 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Верховний Суд сформував важливу правову позицію щодо обчислення строків прийняття спадщини після загибелі військовослужбовця, тіло якого тривалий час вважалося невпізнаним.
Ідеться про ситуації, коли смерть фактично настала значно раніше, однак державна реєстрація смерті відбулася лише після проведення ідентифікації, зокрема ДНК-експертизи.
Позицію викладено в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2025 року у справі № 761/39934/24
Обставини справи
У березні 2022 року в Маріуполі загинув син позивачки, військовослужбовець. Спершу він вважався полоненим, а згодом його тіло було передано за обміном як «невідомого солдата». Актовий запис про смерть невідомої особи був складений 06 липня 2022 року. Лише після проведення впізнання та ДНК-експертизи, 12 серпня 2022 року, до реєстру внесли зміни, ідентифікувавши загиблого.
Мати (позивачка) подала заяву про прийняття спадщини 01 листопада 2022 року. Батько (відповідач) подав таку заяву 17 січня 2023 року. Позивачка звернулася до суду, вважаючи, що батько пропустив 6-місячний строк, який, на її думку, мав рахуватися від дати первинного актового запису (06 липня 2022 року).
Позивачка стверджувала, що, оскільки з моменту реєстрації смерті (06 липня) до моменту звернення батька (17 січня) минуло понад 6 місяців, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Також вона вказувала на незаконність постанов КМУ, відповідно до яких перебіг строків для прийняття спадщини та позовної давності зупинявся під час воєнного стану.
Позиція судів першої та апеляційної інстанцій
Шевченківський районний суд м. Києва, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову.
Суди встановили: оскільки ідентифікація тіла особи відбулася лише 12 серпня 2022 року, саме з цього моменту виникли правові підстави для звернення батька до нотаріуса.
Отже, строк не був пропущений.
Висновки Верховного Суду
Розглянувши касаційну скаргу, Верховний Суд погодився з результатом розгляду справи, водночас детальніше обґрунтував правову позицію.
Суд звернув увагу, що до 12 серпня 2022 року в реєстрі містилася інформація про смерть невідомої особи, а не конкретного військовослужбовця. За таких обставин спадкоємці об’єктивно не могли реалізувати право на прийняття спадщини.
Ключовим у справі стало застосування п. 20 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого, якщо смерть особи зареєстрована пізніше ніж через місяць після фактичної дати смерті, строк для прийняття спадщини обчислюється з дня державної реєстрації смерті.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що шестимісячний строк у цій справі почався саме з 12 серпня 2022 року — дати внесення змін до актового запису із зазначенням ідентифікованої особи.
Це рішення має принципове значення для сімей загиблих військовослужбовців, особливо у випадках, коли загибель пов’язана з бойовими діями, обмінами тілами, тривалими процедурами ідентифікації або встановлення факту смерті.
Як зазначає Михайло Хорошавін, юрист напряму полонених та зниклих безвісти ГО «Юридична сотня», така правова позиція є вкрай важливою для захисту прав родин загиблих: «У справах, де людина тривалий час вважається зниклою безвісти або її тіло довго ідентифікують, спадкоємці часто стикаються з хибним підходом до обчислення строків. Верховний Суд чітко зазначив: відлік починається не з імовірної дати загибелі, а з моменту, коли смерть конкретної особи юридично зафіксована державою».
Питання, пов’язані зі спадкуванням після загибелі військовослужбовця, встановленням факту смерті, ідентифікацією тіла або статусом зниклого безвісти, залишаються одними з найскладніших у правозастосуванні.
ГО «Юридична сотня» надає безкоштовні юридичні консультації для військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей. Звернутися за допомогою можна через гарячу лінію за номером 0 800 308 100.
Джерело: Постанова ВП ВС 03 грудня 2025 року у справі № 761/39934/24