Другу сесію міжнародної науково-практичної конференції, що відбулася 7 жовтня 2022 р. з нагоди 20-річчя утворення Державної судової адміністрації України та Національної школи суддів України, модерував Максим Пампура, заступник Голови ДСА України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Анке Ейлерс, Президент Консультативної ради європейських суддів, зазначив, що головна робота Ради полягає у моніторингу і встановленні стандартів. Щорічно Консультативна рада оприлюднює відповідні висновки щодо гарантування та дотримання суддями принципів відповідальності та етичності. Експерти Ради здійснюють оцінку ефективності роботи, судової винагороди і якості судових рішень. Крайній висновок Консультативної ради стосувався свободи вираження поглядів суддями. «Наше завдання слідкувати, щоб правосуддя держав-членів відповідало стандартам Ради Європи. У разі виявлення системних порушень, ми готуємо рекомендації щодо подальших дій реагування на порушення. Ми вражені, що в Україні, незважаючи на складнощі, функціонує система віддаленого розгляду судових справ і відправлення правосуддя здійснюється безперервно», – відмітив спікер. Він додав, що в умовах воєнного стану постають виклики щодо забезпечення безсторонності та незалежності суддів і, хоча обмеження законом певних прав і свобод легітимне, проте такі обмеження не мають порушувати демократичні основи, принципи пропорційності та відповідності часовим межам. Він порадив запроваджувати усі зміни та новели в процесуальних кодексах виключно на підставі законів.
В. о. голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов у своєму виступі зазначив, що в сучасних умовах, незважаючи на свій склад, ВРП працює і з початку війни надала можливість Голові ВС здійснювати частину повноважень ВРП щодо зміни територіальної підсудності, прийняття рішень про відрядження, перевірки повідомлень суддів про втручання. «Завдяки спільній роботі були прийняті відповідні закони щодо переведення суддів та проведення їх перевірок. Це дозволило не зупиняти роботу судової гілки в умовах війни. Протягом цього часу постало питання щодо зміни підходів до обрання керівництва судів. Наразі напрацьовуються законодавчі зміни з приводу цього. Новим питанням було евакуація суддів, працівників судів та їхніх сімей з окупованих територій. Окрім цього, розглядається ініціатива здійснення виплат суддівської винагороди замість виплат суддям-військовослужбовцям. Водночас ми сподіваємося, що РСУ якнайшвидше проведе З’їзд і обере 8 членів, що дасть можливість ВРП працювати у повному складі. Проте вже навіть сьогодні українська судова система показала, що здатна працювати в будь-яких умовах», – зазначив пан Саліхов.
«Загалом Європейська мережа суддівської освіти складається із представників держав-членів ЄС, водночас існує статус спостерігачів. Такий статус має й Україна», – почав свій виступ Маркус Брюкнер, суддя, Генеральний секретар Європейської мережі суддівської освіти (EJTN) . Він зазначив, що спільно з НШСУ Європейська мережа працює над забезпеченням належного навчання в найбільш актуальних питаннях для України, а саме щодо захисту прав людини в умовах збройного конфлікту, кваліфікації воєнних злочинів, судової експертизи і опрацювання її результатів. Наступний блок тренінгів буде присвячений конфіскації активів. «Зазвичай ця тема рідко стає темою навчальних заходів, але є запит від України, тож ми плануємо залучати італійських колег, які мають досвід у питаннях вилучення та конфіскації активів. Готуємо також вебінари щодо виплат репарацій та злочину геноциду. Наші можливості щодо проведення навчання в Україні були значно розширені завдяки розумінню та фінансової підтримки Європейської комісії» – відмітив Маркус Брюкнер.
Надалі другу сесію конференції модерувала Наталія Шукліна, проректорка Національної школи суддів України.
За словами Девіда М. Вона, керівника Програми USAID «Справедливість для всіх», ключовим елементом щодо розслідування та кваліфікації воєнних злочинів є створення надійної структури захисту потерпілих та свідків, тобто забезпечення надійного обладнання, приміщення з охороною, кваліфікованого персоналу, психологічної допомоги. Важливою також є ефективна взаємодія з іноземними та національними ЗМІ для оперативного повідомлення про результати розгляду воєнних злочинів, для цього на високому рівні мають працювати піар-спеціалісти судів. Окрім цього, Девід М. Вон анонсував в межах проєкту надання допомоги в розробці посібника, інформаційного онлайн ресурсу та майданчика для міжнародної комунікації щодо воєнних злочинів. Також Програма підтримує ініціативи громадських організацій у процесі розгляду справ, що стосуються вразливих учасників судового провадження (потерпілих, свідків тощо).
Головна міжнародна експертка Проєкту ЄС «Право-justice II» Анна Адамська-Галант відзначила, що свідки воєнних злочинів не тільки несуть відповідальність за представлені факти, а й за збереження історії. Часто такі свідки є вразливими через особисті трагедії. На вразливість таких учасників судового процесу можуть впливати різні фактори: війна, воєнний злочин, насильство, значно підвищений стрес з приводу переміщення тощо. Знання цих чинників важливе для тих людей, які працюють зі свідками, а це стосується усіх ланків судової системи. Експертка переконана, що судді мають розуміти мотивацію свідків: прагнення задовольнити почуття справедливості, покарання винного, полегшення власних переживань через надання свідчень. Для свідків воєнних злочинів важливо зафіксувати злочинні дії, досягти справедливості та захистити майбутні покоління від подібних дій.
Про канадський досвід навчання суддів розповіла Адель Кент, суддя, почесна головна радниця з питань суддівської освіти Національного суддівського інституту: «У Канаді, з огляду на судовий прецедент, проводили навчання для суддів з питань застосування норм законодавства про насильство щодо жінок. Окрім цього, паралельно ми інформували суспільство щодо положень Законів. Ще одним поштовхом для впровадження нового курсу для суддів стала система присяжних. Часто, беручи участь у судових засіданнях з важких чи особливо тяжких злочинів, у присяжних можуть виникати психологічні травми. Тому, ми розробили курс для суддів, щоб вони знали і розуміли питання, з якими присяжні можуть стикатися, розглядаючи подібні справи. Зміна клімату також все більше впливає на наше суспільство. Екологія впливає на родини, родинні відносини, зумовлює вимушене переміщення людей, ускладнює відносини з економічних причин. Тож судді мають розуміти, який соціальний вплив може мати на суспільство екологічні, а, відповідно й економічні зміни. Тому ця тематика теж стала предметом навчання канадських суддів».
На конференції також виступили представники національних суддівських шкіл країн Європейського Союзу. Зокрема, Директор Національного інституту юстиції Болгарії Міглена Тачева відмітила співробітництво між Національним суддівським інститутом Болгарії та Національною школою суддів України. Так, влітку цього року установи провели спільний захід для українських суддів щодо кваліфікації воєнних злочинів.
Юридичну освіту та особливості підвищення кваліфікації суддів в Німеччині окреслив Др. Штефан Яґґі, директор Німецької академії правосуддя. Він зазначив, що, так як Німеччина не є унітарною державою, вона має 17 мінісистем у складі загальної судової системи. «Такий устрій має вплив на суддівську освіту, тому в судову систему потрапляють найсильніші юристи. Іноді нас критикують за надмірну складність чинної системи, але ми навчилися готувати спеціалістів у таких реаліях», – відмітив спікер. Початковою підготовкою німецьких юристів займаються профільні університети. У кожному регіоні є свої особливості підготовки студентів на юридичних факультетах та власні академічні підходи. Проте, незважаючи на регіон, студенти вивчають загальне федеральне законодавство та розвивають навички практичного його застосування. У сфері підвищення кваліфікації було розроблено єдину програму, яка є компромісним варіантом з поєднанням елементів освіти, що є важливими для кожної з 16 земель. Др. Штефан Яґґі переконаний, що судді мають отримувати загальні та універсальні знання, а також навички для застосування їх в судах.
Директор Національної школи магістратури Франції Наталі Рорет у своєму виступі наголосила, що в межах співпраці Франція згрупувала сили для допомоги українським колегам у зборі, фіксації та розслідуванні воєнних злочинів. Вона зазначила, що готуються тренінги щодо роботи з вразливими свідками, а також сесії, пов’язані із застосуванням міжнародного гуманітарного права.
За підготовку суддів та кандидатів на посаду судді в Італії відповідає Вища школа магістратури. Член її Керівного Комітету Марко Алма зазначив, що Вища школа магістратури – єдина установа в Італії, яка надає освіту та підтримку для суддів та прокурорів. Ця установа повністю незалежна від інших суддівських чи виконавчих органів та має власний бюджет. Навчання у школі спрямоване на різні складові: взаємодія з державними органами, діловодство, спілкування із ЗМІ тощо. Освітня функція також реалізується через спільні з міжнародними колегами тренінги, семінари, видання підручників, фахових видань тощо.
Своїм досвідом поділилася Маргріт Блейс, Директор Центру навчання суддів та прокурорів Нідерландів: «Ми заохочуємо культуру жаги та бажання до навчання. Це непросто, з огляду на робоче навантаження та особисті обставини кожного. Проте, людина, яка навчається, бере на себе відповідальність за процес та результати навчання. Ми одночасно працюємо та вчимося. Наша установа також користується досвідом центрів юстиції та академічної спільноти. Така співпраця дозволяє запрошувати спікерів з інших установ і розширює знання нашої аудиторії. З початку пандемії набули поширення онлайн-навчання. Ми провели вже більше 1000 zoom-сесій, проте тепер ми міксуємо онлайн з офлайн-навчанням. Проте ми не відмовляємося повністю від формату онлайн, адже змогли оцінити його плюси та переваги. Протягом карантину було також розроблено чимало онлайн-програм, які стають суддям в нагоді. Формат онлайн дає можливість розширити форми та масштаби співпраці».
Першу частину читайте за посиланням.