Заступники Міністра юстиції України Олена Висоцька та Олександр Банчук провели фахове онлайн-обговорення на тему «Рецидив кримінальних правопорушень». До цього обговорення долучилися фахівці німецької пенітенціарної системи, Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ), а також представники Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, ДУ «Центр пробації».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «В Україні презентували спеціальну платформу про конфіскацію російських активів»
Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції.
Заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук зазначив, що питання рецидиву – це не вузько юридичні питання, як вважалось у нас раніше. Це більш широке питання, яке стосується того, наскільки вся система юстиції і пенітенціарна система зокрема мають вплив на безпечність українського суспільства.
«Наразі в Україні впроваджено електронний реєстр засуджених. І ми маємо змогу провести статистику вчинення особами повторних правопорушень на певному відрізку часу, оцінити внесок пенітенціарної системи у безпеку суспільства, на скільки ті чи інші заходи всередині системи впливають на рівень рецидивності», – повідомив Олександр Банчук.
«Усі ресоціалізаційні заходи однозначно мають вплив на засуджену особу. Але він є обмеженим у часі. Тому, якщо ми говоримо про оцінку ефективності системи, то недоцільно для цього брати все життя людини після відбування покарання. Якщо ж ми говоримо про індивідуальний підхід до кожної особи, то цей строк вже є не таким важливим», – повідомила Олена Висоцька.
В цьому контексті виконавчий директор в’язниці м. Карлсруе (Федеральна Земля Бадент-Вюртемберг) Томас Мюллер у свою чергу зазначив, що варто проводити оцінку багатьох факторів, які впливатимуть на поведінку звільненої особи, і потрібно проводити оцінку конкретного заходу ресоціалізації, який було застосовано до того чи іншого засудженого, наскільки він був дієвим. Чим більша інтенсивність допомоги особі після звільнення – тим менший показник рецидивності.
Обговорили учасники заходу також питання підготовки та кваліфікації психологів пенітенціарної системи. Адже в умовах повномасштабної війни та подальшого поствоєнного періоду важливо розвивати психологічну службу в пенітенціарній системі як для персоналу, так і для засуджених.
«Кожен працівник пенітенціарної системи, який контактує із засудженими, повинен мати певні навички психолога, – переконана заступниця очільника українського Мін'юсту Олена Висоцька. – Але ми розпочали ще й роботу з тим, щоб у кожній установі виконання покарань збільшити кількість фахових психологів, щоб їхня робота не була формальною. Особливо важливо це стало зараз, в умовах війни, коли і ув’язнені, і персонал більше піддаються психологічному тиску та бояться за своє фізичне життя. У 2021 році ми видали настільну книгу психолога системи ДКВС, де зібрали практики, корисні психологам-новачкам, щоб вони якомога швидше адаптувалися до умов роботи».
На завершення, українська сторона повідомила, що Урядом було затверджено Стратегію реформування пенітенціарної системи до 2026 року. І зміни, передбачені цією Стратегією, важливі на шляху до європейської інтеграції України. Це одна зі складових нашого поступу до Європейського Союзу. Тому, досвід та рекомендації міжнародних колег є дуже цінними.
«Усі матеріали міжнародних партнерів ми ретельно аналізуємо і адаптуємо під українську систему, і під особливості нашого законодавства, і під ментальні особливості наших підопічних. Але чим більше прикладів роботи систем ми матимемо ззовні – тим більш якісними будуть підходи до внутрішньої роботи із засудженими та українського законодавства загалом», – резюмувала Олена Висоцька.