«Зводити проблему правосуддя тільки до прогалин у роботі судів неправильно. Великим завданням уряду та парламенту є спрямувати сили на підвищення якості правових актів. Тому сьогодні піде мова саме про систематизацію чинного законодавства, щоб у подальшій роботі суди мали ефективні правові норми», — зазначив перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, відкриваючи другий день всеукраїнського форуму «Україна-30. Розвиток правосуддя». Він наголосив на необхідності позбавлення від «нормативного сміття», адже станом на сьогодні чинними є понад 1 млн юридичних актів, які часто суперечливі між собою. Тому наразі створено 2 робочі групи по роботі з Цивільним та Кримінальним кодексами. Головною ідеєю змін є приведення інституцій цих галузей права до європейських стандартів.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Будучи керівником робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу (далі — ЦК), пан Стефанчук зазначив, що найперше робота ведеться над питаннями припинення чинності Господарського кодексу (далі — ГК), визначення оперативного управління та господарського відання, переосмислення засад, розширення переліку об’єктів та суб’єктів цивільних відносин, визначення строків позовної давності та статусу цифрових відносин. Зміни торкнуться абсолютно усіх книг Цивільного кодексу, а метою рекодифікації є створення універсального кодексу приватного права.

Продовжуючи обговорення оновлення ЦК, член комісії з питань судової реформи при Президентові України, д.ю.н., професор Наталія Кузнєцова акцентувала увагу на опублікованій Концепції рекодифікації ЦК, в якій містяться основні напрями оновлення положень кодексу. «Одним з перших кроків на шляху в європейському напрямку є визначення подальшої долі ГК. Сьогодні вже прийняті акти для регулювання господарських відносин, і ГК став лише оболонкою. Наявність ЦК і ГК викликає проблеми в судах щодо застосування їх норм при вирішенні справ, адже через неточність законодавства одну і ту ж ситуацію можна тлумачити по-різному, приймаючи різні рішення і тим самим доводячи розгляд до касаційних інстанцій. Тому пропонується ліквідувати Господарський кодекс, залишивши при цьому як господарське право як науку, так і господарські суди як частину судової системи», — зазначила пані Наталія і додала, що у змінах також передбачається включення до ЦК положень сімейного та міжнародного-приватного права.

Професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, д.ю.н., професор, член-кореспондент НАПрН України, координатор робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу Анатолій Довгерт відзначив, що основною причиною оновлення ЦК є бажання України приєднатися до європейської спільноти та зблизитися з європейськими цінностями. При цьому важливо зберегти 3 опори ЦК: свободу підприємництва, свободу власності та свободу договору. У положеннях кодексу будуть проведені системні, структурні та змістовні зміни.

Член робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу, д.ю.н., професор Роман Майданик представляв погляди робочої групи на 3-ю книгу ЦК — речове право: «Структурно ця книга буде поділена на блоки питань: загальні положення, право власності, право володіння та інші речові права, або, як ми їх називаємо, обмежені речові права. Буде сформовано поняття права власності, що характерне для Європи, як найбільш повне володіння річчю чи майном. Воно охоплюватиме всю сукупність прав на майно». Новелами Кодексу стануть положення, пов’язані з довірчою власністю, та право тимчасової власності або право власності на певний час. Право володіння пропонується розглядати як таке, що не лише дає факт фізичного контролю над річчю, а й включає усвідомлення суб’єктом себе власником цього майна. Зміни торкнуться й сфери опосередкованого володіння та опосередкованого набуття права власності.

Заступник керівника робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу, д.ю.н., професор Олексій Кот переконаний, що для руху України в європейському напрямі, а також підвищення інвестиційної привабливості країни необхідно забезпечити зрозумілість норм законодавства. Відтак, пропонується вирішити питання з поняттями оперативного управління, господарського відання, трансформацією державних підприємств, адже цих понять за кордоном не використовують. «Ст. 3 Цивільного кодексу дозволяє врегулювати будь-які відносини завдяки основним закріпленим засадам. Натомість ГК має інший підхід: відсилочну норму або абстрактне посилання на закон. Тому жодної проблеми зі скасуванням ГК немає», — підкреслив пан Кот. За планом правотворчої роботи, на це рік запланована рекодифікація 1 та 2 книг ЦК.

Заступник голови комісії з питань правової реформи, глава делегації України в Групі держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Михайло Буроменський зазначив, що наразі у декількох робочих групах триває робота над змінами в законодавство України. «При роботі над оновленням Кримінального кодексу і Цивільного кодексів важливо, щоб позиції були узгоджені, щоб цивілісти надали шлях, за яким могли б рухатися робочі групи з реформування Кримінального кодексу та з реінтеграції окупованих територій. Потрібно забезпечити системність, щоб удосконалені нормативно-правові акти максимально вписувалися в нашу правову систему», — підсумував першу сесію заходу пан Михайло.