12 вересня 2015 року Пленум ВС звернувся до КСУ з поданням щодо конституційності абз. 5 ч. 1 ст. 7 закону "Про Державний бюджет України на 2025 рік", яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді. Про це повідомила пресслужба Верховного Суду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВАКС змінив запобіжний захід ексголові Хмельницької МСЕК".
На думку Пленуму ВС, вказане положення фактично змінює правове регулювання з питань суддівської винагороди, визначене в законі "Про судоустрій і статус суддів".
Судді вказали, що з урахуванням конституційних принципів законності та правової визначеності, імперативних вимог щодо правового регулювання розміру винагороди судді виключно законом про судоустрій є підстави вважати, що це положення закону "Про Державний бюджет України на 2025 рік" суперечить нормам статей 6, 8, 130 Конституції України.
"Також аналізованою нормою фактично встановлено інший (менший) розмір винагороди судді, чим звужено гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам ч. 1 ст. 126 Конституції України", – йдеться в повідомленні.
Питання винагороди
Окремо на Пленумі судді розглянули проєкти законів № 13467 від 11 липня 2025 року та № 13467-1 від 21 липня 2025 року "Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму". Основна ідея законопроєктів, вказав голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, полягає в заміні базової величини, відповідно до якої здійснюється розрахунок розміру суддівської винагороди.
Як зазначається, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, пропонується встановити як розрахункову величину базову (орудну) величину. На думку ініціаторів законопроєктів, це сприятиме підвищенню стабільності та прогнозованості в оплаті праці, зокрема суддівської винагороди.
Однак Пленум Верховного Суду акцентував на необхідності їх доопрацювання в частині динаміки розміру базової розрахункової величини у зв’язку з економічними процесами та способу й порядку визначення її розміру:
- за висновком Пленуму ВС, законопроєкти не передбачають жодних об’єктивних показників, які б могли враховуватися для визначення розміру орудної величини на конкретний рік. Судді вказали, що заміна однієї базової величини іншою має супроводжуватися законодавчим визначенням зв’язку розміру такої величини з економічними процесами, які відбуваються в державі;
- законопроєкти запроваджують підхід, згідно з яким суддівська винагорода залежить від орудної величини для визначення розмірів посадових окладів, яку відповідно до положень законопроєкту №13466 визначає Кабмін і яка встановлюється в законі про державний бюджет України на відповідний рік. На Пленумі йшлося про те, що на відміну від прожиткового мінімуму, який за своєю природою не може знижуватися, гарантій того, що за поданням КМУ орудна величина для визначення розмірів посадових окладів не знизиться, у розглядуваних законопроєктах не передбачено. На переконання Пленуму, запропоноване регулювання становить загрозу суддівській незалежності.