Херсонський апеляційний суд пояснив, що службове розслідування та дисциплінарне провадження пов’язані між собою, однак не є тотожними процедурами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Верховний Суд підтвердив: під час карантину штрафні санкції можуть нараховуватися понад шість місяців"
У суді зазначили, що у трудових відносинах нерідко виникає питання, коли проводиться службове розслідування, а коли йдеться про дисциплінарне провадження або притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Службове розслідування – це внутрішня перевірка обставин певної події, дій або бездіяльності працівника чи посадової особи. Його мета – з’ясувати факти: що саме сталося, хто був причетний, чи були порушені посадові обов’язки, правила внутрішнього трудового розпорядку, вимоги законодавства або інші обов’язкові правила. Загальні засади проведення службового розслідування визначені, зокрема, Порядком проведення службового розслідування, затвердженим постановою Кабміну від 13 червня 2000 року № 950.
Як зазначається, дисциплінарне провадження має іншу правову природу. Воно спрямоване не лише на встановлення фактів, а й на розв'язання питання про наявність дисциплінарного проступку та можливість застосування до особи дисциплінарного стягнення. Для працівників загальний порядок дисциплінарної відповідальності передбачений Кодексом законів про працю України. Зокрема, ст. 147 КЗпП визначає види дисциплінарних стягнень, ст. 148 – строки їх застосування, а ст. 149 – порядок застосування дисциплінарних стягнень.
У суді наголосили, що службове розслідування не завжди автоматично означає притягнення особи до відповідальності. Воно може бути лише етапом збирання та перевірки інформації. Натомість дисциплінарне стягнення можливе лише за умови встановлення конкретного порушення, вини працівника, дотримання передбаченої законом процедури та строків його застосування. Перед застосуванням дисциплінарного стягнення роботодавець або уповноважений орган має з’ясувати всі істотні обставини, отримати пояснення працівника та оцінити ступінь тяжкості проступку, заподіяну шкоду, обставини його вчинення і попередню роботу особи.
Окремі правила діють для державних службовців. Питання їхньої дисциплінарної відповідальності врегульовані Законом України "Про державну службу". Зокрема, ст. 65 цього Закону визначає підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та перелік дисциплінарних проступків. Процедура дисциплінарного провадження щодо державного службовця здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабміну від 4 грудня 2019 року № 1039. Таке провадження розпочинається з видання відповідного наказу або розпорядження про його порушення.
Крім цього, в межах дисциплінарного провадження щодо державного службовця формується дисциплінарна справа. У ній з’ясовуються обставини вчинення дисциплінарного проступку, наявність вини, ступінь тяжкості порушення, заподіяна шкода, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, а також попередня поведінка державного службовця. Службове розслідування щодо державного службовця також може проводитися, однак його не слід ототожнювати з дисциплінарним провадженням. У суді пояснили, що службове розслідування має на меті перевірку фактів та обставин, тоді як дисциплінарне провадження – розв'язання питання про наявність дисциплінарного проступку і можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Херсонський апеляційний суд також навів судову практику щодо дисциплінарної відповідальності. У постанові від 23 грудня 2025 року у справі № 420/19301/21 КАС ВС зазначив, що для застосування дисциплінарного стягнення необхідно встановити всі елементи складу дисциплінарного проступку та врахувати обставини, які мають значення для прийняття рішення.
У постанові від 11 грудня 2025 року у справі № 620/3691/24 КАС ВС наголосив, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного обґрунтування застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду стягнення не є належним обґрунтуванням наказу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17 сформулювала висновок, що у питаннях дисциплінарної відповідальності державних службовців Закон України "Про державну службу" є спеціальним і має пріоритет перед загальними нормами трудового законодавства.
У суді підсумували, що формальне проведення перевірки або саме лише посилання на висновки службового розслідування не є достатнім. У разі спору суд перевіряє, чи був факт порушення належно доведений, чи дотримано процедури, чи мала особа можливість надати пояснення та чи є застосоване стягнення пропорційним установленим обставинам.
Отже, службове розслідування є інструментом встановлення фактів, а дисциплінарне провадження – процедурою розв'язання питання про відповідальність.