11 березня 2022, 18:34

Російська агресія стала підґрунтям для вчинення інших міжнародних злочинів на території України

Ірина Назарчук
Ірина Назарчук журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Повномасштабним вторгненням 24 лютого з суші, моря, повітря на територію України Російська Федерація вчинила акт агресії – найбільш серйозне та грубе порушення міжнародного правопорядку. Утім, за великим рахунком, варто говорити не про початок російської агресії у той день, а про її розширення.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Агресія Російської Федерації проти України триває від 2014 року. Нині масштаби, інтенсивність, шкода від агресії, кількість та серйозність порушень міжнародного гуманітарного права зросли в геометричній прогресії, – нагадали в розмові з «Юридичною газетою» віце-президент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий та доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Захар Тропін.

Наводимо їхні коментарі.

Тимур КОРОТКИЙ: Починаючи з 2014 року міжнародне право кваліфікує дії РФ щодо України як агресію, а з 24 лютого 2022 р. вона здійснюється у всіх можливих формах, які наведені у Резолюції 3314 (ХХIХ) ГА ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 р., та як міжнародний збройний конфлікт відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Українські військові перехопили у противника та передали дипломатам секретні документи, що свідчать: військове вторгнення в Україну було затверджено на вищому рівні в Кремлі ще 18 січня 2022 року. Виходить, безпосереднє планування операції проводилось задовго до нападу на Україну. Тому питання доведення факту агресії наразі не стоїть  – вона є очевидною, що не заперечує необхідності збирати докази планування та підготовки агресії. Метою є встановити ступінь відповідальності за злочин агресії політичного та військового керівництва Російської Федерації.

Екстраординарність нинішньої ситуації підтверджується також проведенням спеціального засідання Ради безпеки ООН та XІ надзвичайної спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН. Останню було скликано згідно з резолюцією Організації Об’єднаних Націй, сесію було повністю присвячено вторгненню Росії в Україну. Ухвалену під час спецсесії ГА ООН резолюцію з недвозначною назвою «Агресія проти України» використовуватимуть в міжнародних судах задля притягнення осіб винних у цьому злочині. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Органом, який має вирішальний голос щодо кваліфікації агресії та може застосувати примусові заходи, є Рада Безпеки ООН. Наразі вона неефективна через наявність права вето у РФ.

Міжнародні судові органи, передусім Міжнародний Суд ООН та інші міжнародні суди, арбітражі не мають юрисдикції щодо агресії Російської Федерації, як і Міжнародний кримінальний суд – щодо притягнення керівництва РФ саме за злочин агресії (на відміну від воєнних злочинів та геноциду).

Через це українські фахівці та світова юридична спільнота виступили з ініціативою створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України. Відповідну декларацію підписали 4 березня, і це – дуже важливий крок на шляху до притягнення вищого керівництва РФ за злочин агресії проти України.

Захар ТРОПІН: Скоєний Російською Федерацією злочин агресії створив передумови для вчинення російськими військовими інших міжнародних злочинів на території України – для воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Щодо них Україна надіслала в Міжнародний кримінальний суд декларацію про визнання юрисдикції МКС.

Водночас ратифікація Римського статуту для України залишається на порядку денному. І хоча цей крок практично нічого не змінить в правовій площині стосовно юрисдикції Міжнародного кримінального суду, він значно посилить наші позиції у Міжнародному кримінальному суді. Тому ратифікація має відбутися якомога скоріше.

Про кримінальну відповідальність за злочин агресії індивідів на національному рівні. Кримінальний кодекс України містить статтю 437 «Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни». Її цілком достатньо для притягнення винних на національному рівні. 

З воєнними злочинами існує проблема, оскільки наразі по ним є лише стаття 438  Кримінального кодексу України. Законопроект №2689 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» був прийнятий Верховною Радою України, утім досі не підписаний президентом. Документ суттєво розширює та деталізує воєнні злочини, вносить у Кримінальний Кодекс України відповідальність за злочини проти людяності тощо – тобто все, що наразі є необхідним для ефективного кримінального переслідування російських окупантів на території України.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати