Звільнення за власним бажанням – це гарантоване трудове право працівника, передбачене законодавством. Водночас на практиці трапляються випадки, коли роботодавець відмовляється приймати заяву, затягує її реєстрацію або створює штучні перешкоди, розповіла Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КМДА: Держстат проведе опитування українських домогосподарств для визначення добробуту різних соціальних груп".
Які права гарантує закон?
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП), працівник має право в будь-який момент розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши роботодавця за два тижні. Стаття 38 також визначає випадки, коли працівник може звільнитися без відпрацювання двотижневого строку, зокрема:
- переїзд на нове місце проживання;
- вступ до навчального закладу;
- неможливість проживання в місцевості за медичними показаннями;
- догляд за дитиною або хворим родичем;
- інші поважні причини.
Як зазначається, заява працівника про звільнення є одностороннім волевиявленням, а роботодавець не може його блокувати – він лише оформлює юридичну процедуру.
Якщо заяву "не приймають": як зафіксувати подання
В Інспекції вказали, що, щоб уникнути суперечок і довести факт подання, важливо мати документальне підтвердження. Закон не встановлює обов’язку отримувати підпис керівника на заяві – важливо довести її вручення. Найефективніші способи:
1. Подати через канцелярію/відділ кадрів
Попросити поставити на копії:
- вхідний номер;
- дату та час реєстрації;
- підпис відповідальної особи.
2. Надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення
Отримана поштою дата вручення буде вважатися датою подання заяви. Це найсильніший доказ у суді.
3. Надіслати на офіційну електронну адресу роботодавця
Бажано додати електронний підпис, але навіть лист без нього може служити доказом подачі, якщо роботодавець користується корпоративною поштою. Важливо: саме дата вручення заяви, підтверджена доказами, запускає двотижневий строк звільнення.
Як правильно оформити заяву
Заява має містити мінімум обов’язкових реквізитів:
- кому адресована (посада та ПІБ керівника, назва підприємства);
- від кого (ПІБ працівника, посада);
- текст: "Прошу звільнити мене за власним бажанням…";
- дата звільнення (краще завжди вказувати конкретну);
- дата і підпис.
Якщо роботодавець рве заяву, не реєструє її або відмовляється оформити звільнення
Право працівника на звільнення не залежить від волі роботодавця. Обов’язки роботодавця в день звільнення визначені ст. 47 та ст. 83 КЗпП, зокрема:
- видати наказ про звільнення,
- видати трудову книжку (якщо вона у нього/внести запис),
- провести повний розрахунок (зарплата, компенсація відпусток тощо).
Якщо роботодавець перешкоджає звільненню
1. Зберіть докази:
- копія заяви з реєстрацією або квитанція про відправку листа;
- електронні листи;
- можливі свідки;
- аудіозаписи (якщо дозволено – особа має право фіксувати розмову, учасником якої є).
2. Надішліть письмову вимогу
Офіційною претензією вимагайте оформити звільнення та видати документи.
3. Зверніться до суду. Суд може:
- визнати факт припинення трудових відносин за заявою;
- зобов’язати оформити наказ;
- зобов’язати внести запис до трудової книжки;
- стягнути середній заробіток за затримку видачі трудової;
- стягнути моральну шкоду.
Практичні поради, які зменшують ризики
- надсилайте заяву рекомендованим листом або реєструйте в канцелярії. На копії обов’язково має бути вхідний номер та дата;
- зберігайте всі докази, навіть незначні;
- не погоджуйтеся на "усні домовленості";
- уникайте повідомлень у месенджерах – це слабкі докази порівняно з поштовими квитанціями.