Працівники мають право на щорічні оплачувані відпустки та інші види відпусток, передбачені законодавством, повідомляє Міністерство юстиції України. Це право гарантується Конституцією України та поширюється на всіх, хто перебуває у трудових відносинах із роботодавцем, незалежно від форми власності підприємства чи громадянства працівника.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Мін'юст нагадав, як захистити дитину від домашнього насильства"
У Мін’юсті нагадують, що право на відпочинок є одним із конституційних прав людини. Воно реалізується, зокрема, через надання щорічних оплачуваних відпусток, а також інших видів відпусток, передбачених законом. Право на відпустку мають працівники, які працюють:
- на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;
- за трудовим договором у фізичної особи;
- як громадяни України, іноземці або особи без громадянства.
У перший рік роботи право на щорічну основну відпустку повної тривалості виникає після шести місяців безперервної роботи на підприємстві. Водночас окремі категорії працівників можуть отримати таку відпустку раніше. Зокрема, йдеться про:
- жінок перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
- жінок, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
- осіб з інвалідністю;
- працівників віком до 18 років;
- чоловіків, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- працівників, які працюють за сумісництвом;
- працівників, які навчаються і хочуть приєднати відпустку до періоду іспитів;
- працівників, які мають путівку на санаторно-курортне лікування;
- батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу.
Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Для окремих категорій працівників законодавство передбачає більшу тривалість. Зокрема:
- педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть мати відпустку до 56 календарних днів;
- державні службовці – 30 календарних днів;
- особи з інвалідністю I та II груп – 30 календарних днів;
- особи з інвалідністю III групи – 26 календарних днів;
- працівники віком до 18 років – 31 календарний день.
Сезонним і тимчасовим працівникам щорічна відпустка надається пропорційно до відпрацьованого часу. Крім основної відпустки, законодавство передбачає також щорічні додаткові відпустки – зокрема за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці або за особливий характер праці.
У Мін’юсті зазначають, що черговість надання щорічних відпусток визначається графіком, який затверджує роботодавець з урахуванням інтересів працівників. Про дату початку відпустки працівника мають письмово повідомити не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку. За домовленістю між працівником і роботодавцем щорічну відпустку можна поділити на частини. Водночас основна безперервна частина має становити не менше 14 календарних днів.
Окремі правила діють під час воєнного стану. У цей період роботодавець має право обмежити тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки 24 календарними днями. Якщо працівник має право на довшу відпустку, невикористані дні переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану.
Водночас після рішення Конституційного Суду України у працівників віком до 18 років та осіб з інвалідністю навіть під час воєнного стану зберігається право на щорічну основну оплачувану відпустку мінімальної тривалості, гарантованої законом.
Роботодавець може відмовити у наданні відпустки працівнику, залученому до робіт на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або виконання мобілізаційного завдання. Винятком є відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустка для догляду за дитиною до трьох років.
За заявою працівника роботодавець може надати відпустку без збереження заробітної плати. Її тривалість визначається за домовленістю сторін. Працівнику, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, така відпустка надається на строк, зазначений у заяві, але не більше 90 календарних днів.
У Мін’юсті наголошують, що надання щорічної відпустки є обов’язком роботодавця. У мирний час закон забороняє не надавати працівнику щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років поспіль. Однак під час воєнного стану ця заборона не застосовується.