19 квітня 2019, 10:00

«ПРАВО-2019»: технології, право, людина

У приміщенні Київського національного університету ім. В. Гетьмана (далі - КНЕУ) 18.04.2019 р. відбувся студентський круглий стіл «ПРАВО-2019», що був присвячений актуальним питанням правової реальності. До участі у роботі круглого столу були запрошені студенти КНЕУ та студенти ВНЗ міста Києва, аспіранти, викладачі (науковці), учні середніх шкіл, представники органів держвлади, комерційні компанії, представники ЗМІ та спонсори.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


IMG_20190419_122345_550

На початку з вітальними словами виступили заступник голови Вченої ради КНЕУ, професор Федір Шульженко та декан факультету міжнародної економіки і менеджменту КНЕУ Юрій Солодковський. На заході також були присутні заступники директора Юридичного інституту КНЕУ Оксана Кузьменко і Людмила Кожура, професор кафедри теорії та історії права Володимир Мачуський і співвласник сервісу «УБЕРЕМ» Марина Власенко. Сам захід було поділено на 5 блоків, кожен з яких був присвячений різним темам.

Так, блок 1 стосувався правового регулювання технологій сучасності. Зокрема, з темою «Авторське право в глобальному середовищі та Інтернеті, принципи добросовісного використання» виступив Сергій Трухімович. Серед іншого, він зупинився на прикладі порушення авторського права, коли британська рок-група Radiohead розглядала можливість подати в суд на американську поп-співачку Лану Дель Рей за порушення авторських прав. Як зазначив пан Трухімович, співачку підозрювали в запозиченні пісні Radiohead «Creep» 1992 р. для композиції «Get Free». Ця ж пісня завершувала 5-й студійний альбом Лани Дель Рей «Lust for Life», що вийшов у 2017 р.

IMG_20190419_122348_868

Крім цього, з темою «Неліцензійоване поширення музики та кінофільмів: тенденції і виклики» виступила Олександра Лихоманова, а Віктор Гладченко та Дар’я Продан окреслили сфери діяльності та принципи GDPR у темі: «GDPR: персональні дані в безпеці». У свою чергу Ярослав Полтора у свої доповіді «Блокчейн: правовий та економічний виміри» розповів про дослідження блокчейн-технологій та надав оцінку подальшого розвитку блокчейну в Україні. Також з темою «Правові, економічні та соціальні проблеми впровадження розвитку штучного інтелекту» виступив Олексій Чайковський.

У блоці 2 «Право в Україні: нові реформи - нові можливості?» виступали 4 доповідачів. Так, Валерія Можна розповіла про земельну реформу в Україні та загрози, які вона може нести для нашої країни, зокрема:

  • скуповування землі іноземцями;
  • олігополізація агропромислового комплексу;
  • занижена вартість землі;
  • нові можливості для корупції;
  • хаос та маніпуляції на новоствореному ринку.

За її словами, щоб усунути проблеми, слід забезпечити підтримку малого та середнього бізнесу, екологічний контроль; впровадити нові технології; створити систему вигідного кредитування, а також боротися з рейдерством та демпінгом цін.

IMG_20190419_122356_352

Також з темою «Процедура отримання громадянства в Україні та її регулювання законом. Перспективи впровадження моделей західних країн в Україні» виступила Ольга Маринчак, яка, серед іншого, розповіла про іспити, що потрібно скласти для отримання громадянства у різних країнах. Наприклад, у Польщі для отримання громадянства необхідно скласти усний та письмовий іспит з мови; Німеччині - тест із 33 питань, що стосуються життя у ФРН; Латвії - екзамен з мови, історії, права та гімну; США - тест на знання мови та тест з історії країни і уряду; Франції - тест на знання мови та цінностей П’ятої республіки, Великобританії - письмовий та усний тест з мови, на знання тексту гімну, конституційних норм, а також національних традицій.

Крім цього, Катерина Голушко розкрила тему «Електронне громадянство», навівши у приклад Естонію, яка у 2014 р. стала першою у світі країною, що створила систему електронного громадянства, а ще в 1997 р. взяла курс на діджиталізацію. Зокрема, важливим елементом естонської системи електронного регулювання була обов’язковість використання цифрової ідентифікації. «Кожен громадянин Естонії отримав ID-картку з чіпом, яка надавала можливість підписувати будь-які документи за допомогою електронного підпису. Також на сайті держпослуг Естонії було забезпечено доступ до більше 3000 онлайн-послуг, зокрема, створення компаній, банківські послуги, оплата платежів та податків тощо», - розповіла пані Голушко. Також з темою «Легалізація проституції в Україні» виступила Олександра Новікова.

У блоці 3 «На сторожі прав людини» Неоніла Канюка розповіла про відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії у контексті ст. 161 КК України, Дар’я Братан - про захист прав чи знеславлення людини з нетрадиційною орієнтацією, Анастасія Шевченко виступила з темою «Права ЛГБТ в Україні: проблеми, тенденції, перспективи».

Крім цього, на круглому столі висвітлювалися питання трансформації права в умовах глобалізації, міжнародно-правового регулювання діяльності транснаціональних компаній, права молоді у підприємництві (можливостей, перспектив та як їх віднайти, розпочати і узаконити), як легалізація медичного канабісу вплине на фармакологічну галузь промисловості України тощо.

Наприкінці заходу усі доповідачі-учасники круглого столу отримали відповідні сертифікати.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати