Комітет міністрів Ради Європи закрив нагляд за виконанням 97 рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України. Серед них – 11 справ, які стосувалися системних проблем у сфері прав людини, повідомила пресслужба Мін'юсту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Робота ЄСПЛ та виклики для України: відбулася зустріч із Миколою Гнатовським".
За інформацією Уряду, у 2025 році Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за виконанням 97 рішень ЄСПЛ у справах проти України. Кількість закритих справ зросла на 29,3% порівняно з 2023-2024 рр. та на 44,8% – порівняно з 2022 роком.
Справа "Олександр Волков проти України"
У міністерстві вказали, що серед найбільш знакових результатів – закриття справи "Олександр Волков проти України", яка перебувала під наглядом Комітету міністрів з 2013 року. Комітет відзначив суттєвий прогрес, досягнутий завдяки масштабній судовій реформі, зокрема створення та функціонування органів, залучених у призначенні суддів і дисциплінарних провадженнях.
Реформа системи довічного ув’язнення
Важливим кроком стало також закриття справи "Пєтухов проти України № 2", яка перебувала під наглядом з 2019 року.
"Після прийняття законів № 2689-IX та 2690-IX від 6 листопада 2022 року було запроваджено комплексну правову реформу, що встановлює механізм перегляду довічних вироків відповідно до Конвенції. Нова система передбачає можливість подання клопотання про заміну довічного ув'язнення на строкове після відбуття щонайменше 15 років покарання, а також право на повторне звернення у разі відмови. Ефективність реформи підтверджена висновками ЄСПЛ у рішеннях 2025 року у справах "Медвідь проти України" та "Коваленко та інші проти України"", – вказали в Мін'юсті.
Виборче законодавство та митне регулювання
Справу "Білоцерківська проти України", яка перебувала під наглядом з 2022 року, було закрито після набуття чинності новим Виборчим кодексом України.
"Документ скасував мажоритарну виборчу систему та запровадив пропорційну. Кодекс містить вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації кандидатів та чіткі процедури виправлення недоліків у поданих документах", – ідеться в повідомленні.
Водночас у справі "Краєва проти України" Конституційний Суд у липні 2023 році визнав неконституційними положення Митного кодексу щодо накладення штрафу, що дорівнює вартості імпортованих товарів, та обов’язкового характеру таких штрафів. Змінене законодавство надало національним судам, розповіли в міністерстві, право обирати санкцію в межах, встановлених Кодексом.
Результати розгляду нових справ у 2025 році
Як зазначається, впродовж 2025 року Європейський суд ухвалив 164 рішення у справах проти України, об’єднавши 569 заяв. У 131 рішенні суд встановив порушення положень Конвенції та присудив заявникам виплату відшкодування, у 12 – констатував порушення без призначення компенсації, а у 4 – встановив відсутність порушень.
Ще 36 справ було визнано неприйнятними. Серед них – справа колишнього народного депутата щодо проведення негласних слідчих дій з боку НАБУ, справа "Ряшенцева та інші проти України" щодо скарг на нібито обстріли ЗСУ окупованих територій Донецької та Луганської областей, поданих адвокатами з Москви, а також справа щодо скарг на конкурс на суддів Касаційного адміністративного суду.
У трьох справах Суд не встановив порушень, зокрема у справі "Басюк та інші проти України" щодо затримки у виплаті заробітної плати працівникам Донецької залізниці через форс-мажорні обставини, а саме припинення діяльності підприємства через окупацію території.
Крім цього, у 45 заявах суд визнав частину скарг неприйнятними або визнав відсутність порушень після отримання позиції Уряду України. У 21 справі, що охоплювали 97 заяв, справи було вилучено з реєстру через порушення заявниками строків подачі коментарів.
Експертна робота
У міністерстві розповіли, що у 2025 році було проведено юридичну експертизу на відповідність положенням Конвенції близько 7000 проєктів актів. Серед них – 5030 проєктів законів України, актів Кабміну та Президента України, а також 1913 нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
За результатами експертизи, було надано 79 висновків щодо невідповідності положенням Конвенції, до 142 документів висловлено застереження, а до 6 відомчих нормативно-правових актів надано висновки щодо необхідності доопрацювання. Також було розглянуто та надано відповідь на 177 звернень різних суб’єктів, включно з листами суддів КСУ, народних депутатів та комітетів Верховної Ради.