6 жовтня 2025 року в Печерському районному суді м. Києва відбулося засідання по справі №757/37913/25, яке стосувалося розгляду клопотання представника ТОВ «Юнігран», ТОВ «Юнігран-Сервіс», АТ «Коростенський кар’єр», ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» та АТ «Малинський каменедробильний завод» про скасування арештів з їх майна та банківських рахунків, накладених у кримінальному провадженні №42022000000000455.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Деталі справи
Кримінальне провадження №42022000000000455 стосується активів «Юніграну», які броварський ексдепутат і бізнесмен Сергій Шапран і його партнер Володимир Осипов, як писали ЗМІ, привласнили за допомогою перереєстрації активів на підконтрольні ТОВ «ЮНІ ЛЮКС», ТОВ «ПУЛЬСАР-П», ТОВ «ЮНІ ЛОГІСТИК», ТОВ «ЮНІ СЕРВІС», ТОВ «ЮНІ СТОУН ПЛЕНТ», ТОВ «Малинська видобувна компанія», ТОВ «Коростенська видобувна компанія», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД».
За інформацією ЗМІ, громадянин України та росії Ігор Наумець створив в Україні групу компаній «Юнігран» (у складі ТОВ «Юнігран», ТОВ «Юнігран Сервіс», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», АТ «Малинський каменедробильний завод», АТ «Коростенський кар'єр», ПрАТ «Пинязевицький кар'єр» та інших підприємств). Діяльність цих компаній в умовах повномасштабної російської агресії створювала небезпеку української державності, тому 12.05.2023 Указом Президента №279/2023 було введено в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій у вигляді блокування активів акціонерів і бенефіціарних власників групи компаній «Юнігран».
Як зазначалося, ситуацією скористалися Шапран і Осипов, які захотіли привласнити активи, які мала отримати держава. У результаті майно групи компаній «Юнігран», виведене на підконтрольні компанії, перейшло у власність Шапрана.
«Ілляшев та Партнери» зазначали, що 20 травня Міністерство юстиції України задовольнило скаргу акціонера групи компаній «Юнігран» та скасувало реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс».
Тоді було вказано, що спірні договори купівлі-продажу нерухомості було укладено незаконно, а станом на день продажу нерухомості до засновників та кінцевих бенефіціарних власників вказаних українських компаній було застосовано санкції, зокрема блокування активів, тому продаж майна було здійснено з порушенням таких обмежень.
Судове засідання
Адвокат «Ілляшев та Партнери» Денис Шевченко, який представляв інтереси компаній групи «Юнігран», зокрема, надав суду додаткові докази, які були долучені до матеріалів справи, а також одне додаткове клопотання.
Клопотання стосувалося пропозиції допитати трьох представників компаній групи «Юнігран» для підтвердження поточного стану компаній (зокрема, який наразі вони мають вигляд). Однак прокурор висловився проти допиту, вказавши, що дані представники не обіймають керівні посади й не можуть надати свідчення щодо арештованого майна.
«На сьогодні було повідомлено про підозру 18 особам, 3 з них виділені в окремі провадження, оскільки вони перебувають у розшуку. У даному кримінальному провадженні на сьогодні 15 особам повідомлено про підозру – саме вони можуть надати свідчення, оскільки безпосередньо є учасниками кримінального правопорушення», – сказав він.
Суддя І.В. Литвинова ухвалила клопотання адвоката залишити без задоволення. За її словами, допит свідків під час розгляду клопотань про скасування арешту чинним законодавством не передбачений.
Основне ж клопотання стосувалося скасування арештів з усіх банківських рахунків, які наразі повністю заблоковані в 5-и компаніях групи «Юнігран», а також із майна цих компаній, але виключно в частині заборони користування майном.
На думку Дениса Шевченка, на сьогодні відпала потреба в арештах банківських рахунків повністю й майна – в частині заборони їх користування: «Раніше (в момент накладення арештів) вони забезпечили збереження цього майна й зупинення рейдерського захоплення, сьогодні – арешти виключно доводять компанії до банкрутства... Рейдерське захоплення давно зупинене, 18 особам повідомлено про підозру, проте арешти продовжують діяти в тих самих об’ємах... Крім того, наше клопотання стосується виключно того майна, яке не було предметом злочинів, не відчужувалося, або вже повернуто назад в законну власність компаній групи «Юнігран».
Адвокат розповів, що арешти заморозили повністю бізнес, доводячи його до банкрутства. За його словами, якщо до накладення арештів і рейдерського захоплення в п’яти компаніях працювали близько 1200 осіб, а самі компанії сплачували щорічно до державного та місцевого бюджетів 290 млн грн, то зараз там працюють близько 150 осіб – до бюджету й працівників є заборгованість у розмірі приблизно 20 млн грн. Водночас заборгованість перед контрагентами становить понад 700 млн грн.
«Ці заборгованості немає можливості покрити, оскільки рахунки є заблокованими. Також кар’єри або вже затоплені, або починають затоплюватися через те, що діяльність там припинилася, на техніку накладено арешти – з кар’єрів не можна викачувати воду. Це завдає шкоди підприємствам, місцевому населенню та екології навколо. Майно, на яке накладено арешт (95%), не передавалося й не перебуває в управлінні АРМА, тому що не було предметом злочинів. 5% майна було предметом злочинів, але воно наразі вже не належить рейдерам», – сказав Денис Шевченко.
За його словами, санкційні обмеження та конфіскація не прив’язані до кримінальних проваджень, оскільки санкції є самостійним інструментом, для якого не потрібні арешти та окремі кримінальні провадження: «Відповідно якщо Мін’юст вирішить конфіскувати все майно як підсанкційне й звернеться до суду, то зможе це зробити навіть при скасованому арешті. Ба більше, майно зараз просто знищується – його не можна обслуговувати та ремонтувати. Якщо ним будуть користуватися, будуть обслуговувати, то воно як мінімум збереже свою вартість – якщо колись його будуть конфісковувати, то держава в теорії заробить більше коштів, оскільки майно буде на той момент якіснішим… Чи є різниця в конфіскації працюючого заводу вартістю 10 млн грн, і конфіскацією заводу, який коштує 1 млн грн, оскільки вже декілька років його доїдає іржа?».
Водночас прокурор заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Він розповів, що на минулому засіданні інший прокурор повідомив про схему виведення підсанкційного майна: «Безпосередньо накладення арешту є заходом забезпечення кримінального провадження. Вказане майно визнане постановами слідчого речовими доказами й відповідають критеріям ст. 98 КПК України. Також майно є об’єктом протиправних кримінальних дій».
Окремо прокурор зазначив, що законність накладення арешту перевірялася неодноразово Київським апеляційним судом: «Підстави для накладення арешту були визнані обґрунтованими, а ухвали – законними. Скасування арешту майна може нашкодити виконанню ухвали суду та передачі в управління підсанкційними активами до АРМА, оскільки зараз відбувається процес передачі в АРМА. Прошу відмовити в задоволенні клопотання адвоката в повному обсязі».
Прокурор не вказав свою позицію щодо прохання адвоката скасувати арешти з банківських рахунків компаній групи «Юнігран».
У результаті суд ухвалив клопотання залишити без задоволення. Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає. Проголошення повного тексту судового рішення відбудеться 10 жовтня 2025 року.
Коментар
Денис Шевченко, адвокат «Ілляшев та Партнери»
— Прокоментуйте, будь ласка, рішення суду.
— Будемо далі боротися, йти з іншими клопотаннями, просити скасувати арешт, тому що підприємства гинуть. Якщо зважати на те, що колись держава захоче конфіскувати ці підприємства, а суд це задовольнить, то конфісковувати, можливо, буде вже нічого. Буде знищене й майно, й підприємства. Кар’єри затоплені, техніка стоїть та іржавіє – її не можна навіть обслуговувати, тому що є арешт.
Можу прокоментувати роботу слідства. Наведу аналогію: ви – фермер, у вас вкрали частину врожаю та один трактор, спалили сарай. Ви викликали поліцію, вона приїхала, опечатала інший ваш трактор, який залишився, сарай, льох з уже зібраним врожаєм і сказала «Не можна нічим користуватися, поки ми не розберемося». І вже три роки розбираються, а як жити фермеру в цих умовах…
— Скільки часу вже йде справа?
— Кримінальне провадження – з початку 2022-го. Підозри щодо рейдерського захоплення підсанкційних активів вручені особам цього літа. Три роки розслідують, збирають якісь докази. Підприємства, які забезпечували громаду й роботою, й життям, зараз повністю заблоковані, гранітні кар’єри затоплені. Техніка – та, що не вкрали – наразі просто стоїть. Нею можна було б користуватися, хоча б борги позакривати, виплатити заробітні плати працівникам, але це неможливо через арешти. І державний бюджет отримував би доходи, які йому так зараз необхідні.
Будемо боротися, підемо далі. Звісно, збиратимемо докази на вищі інстанції, коли буде по суті розгляд обвинувальних актів, а також робитимемо звернення до ЄСПЛ. Ми намагатимемося відбити хоча б щось, бо інакше це все неминуче призведе до банкрутства компаній.