Міністерство юстиції пояснило, у яких випадках договір може бути змінений або розірваний, які способи передбачає Цивільний кодекс України та які правові наслідки це має для сторін.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Україна отримає 140 млн євро на житлові програми для ветеранів та ВПО"
У Мін’юсті зазначили, що договірні відносини можуть змінюватися через нові обставини, конфлікти між сторонами або необхідність дострокового припинення співпраці. Як пояснили у міністерстві, Цивільний кодекс України передбачає механізми, які дозволяють сторонам змінити умови договору або припинити зобов’язання у законний спосіб. Зміна або розірвання договору допускається:
- за згодою сторін;
- за рішенням суду;
- у разі односторонньої відмови від договору, якщо таке право передбачене договором або законом.
За загальним правилом договір можна змінити або розірвати за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас, як зазначили у Мін’юсті, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли через завдану шкоду інша сторона значною мірою втрачає те, на що розраховувала під час укладення договору. Такі положення передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Також у Мін’юсті нагадали, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового або немайнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Такі гарантії передбачені статтями 15–16 Цивільного кодексу України.
Окремо в міністерстві пояснили порядок зміни або розірвання договору через істотну зміну обставин. Йдеться про ситуацію, коли обставини змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У такому разі договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Якщо сторони не досягли згоди, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони. Для цього одночасно мають бути такі умови:
- на момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення;
- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін;
- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У Мін’юсті зазначили, що в разі розірвання договору через істотну зміну обставин суд може визначити наслідки такого розірвання. При цьому суд виходить із необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених у зв’язку з виконанням договору.
Зміна договору за рішенням суду через істотну зміну обставин допускається лише у виняткових випадках. Зокрема, якщо розірвання договору суперечить суспільним інтересам або може завдати сторонам шкоди, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на змінених умовах. Такі правила передбачені статтею 652 Цивільного кодексу України.
Як зазначається, якщо договір розірвано, зобов’язання сторін припиняються. У міністерстві також нагадали, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний через істотне порушення однією зі сторін, інша сторона може вимагати відшкодування збитків. Момент зміни або припинення зобов’язання залежить від способу зміни чи розірвання договору. Якщо сторони домовилися самостійно, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили. Це передбачено статтею 653 Цивільного кодексу України.
Форма зміни або розірвання договору має відповідати формі самого договору, якщо інше не встановлено договором, законом або звичаями ділового обороту. Таке правило визначене статтею 654 Цивільного кодексу України.