13 вересня 2021, 17:12

Станіслав Лем. Я бачив майбутнє

Геннадій Андрощук
Геннадій Андрощук головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.е.н., доцент, судовий експерт

ПЕРЕКЛАД. Національна бібліотека Польщі надала безкоштовні е-книги з творами Станіслава Лема. Серед них є як науково-фантастичні розповіді, так і нариси. Що зробити, щоб їх завантажити?


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "ЄК вживає заходи, щоб фінансово покарати Польщу"

Станіслав Лем, який помер у 2006 р., був одним з найбільш важливих та відомих польських і світових письменників. Він працював переважно в галузі наукової фантастики та футурології, підіймав теми, пов'язані з розвитком науки й технологій, штучним інтелектом і місцем людини у Всесвіті. Фантазія письменника іноді навіть випереджає час, в якому ми зараз живемо.

Клонування. У «Зоряних щоденниках Йона Тихого» у головного героя було безліч копій різного віку. Навіть довелося влаштовувати голосування, щоб вибрати головну. Сьогодні тема біологічного двійника вже не новина, всі ми знаємо про клоновану овечку Доллі. Комп'ютери. В «Сумі технології» є так звані фантомати, прообрази сучасних електронних машин. Кредитні картки. «Калстери» з «Магелланової хмари» – чим не кредитні картки, що мають високий рівень захисту і можливість проводити багатовалютні розрахунки? Тривимірне зображення (формат 3D). В «Сумі технології» діє «фантоматична машина» – генератор, підключаючись до якого людина отримує повний ефект присутності у заданих подіях. Сенсорні екрани. Ідея інтерактивної карти з тачскріном у вигляді маленької книжки з «Повернення із зірок» щосили використовується в сучасній техніці.

У своїх оповіданнях, романах, нарисах і колонках Станіслав Лем також торкався сучасних проблем, політики та літературної критики. Він захоплювався гумором та іронією, йому часто доводилося спритно обходити цензурні обмеження. Він є найбільш перекладеним польським письменником, його книги перекладені більше ніж 40 мовами світу. Сейм Республіки Польща одноголосно обрав його літературним патроном 2021 р.

12.09.2021 р. світ відзначатиме 100-річчя від дня народження автора «Соляріса».

станіслав лем

             Станіслав Лем (1966 р.), фото з відкритих джерел 

Безкоштовні твори Станіслава Лема

За погодженням із сином письменника, який є його спадкоємцем, Національна бібліотека Польщі розмістила на порталі polona.pl спеціальну електронну колекцію «Рік Станіслава Лема». Щоб до неї дістатися, потрібно зайти на сайт, а потім натиснути позначку «завантажити» у правому нижньому кутку книги та обрати форму електронної книги (MOBI, EPUB або PDF). У наявності є такі твори: «Terminus» з «Opowieści o pilocie Pirxie», «Nowa Kosmogonia» з «A Perfect Vacuum», «Laundry Tragedy» з «Diaries of the Star», «Trurl's Machine» з «Cyberiad», «Fairy», «Казка про царя Мурдаса» з «Казок роботів», уривок з лекції «Голем XIV», «Про еволюції», збірка есе «Діалоги», есе «Філіп К. Дік, або фантом за бажанням» з тому «Фантастика і футурологія».

Усім, хто хоче більше дізнатися про твори Лема, варто відвідати сайт lem.pl, де в розділі «Читальний зал» представлені уривки з книг письменника, який народився у Львові, інтерв'ю та статті у пресі, а також архів Tygodnik Powszechny. Автор співпрацював з краківським тижневиком з 1992 р., опублікувавши серію рубрик «Світ по Лему». Деякі з них пізніше з'явилися у книзі «Короткі замикання». Шанувальників творчості Станіслава Лема також може зацікавити випадковий альбом, підготовлений Архівом нових справ Державного архіву (Archiwum Akt Nowych Archiwum Państwowego). Він включає вирізки з преси, інтерв'ю, статті про творчість польського футуролога, опубліковані в Польщі та за кордоном. Особливої уваги заслуговують цензурні рецензії на його твори, написані чиновниками, які керували виданням книг, від органів управління видавництвом, публікаціями та виступами, а також «Примітка з інтерв'ю зі Станіславом Лемом» щодо листа, опублікованого письменником у газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung у 1978 р.

Нагадаємо, що Станіслав Лем передбачив створення електронних книг. У романі «Повернення із зірок», який вперше був опублікований у 1961 р., ми читаємо: «Книги були кристалами із записаним вмістом. Їх можна було прочитати за допомогою оптона. Це навіть було схоже на книгу, але з однією-єдиною сторінкою між обкладинками. Після дотику на ньому з'явилося більше карток з текстом».

Інститут Лема давно чекав цього ювілею. Він оновив спадщину митця і показує її в новому технологічному світі. Проєкт включає просування його літератури та діяльності, спрямованої на підвищення цифрових компетенцій суспільства. Адже, як писав Лем, «технології мають свою світлу лицьову сторону, але у них є і зворотна сторона – чорна реальність».

«Ми боремося і будемо боротися з цією темною реальністю, наприклад, у формі ненависті в Інтернеті», зазначив президент Інституту Лема доктор Мацей Кавецький.

Програма святкування Року Лема у Кракові має бути дуже різноманітною. Головною подією стане день народження письменника, який відбудеться 12-14 вересня у конгрес-центрі ICE Kraków. Станіслав Лем також стане головним героєм багатьох краківських заходів: від Фестивалю дитячої літератури до Фестивалю Sacrum Profanum. Персонажі та творчість Лема знайдуть своє місце на сценах театрів, у музичних творах, на симпозіумах і конференціях, запланованих на цей рік, а контекст програми доповнять книги, грандіозні прем'єри яких заплановані від Wydawnictwo Literackie. Всі заходи, присвячені 100-річчю від дня народження Станіслава Лема, будуть зібрані на спеціальному сайті roklema.pl.

Окрім того, будуть анонси нових видань книг філософа і матеріали, які раніше не публікувалися, а також конкурси з призами. Сайт roklema.pl стане кращим джерелом інформації про те, як і де відзначають день народження польського письменника – великого діяча літератури ХХ століття. Вебсайтом управлятиме портал lem.pl за участю партнерів, які реалізують програми Лема, включаючи Wydawnictwo Literackie, Інститут Адама Міцкевича, Польський інститут майбутнього. Станіслав Лем і KBF. Сайт lubimyczyarcie.pl взяв на себе медіашефство над подіями Року Лема 2021.

Програма X Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» (Київ, 23.06.2021 – 27.06.2021) включала організовану Польським Інститутом у Києві літературну програму «Шестикнижжя Лемове» — до 100-річчя Станіслава Лема. До цієї дати видавництво «Богдан» презентувало новий проєкт – «Шестикнижжя Лемове», до якого увійшли твори, які раніше не видавалися. До першого тому увійшли «Астронавти», «Голос Господа», «Огляд на місці». Раніше читачі мали можливість насолодитися серією «П’ятикнижжя Лемове». На стенді Польського інституту в Києві всі охочі могли ознайомитися з програмою святкування річниці письменника-фантаста. Стенд прикрашала масштабна інсталяція із зображенням Лема, яка розкривала цікаві факти життя фантаста.

Станіслав Лем: повернення до Львова

Станіслава Лема можна вважати одним з авторів, якого в Україні завжди активно перекладали та читали. Особливо приємно, що Львів є лідером у списку. У нас видавали «Повернення із зірок» (1965 р.), «Високий Замок» (2002 р.), «Апокрифи» (2002 р.), «Голем XIV» (2002 р.). Депутати Львівської міськради також ухвалили програму святкування 100-річного ювілею польського письменника-фантаста і філософа Станіслава Лема, який народився у Львові. Програма визначає стратегію проведення загальноміських заходів з популяризації постаті та творчого спадку письменника. Її завданнями є формування програм навчальних бесід у закладах освіти про постать Лема, популяризація його інтелектуальної спадщини шляхом залучення професійної спільноти дослідників і шанувальників його творчості, організація та проведення загальноміських заходів, вшанування місць пам'яті, пов’язаних із постаттю Лема.

Станіслав Лем – відомий на весь світ письменник-фантаст, філософ і футуролог, твори якого були перекладені майже півсотнею мов і видані загальним тиражем 35 млн примірників. Він народився у Львові 12.09.1921 р. у полонізованій єврейській родині. Батько – лікар-ларинголог Самуель Лем. Львів – це місто, де він народився, сформувався як особистість, навчався в гімназії та університеті, написав перший роман і прожив першу третину свого життя, про що яскраво розповів в автобіографічній книзі «Високий Замок».

 «Жили ми на вулиці Браєровській [зараз вул. Лепкого], в будинку номер чотири, на третьому поверсі. На прогулянку зазвичай ходили – батько і я – в Єзуїтський сад або вгору по алеї Міцкевича, у бік церкви святого Юра. Не знаю, навіщо батько носив ціпка: у той час він ним ще не користувався. Зимовими днями, коли в саду було ще занадто багато снігу, ми прогулювалися по Маршалковській перед Університетом Яна Казимира, де задерши голову, я міг розглядати величезні напівголі кам’яні фігури в дивних, теж кам’яних, капелюхах. Ці фігури нерухомо виконували свої незрозумілі функції: одна сиділа, інша тримала розкриту книгу, оперши її об коліно. Постійне задирання голови було болісним, тому в основному я розглядав батька, який крокував поруч». 

На фасаді будинку №4 на вулиці Богдана Лепкого, де Станіслав Лем провів своє дитинство, відкриють меморіальну таблицю. Таке рішення 13.08.2021 р. прийняв виконавчий комітет Львівської міської ради.

Впродовж 1939-1941 рр. Лем навчався у Львівському медичному інституті. Спершу він успішно склав іспит у Політехніку, але через те, що він був представником «неправильного соціального класу» (батько – заможний лікар, завідувач відділення), його не прийняли. Батько використав свої зв’язки та за допомогою професора Парнаса, відомого біохіміка, відправив сина вивчати медицину, без найменшого ентузіазму з його боку. Після окупації Львова німцями працював помічником механіка на ремонтному підприємстві. Після приходу радянських військ повернувся до навчання, але у 1946 р. переїхав до Кракова, де продовжує медичні студії в Ягеллонському університеті.

З 1961 р. в українських журналах та видавництвах перекладаються і виходять у світ «Зоряні щоденники Ійона Тихого», «Вірний робот», «Полювання на Сетавра», «Трурлева машина», «Правда», «Конгрес футурологів», «Професор Доньда», «Зі спогадів Ійона Тихого», «Одна хвилина людства», «Розповідь першого розмороженого», книгами виходять «Едем», «Соляріс», «Кіберіада», «Повернення із зірок», «Катар», «Фантастика і футурологія», «Високий Замок», «Апокрифи», «Голем XIV» та чимало інших творів. У 1988 р. був опублікований ще один роман письменника «Фіаско».

Переважно це були твори класичної наукової фантастики (англ. Science Fiction) про космічні подорожі, роботів, далекі планети, а також сатирично-пародійні твори («Кіберіада», «Казки роботів», «Полювання», «Повторення»). Також він чимало зробив у царині есеїстики, розмірковуючи над проблемами свого жанру, а через них – над шляхами розвитку науки, технічного прогресу та усього людства: «Діалоги» (1957 р.), «Сума технологій» (1964 р.), «Філософія випадку» (1968 р.), «Фантастика й футурологія» (у 2-х томах, 1970 р.), «Уявна величина» (1973 р.), «Роздуми та шкіци» (1975 р.), «Бібліотека XXI століття» (1986 р.). Окрім того, у Станіслава Лема є твір традиційного детективного жанру «Слідство» (1959 р.).

Знайомство з книгою Томаша Лема (син письменника) «Лемові леми: Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння» (Тернопіль, 2019 р.) також розкриває багато таємниць. Син згадує свого батька і Станіслав Лем постає перед нами як людина з тонким почуттям гумору. Книга створена на основі розмов із письменником. Це унікальні спогади та роздуми про науку, мистецтво, життя та пам’ять, близьких і далеких.

На 28 львівському міжнародному BookForum (15-19.09.2021 р.) передбачена спеціальна програма, присвячена 100-річчю Станіслава Лема і презентація біографічної книги про нього «Лем. Життя не з цієї землі». Це перша в Польщі біографія великого фантаста і футуролога. (Лем: Життя не з цієї землі / Войцех Орлінський ; пер. з польск. А. Павлишина. — Л. : Човен, 2021. — 500 с.). Водночас це перша з часів незалежності України біографія українською мовою народженого у Львові Станіслава Лема. 

«Протягом свого життя я намагався читати Лема усіма можливими мовами, а також цікавився його біографією. З автором біографії Станіслава Лема, польським журналістом «Газети Виборчої» Войцехом Орлінським, я познайомився 5 років тому. Виявилося, що він пише біографію Лема і знімає про нього фільм. Книга вийшла у 2016 р., цьогоріч її перевидали, доповнивши та розширивши», – розповідає професор Українського Католицького Університету, перекладач біографії Лема Андрій Павлишин.  

Польський журналіст і письменник Войцех Орлінський, спираючись на широке коло раніше неопублікованих джерел, передусім листів письменника з архівів, розповідає про великі й малі, трагічні й кумедні сторінки життя письменника. У книзі вперше докладно розповідається про те, як Лем пережив Голокост у Львові, про його відносини з комуністичною ідеєю, мотиви виїзду до Польщі у 1945 р., про його ставлення до медицини та кібернетики, становлення молодого письменника у важкі роки сталінщини в Польщі. Розкривається інформація, чому Анджей Вайда так і не екранізував «Соляріс», а також зазначено про історію доносу Філіпа Діка до ФБР на Лема, буцімто той агент КДБ. Згадується про стосунки Лема з краківським єпископом Каролем Войтилою, про багатолітню творчість письменника та його приватне життя на тлі епохи. Водночас це не лише біографія Станіслава Лема, але й докладна, драматична та чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, в якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Лем більше ніколи не повернеться до Львова. У фільмі «Відомі львів’яни. Станіслав Лем» розкривається одна з таємниць письменника – небажання розповідати про життя у Львові, тому що багато його близьких загинули під час Голокосту. Він відмовлявся від усіх запрошень і говорив, що вже немає того Львова, в якому він жив, або що повернутися до цього міста – все одно, що вернутися до колишньої коханої, яка має вже нового чоловіка і дітей від нього. Однак мешкаючи у Кракові, Відні чи Берліні, Лем завжди наголошував: «Я львів'янин і львів'янином залишуся до смерті. Я не можу сказати, що повністю щасливий. Моє щастя залишилося, коли довелося залишити Львів».

Вже минуло 15 років, як Станіслава Лема немає в нашому світі. Однак як спадок залишилися його чудові твори, які надихають і будуть надихати вчених на створення нових корисних винаходів, а творчих людей – на створення фільмів та ігор, а головне – вони й надалі даруватимуть насолоду читачам.

Що ще з нами станеться, якщо вірити Станіславу Лему? Земляни встановлять контакт з інопланетним розумом, збудують міжзоряну станцію, навчаться воскрешати померлих людей, створять товариство «з максимумом щастя для максимуму людей», а також, дуже сподіваємося, ніколи не винайдуть «хронду» – темпоральну бомбу, яка викликає часову воронку і тягне все навколишнє в минуле.

Джерела
Інтелектуальна власність в Україні. – 2021 - №6 – С.70-71.
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати