Законом визначено принципи державної політики у сферах національної безпеки та оборони.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед фундаментальних національних інтересів України названо:
- інтеграцію України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір;
- набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору;
- розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами.
У законі сказано, що загрози національній безпеці України та відповідні пріоритети державної політики у сферах національної безпеки та оборони визначаються у Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України, інших документах з питань національної безпеки та оборони, які схвалюються Радою національної безпеки та оборони і затверджуються указами президента України.
В законі йдеться про цивільний контроль, зокрема про стан правопорядку в органах сектору безпеки та оборони, їхню укомплектованість, оснащеність сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою, забезпеченість необхідними запасами матеріальних засобів та готовність до виконання завдань за призначенням у мирний час та в особливий період; ефективність використання ресурсів, зокрема бюджетних коштів, органами сектору безпеки та оборони.
Законом визначено, над якими сферами здійснюють контроль президент України, Рада національної безпеки та оборони, Верховна Рада, Кабінет міністрів.
В законі визначено, що громадські об'єднання можуть, зокрема отримувати від державних органів інформацію з питань діяльності складових сектору безпеки та оборони, крім інформації з обмеженим доступом;
проводити громадську експертизу проектів законів, рішень, програм, представляти свої висновки і пропозиції для розгляду відповідним державним органам.
Сектор безпеки та оборони України складається з чотирьох взаємопов'язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни і громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки.
Законом встановлено, що обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше 3% - на фінансування сил оборони.
Керівництво у сферах національної безпеки та оборони здійснює президент України, який є верховним головнокомандувачем Збройних сил України та видає накази і директиви з питань оборони; він очолює Раду національної безпеки і оборони, звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Крім того, президент здійснює загальне керівництво розвідувальними органами України; вносить до ВР подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про застосування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою.
Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою за поданням президента з числа цивільних осіб. Перший заступник та заступники міністра оборони призначаються на посади з числа цивільних осіб.
У прикінцевих та перехідних положеннях закону визначено, що це положення набирає чинності з 1 січня 2019 року.
Головнокомандувач ЗCУ призначається на посаду за поданням міністра оборони та звільняється з посади президентом України. Головнокомандувач Збройних сил України підпорядковується президенту та міністру оборони.
Повноваження головнокомандувача ЗСУ затверджуються президентом України. При цьому вказано, що лише з 1 січня 2021 року набирає чинності норма щодо головнокомандувача ЗСУ, Генерального штабу Збройних сил України, видів та окремих родів військ (сил).
Генеральний штаб ЗСУ в особливий період виконує функції стратегічного керівництва Збройними силами, іншими складовими сил оборони і є робочим органом Ставки верховного головнокомандувача (у разі її створення).
Генштаб ЗСУ очолює начальник Генерального штабу ЗСУ, який призначається на посаду і звільняється з посади президентом України за поданням міністра оборони. Законом визначено склад Збройних сил України - види та окремі роди військ (сил). Міністр внутрішніх справ України призначається на посаду ВР за поданням прем'єр-міністра України.
Діяльність Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Державної міграційної служби України спрямовується і координується Кабінетом міністрів через міністра внутрішніх справ України. Визначено, що в мирний час Нацгвардія входить до складу сил безпеки і виконує правоохоронні функції, а також розвиває спроможності, необхідні для виконання завдань у складі сил оборони.
Із введенням воєнного стану Національна гвардія приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану, входить до складу сил оборони. Стратегічне керівництво Нацгвардією здійснює президент України через Генеральний штаб Збройних сил України, про що зазначається в указі президента про введення воєнного стану, який затверджується Верховною Радою.
Передбачено, що Служба безпеки України забезпечує державну безпеку: протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; бороьбу з тероризмом; контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об’єктів критичної інфраструктури; охорону державної таємниці.
Голова СБУ призначається та звільняється з посади Верховною Радою за поданням президента України. Встановлено, що СБУ - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. Відповідно до закону, Управління державної охорони України підпорядковане президенту та підконтрольне парламенту. Начальник УДО призначається на посаду та звільняється з посади президентом.
У прикінцевих та перехідних положеннях закону вказано, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім ряду положень.