Жодних імперативних вимог щодо пред’явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено. Так само не передбачено й обов’язковості обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВС відмовив у відкритті провадження у справі щодо відсторонення від посади судді КСУ".
Про це йдеться у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який залишив без задоволення касаційні скарги особи, засудженої за грабіж, та її захисника, зазначає прес-служба Верховного Суду.
Сторона захисту, зокрема, стверджувала про недопустимість даних протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, слідчий всупереч вимогам ч. 6 ст. 228 КПК України належним чином не аргументував проведення пред’явлення особи для впізнання саме за фотознімками, а не безпосередньо самої особи.
ККС ВС визнав ці доводи необґрунтованими з огляду на таке.
У ст. 228 КПК України передбачено порядок пред’явлення особи для впізнання. Згідно із ч. 6 ст. 228 КПК України за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, за матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред’явлення особи для впізнання.
Отже, суди обох інстанцій обґрунтовано визнали фактичні дані, отримані за результатами проведення впізнання особи за фотознімками, допустимими доказами у справі, а тому доводи скаржника про протилежне є необґрунтованими.
Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 742/2200/19 (провадження № 51-2565км20) можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, у ВС оскаржують Указ Президента України щодо застосування санкцій до телеканалів.