Розвиток технологій штучного інтелекту впливає на більшість галузей економіки, і юридичний ринок також проходить через цю трансформацію. Юристи поступово інтегрують інструменти ШІ у свою щоденну практику для аналізу інформації, автоматизації рутинних процесів, оптимізації підготовки документів та роботи з даними. Водночас, поширення цих технологій ставить перед користувачами, а особливо юристами, нові виклики, зокрема пов’язані з збереженням конфіденційності, регуляторними обмеженнями, етичними стандартами та змінами у змісті й організації юридичної роботи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ці питання стали предметом обговорення під час панельної дискусії, присвяченої використанню нових технологій у юридичній функції, що відбулася в межах XV Форуму корпоративних юристів (юрисконсультів).
У цьому матеріалі зібрано ключові спостереження та висновки з дискусії, якими поділився модератор сесії – Олексій Маслов, партнер AVELLUM.
Регулювання штучного інтелекту
Одним із центральних питань дискусії стало те, як Україна підходить до формування політики регулювання штучного інтелекту порівняно із іншими країнами.
У світі формується кілька моделей регулювання штучного інтелекту, зокрема ліберальніший підхід у США та значно жорсткіший режим у Європейському Союзі, закріплений у AI Act (який, щоправда, може бути змінений ЄС навіть до його повноцінного початку дії). Україна у цій системі координат намагається знайти власний баланс.
Наша країна інтегрується до європейського правового простору, тому орієнтується на відповідні регуляторні стандарти. Водночас надмірне регулювання здатне стримувати розвиток технологій і створювати бар’єри для інноваційного бізнесу.
Учасники дискусії відзначили, що для України найбільш реалістичним виглядає поступове формування правил. Такий підхід передбачає поєднання саморегулювання, рекомендацій і поступового формування законодавчої рамки.
Юридичні ризики цифрових технологій
Разом із новими можливостями штучний інтелект створює юридичні виклики, які стають помітними на практиці.
Ключовий ризик стосується конфіденційності даних. ШІ-системи потребують великих обсягів інформації для ефективної роботи, але використання внутрішніх документів або клієнтських даних у відкритих моделях може призвести до витоку інформації.
Другий ризик пов’язаний з алгоритмічною упередженістю. Моделі навчаються на великих масивах даних, які можуть містити соціальні або культурні упередження, і в окремих випадках вони можуть відтворюватись у результатах роботи системи.
Ще один ризик – так звані «галюцинації ШІ», коли система генерує переконливу, але фактично вигадану інформацію. У юридичній практиці це особливо небезпечно: навіть незначна помилка у джерелах або посиланнях може мати серйозні наслідки. Такі ситуації стають повсякденними у практиці і потребують реакції з боку судів, адвокатів та законодавців.
Не менш важливим є питання інтелектуальної власності. Генеративні моделі використовують великі обсяги контенту для навчання, що вже призводить до судових спорів у різних юрисдикціях.
Окремо обговорили питання галузевих обмежень. У багатьох сферах законодавство вимагає прийняття ключових рішень людиною, тому ШІ сьогодні розглядають не як заміну професіонала, а як інструмент підтримки.
Вплив автоматизації на роботу юридичних команд
Одним із найбільш практичних аспектів дискусії стало те, як сучасні технології змінюють щоденну роботу юридичних команд великого бізнесу.
Сьогодні ШІ-інструменти активно використовуються для допоміжних завдань: аналізу інформації, транскрипції, перекладів, структурування текстів та пошуку практики, що значно скорочує час на рутинні процеси.
Наприклад, перевірка контрагентів раніше вимагала значних часових ресурсів. Використання штучного інтелекту дозволяє частково автоматизувати ці процеси та швидше отримувати структуровану інформацію.
Крім того, юридичні команди часто створюють власні внутрішні інструменти для стандартизації роботи: бібліотеки запитів, бази типових формулювань договорів та внутрішні бази знань. Такий підхід допомагає командам, зокрема, зробити робочі процеси більш передбачуваними, накопичувати і утримувати «інституційну пам'ять» та полегшувати доступ до неї.
Виклики для організаційної культури
Під час дискусії зачепили також організаційні аспекти впровадження моделей штучного інтелекту.
У багатьох компаніях виникає явище, відоме як shadow AI – коли співробітники використовують автоматизовані інструменти без офіційного дозволу роботодавця. Навіть якщо компанія формально не впроваджує такі системи, працівники часто користуються ними самостійно.
Це створює нові ризики для бізнесу і підкреслює необхідність формування внутрішніх політик щодо використання автоматизованих систем.
Ще один важливий аспект – зміна характеру роботи. Автоматизація рутинних завдань не зменшує навантаження. Навпаки, вона призводить до того, що юристи більше працюють із складними та стратегічними питаннями. Відповідно, важливими є розуміння впливу ШІ на ментальне здоров’я користувачів і відповідне калібрування програм підтримки працівників.
Ключові висновки
Отже, яку роль відіграватиме штучний інтелект у юридичній функції найближчими роками?
ШІ вже став інструментом підвищення ефективності юридичної роботи. Він дозволяє автоматизувати рутинні процеси, швидше аналізувати інформацію та оптимізувати робочі процеси.
Проте використання штучного інтелекту створює нові юридичні та етичні виклики. Ключовими залишаються питання конфіденційності даних, відповідальності за результати роботи алгоритмів та дотримання професійних стандартів. Цей швидкий технологічний поступ суттєво випереджає регулювання, що потребує особливої пильності від правників при оцінці ризиків.
Зрештою, розвиток технологій змінює роль юриста. Якщо раніше значна частина роботи була пов’язана з обробкою інформації, то сьогодні більшу вагу мають стратегічне мислення, оцінка ризиків і управління складними правовими ситуаціями.
Зважаючи на це, основне питання полягає не в тому, чи прийде ШІ в юридичну практику, а в тому, наскільки швидко сама професія зможе адаптуватися до нової технологічної реальності.