Раді пропонують оновити безпекові гарантії для учасників кримінального судочинства

На розгляд народним депутатам подано проєкт Закону про забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Читайте також: "Які права та обов’язки має свідок кримінального правопорушення"

Законопроєктом № 5751 від 12.07.2021 пропонується прийняти новий комплексний закон України з питань захисту учасників кримінального судочинства та інших осіб, які мають право на забезпечення безпеки, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Законопроєктом передбачено наступне:

1) належані безпекові та соціальні гарантії для особи, взятої під захист:

- забезпечення безпеки здійснюється як під час кримінального судочинства, так і після його закінчення. Тобто, застосування до особи заходів забезпечення безпеки не припиняються по закінченню кримінального судочинства, а продовжується доки існує реальна загроза її життю, здоров’ю, майну у зв’язку із її участю у такому судочинстві. При цьому, постійно вживаються заходи задля моніторингу та усунення такої загрози в цілому;

Право на застосування заходів забезпечення безпеки, за наявності підстав та умов, передбачених цим Законом, мають:

1) особа, яка брала (бере) участь у попередженні, виявленні, припиненні чи розкритті злочину (злочинів) або сприяла (сприяє) цьому;

2) потерпілий;

3) підозрюваний, обвинувачений, засуджений;

4) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) свідок;

6) викривач;

7) експерт, спеціаліст, перекладач у кримінальному проваджені.

Заходами забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя є:

1) правові заходи забезпечення безпеки (заходи із забезпечення конфіденційності відомостей про особу та закритий судовий розгляд);

2) спеціальні заходи забезпечення безпеки:

• обмеження видачі даних про особу, взяту під захист;
• видача спеціальних засобів індивідуального захисту та/або сповіщення про небезпеку;
• забезпечення фізичної безпеки особи;
• забезпечення захисту житла і майна особи;
• заміна документів;
• переселення в інше тимчасове чи постійне місце проживання (у тому числі за кордон);
• зміна зовнішності;

Наведений перелік спеціальних заходів забезпечення безпеки не є вичерпним.

- у випадках існування підвищеного рівня загроз забезпечення безпеки особи, взятої під захист, передається на здійснення нового спеціально уповноваженому органу – Національного агентства з питань забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, а комплекс заходів щодо неї розширюється можливістю переселення в інше тимчасове чи постійне місце проживання (у тому числі за кордон), зміни документів та/або зовнішності;

- з метою забезпечення належної соціальної адаптації та дотримання соціальних гарантій осіб, як під час, так і після перебування під захистом, до них можуть застосовуватися т.з. заходи соціально-правового характеру (наприклад, виплата середньомісячного доходу / матеріальної допомоги на час вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки; вжиття заходів зі збереження попереднього місця роботи; виплата одноразової матеріальної допомоги при переселені в інше постійне місце проживання; інше);

- з особою, яка перебувала під захистом і до якої застосовувалося переселення, зміна документів та/або зовнішності Національним агентством з питань забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства може забезпечуватися підтримання зв’язку до 10 років;

- відомості про зв’язок ознак особи, взятої під захист, стосовно якої проводяться або проведено заходи щодо зміни анкетних (персональних) даних, з її попередніми індивідуальними ознаками, а також відомості про застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки, заходів соціально-правового характеру розглядаються як відомості, що становлять державну таємницю з відповідним правовим механізмом їх захисту від розголошення;

- удосконалено перелік прав особи, взятої під захист;

2) удосконалений порядок прийняття рішення про застосування заходів забезпечення безпеки, а також їх скасування, припинення (повне чи часткове), продовження строку здійснення. Зокрема:

- передбачено, що при прийнятті рішення про застосування заходів забезпечення безпеки має враховуватись тяжкість злочину, значущість внеску відповідного учасника кримінального судочинства у належне відправлення правосуддя, характер і ступінь загрози, а також зв'язок такої загрози з участю особи у конкретному кримінальному провадженні. Зміст внеску учасника кримінального судочинства визначається в Угоді про співпрацю у кримінальному провадженні;

- передбачається механізм невідкладного застосування заходів забезпечення безпеки (на час проведення перевірки інформації про загрози), у тому числі, з можливістю здійснення тимчасового переселення особи;

- встановлено порядок проведення перевірки щодо інформації про загрози та наявності підстав для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки. Термін перевірки повинен становити не більше 14 днів з дня її одержання. При цьому, передбачено, що перевірка актуальності загроз щодо особи, яка перебуває під захистом має проводитися систематично;

- суб’єктами прийняття рішення про застосування заходів забезпечення безпеки визначено ті, органи, що фактично здійснюють провадження у справі та обізнані з її деталями, тобто оперативні органи, слідчі, прокурори. Натомість, з переліку суб’єктів прийняття рішення щодо спеціальних заходів забезпечення безпеки виключено суди, оскільки практика їх застосування на підставі рішення суду (судді) вказує на те, що прийняття таких рішень здійснюється без перевірки інформації про загрози, дослідження матеріалів кримінального провадження, та непоодинокими є випадки, що такі рішення виносяться без дотримання вимог Закону щодо підслідності, строків здійснення заходів забезпечення безпеки тощо;

- передбачено, що заходи забезпечення безпеки здійснюються органом, у провадженні якого перебуває відповідна оперативно-розшукова справа чи здійснюється кримінальне провадження, а на стадії судового розгляду – органом, що здійснював досудове розслідування (чинний Закон передбачає покладення такого обов’язку за підслідністю, що не є ефективним з огляду на те, що досудове розслідування може здійснюватися органом відповідно визначеної підслідності прокурором, а не відповідно до статті 216 КПК України, або за сукупністю злочинів);

- чітко встановлені підстави скасування, припинення (повного чи часткового), продовження строку здійснення заходів забезпечення безпеки;

- передбачено особливості застосування заходів безпеки до неповнолітніх, інших осіб, участь яких у кримінальному судочинстві потребує залучення законного представника;

- передбачено особливості застосування заходів безпеки у порядку міжнародного співробітництва;

3) передбачено дворівневу систему забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства: спеціальними підрозділами правоохоронних органів та центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом – Національним агентством з питань забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства.

Таким чином, передбачається створення КМУ нового органу – Національного агентства з питань забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства. Окремим розділом у Законі передбачені правові основи організації та діяльності такого Національного агентства. У Прикінцевих положеннях законопроєкту пропонується створення такого органу упродовж 6 місяців з дня набрання Законом чинності.

4) удосконалено систему заходів забезпечення безпеки та порядок їх застосування. Поміж іншого, передбачено:

- забезпечення захисту житла / майна особи може здійснюватися шляхом його страхування, що є порівняно менш витратним, ніж здійснення охорони і дозволяє суттєво знизити протиправну мотивацію щодо його пошкодження / знищення;

- застосування того чи іншого заходу здійснюється лише за інформованою згодою особи, взятої під захист (чинний закон сьогодні допускає, навіть у випадках відмови особи від забезпечення безпеки, примусове здійснення її особистої охорони, охорони житла / майна, використання технічних засобів контролю і прослуховування її телефонних та інших переговорів (див. ч. 2 ст. 17 чинного Закону));

- підписання особою, взятою під захист Умов здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки, якими забезпечується надання усвідомленої згоди особи на застосування конкретних заходів;

5) основні напрями розвитку та механізми реалізації державної політики у сфері забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та інших осіб в інтересах правосуддя визначатимуться Національною стратегією забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, яка затверджується Кабінетом Міністрів України не менше, ніж на 5 років.