росія виходить із ключового договору Ради Європи, а саме Європейської конвенції із запобігання катуванням. Про це 26 серпня 2025 року вказала Служба зовнішньої розвідки України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Україна та рішення ЄСПЛ: між зобов’язаннями та реальністю".
За інформацією Служби, відповідну постанову підписав прем’єр-міністр рф.
"Документ забороняє катування та зобов’язує держави не лише не застосовувати їх, а й запобігати таким практикам. Для цього діє Європейський комітет із запобігання катуванням, який має право безперешкодно перевіряти в’язниці, колонії чи психіатричні заклади. Після виключення росії з Ради Європи у березні 2022 року її участь у Конвенції залишалася лише формальною. Комітет неодноразово заявляв, що москва ігнорує запити щодо моніторингових візитів", – ідеться в повідомленні.
У Службі нагадали, що росія денонсувала Європейську конвенцію з прав людини, а з 2023 року на її території перестали діяти Статут Ради Європи, Європейська соціальна хартія та низка інших угод. У 2024 році рф вийшла із Рамкової конвенції про захист національних меншин.
Коментар
Дмитро Лубінець, омбудсман України
Катування – частина державної політики рф. Заява про плани виходу росії із Європейської конвенції із запобігання катуванням – це офіційне зняття останніх "масок".
Нещодавно росія заявила, що планує вийти із Європейської конвенції із запобігання катуванням. Цей документ не просто забороняє тортури та нелюдське поводження, але й має механізми зобов’язань. Для їхнього виконання при Раді Європи було створено Європейський комітет із запобігання катуванням – незалежний міжнародний орган, який отримав право проводити моніторинги до місць несвободи. Водночас варто зауважити, що ще у березні 2022 року росія була виключена з РЄ. Тобто рф була учасницею конвенції після виходу з Ради Європи, але по факту це лише формальність.
Що ж наразі говорить такий крок?
По-перше, це таким чином рф уникає міжнародних механізмів запобіганню катуванням у місцях несвободи, зокрема й тих, де утримують українців: військових та цивільних. Дії росіян залишаться поза зовнішнім контролем комісії, що лише сприятиме продовженню тортур і нелюдського поводження з людьми.
По-друге, те, що рф хоч і формально, але залишалася учасницею конвенції, що давало підстави для правового та юридичного тиску.
По-третє, це знімає відповідальність перед Радою Європи. Це дає сигнал, що катування та нелюдське поводження у в’язницях у рф та на ТОТ не просто толеруються, а стають "внутрішньою справою РФ". Хоча ми й так це розуміємо: понад десятиліття, відколи рф здійснює свавільні затримання на ТОТ, катує, чинить психологічне та фізичне насильство щодо українських цивільних та військовополонених.
На мою думку, такий крок росії – це своєрідний політичний сигнал. Країна-агресор демонструє, що їй чхати на права людини й вона більше не визнає європейських норм. Крім цього, такі дії росії створюють ризики поширення масових порушень прав людини, особливо під час збройних конфліктів, щодо військовополонених та цивільних осіб. Тобто йдеться не лише про гуманітарні наслідки всередині росії, а й про кризу світового правопорядку. Як ми знаємо, безкарність лише породжує нові злочини.
Що ж тепер робити світу? Продовжувати тиск у межах тих інструментів, які доступні. росія все ще є учасницею Конвенції ООН проти катувань, а також залишається актуальною взаємодія із МКЧХ. Це потенційно зберігає дію універсальних механізмів запобігання, розслідування фактів катувань. Крім цього, надалі надзвичайно важливо документувати злочини тортур у місцях несвободи рф та передавати їх до Міжнародного кримінального суду. Значення мають і санкції на осіб, які захочуть нелюдське поводження в місцях несвободи або здійснюють його.