24 вересня 2021, 19:10

Перехід у цифру vs права людини: як досягти потрібного балансу

Права людини в період пандемії, штучний інтелект, цифрові технології, свободу волі та багато іншого обговорювали правники, експерти та міжнародні науковці під час панельної дискусії «Права людини в умовах цифрової трансформації суспільства: сучасні виклики, світові тенденції, особливості реалізації та захисту», що відбулась в останній день V Харківського міжнародного юридичного форуму. Модератором дискусії виступив Дмитро Лученко, д.ю.н, професор кафедри адміністративного права, проректор з наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, голова правління Європейського центру верховенства права, голова Асоціації фахівців адміністративного права.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Стартувало обговорення з виступу Пауло Пінто де Альбукерке, судді ЄСПЛ від Португалії, доктора права, професора католицького університету міста Лісабон, візит-професора університету Пантеон-Ассас Париж-ІІ, почесного доктора права в університеті Едж Хілл у Ліверпулі (Великобританія), який повідомив про нові цифрові технології та дотримання права на конфіденційність у період пандемії. Пауло Пінто зазначив, що обробка персональних даних може бути виправданим заходом під час пандемії, але для цього потрібно зберігати баланс, щоб не порушувати права людей. Правник розповів про зобов’язання щодо приватності з позиції Ради Європи та проаналізував реагування різних країн на пандемію щодо приватності. Він зауважив, що їх умовно можна поділити на три групи: країни, які дуже сильно втрутилися в життя громадян, країни з середнім рівнем втручання та країни із зовсім низьким рівнем втручання. Окрім того, доповідач говорив про різні цифрові технології, які почали використовувати під час пандемії (зокрема, відстежування місця перебування особи та контактів), а також наголосив, що використання чутливих даних про особу має бути пропорційним та не допускає зловживання.

Роман Мельник, доктор юридичних наук, професор Університету КАЗГЮУ імені М. С. Нарікбаєва, експерт проєкту «Право-Justіce», у своїй доповіді підійняв питання про те, чи потрібне «цифровій адміністрації» нове адміністративне право. Він проаналізував межі та правила автоматизованих адміністративних процедур і правовий захист в адміністративних судах.

Професорка Кентерберійського університету (Нова Зеландія) Наталія Чабан аналізувала Європейський Союз як основного захисника прав людини крізь призму світового сприйняття. Вона зауважила, що країни по-різному ставляться до ЄС як до гаранта прав. Зокрема, деякі країни звинувачують ЄС у втручанні в державні справи.

Продовжив обговорення Іван Гончарук, спеціаліст з питань верховенства права та доступу до правосуддя Програми ООН з відновлення та розбудови миру. Він розповів про підхід ПРООН до покращення доступу до правосуддя в умовах тривалого збройного конфлікту на Сході України за допомогою ІТ-рішень. Експерт зосередився на можливостях української системи безоплатної правової допомоги та розкрив нові цифрові можливості, які допомагають українцям отримувати правову допомогу без обмежень.

Про роль свободи волі у праві на життя в умовах цифрової трансформації суспільства говорив Віктор Савченко, к.ю.н., юрист, медіатор, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін ХНУ імені В. Н. Каразіна, а також Дана Роне, д.ю.н., адвокатка, медіаторка, доцентка університету Туріба. Віктор Савченко наголосив, що цифрова трансформація суспільства має відбуватися на умовах дотримання прав людини, а захист права на життя та свободу волі є основою для всіх інших справ і суспільних процесів. Доповідач переконаний, що свобода волі фізичної особи виникає з моменту народження, а її обсяг змінюється протягом життя.

«Свобода волі може проявлятися у праві на життя через три його уособлення: ніхто не може бути свавільно позбавлений життя; обов’язок держави полягає в тому, щоб захищати життя людини; кожен має право захищати своє життя та здоров’я від протиправних посягань», – зауважив спікер. Дана Роне продовжила думку свого співдоповідача та розповіла про особливості дотримання свободи волі у Латвії.

Крістофер Маркоу, доктор права з Кембридзького університету, який розповідав про Legal Tech, переконаний, що невдовзі штучний інтелект зможе повністю замінити юристів. Він наголосив на тому, що штучний інтелект не відрізняється від живого правника, а також що технології можуть втрутитися в будь-яке рішення, яке стосується життя людей.

 2.1

Тетяна Коломоєць, докторка юридичних наук, професорка, член-кореспондент Національної академії правових наук України, декан юридичного факультету Запорізького національного університету, аналізувала інформаційні технології як «фільтр» доступу особи до державної служби. Вона наголосила, що сьогодні в Україні існує проблема, пов’язана з реалізацією права на доступ до державної служби. Вирішення цієї проблеми залежить не від особи, а від інформаційного сегмента. Мова йде про обов’язкове підтвердження рівня володіння державною мовою спеціальним сертифікатом. Професорка розповіла, що є низка проблем, пов’язаних з отриманням такого сертифіката. Зокрема, особа не може проходити тестування якій тоді, коли їй зручно. Оскільки на проходження тесту велика черга охочих, люди часто не встигають отримати свій сертифікат до завершення конкурсу на державну посаду. «Право на державну службу наразі є відносним правом, що залежить від держави», – завершила думку пані Коломоєць.

Права людини крізь оптику штучного інтелекту, роботизації та цифрової людини аналізував Олександр Радутний, к.ю.н., доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, адвокат. Він розповів про особливості слабкого та сильного інтелекту, а також повідомив, що сильний інтелект здатний повністю бути обізнаним у принципах своєї побудови та роботи.

«Сильний інтелект спроможний до самовдосконалення: перша версія вишукує посили всередині себе, виправляє їх у коді та самовдосконалюється. Цікаво, що при цьому виробник не несе відповідальності за рішення, які приймає штучний інтелект», –  повідомив науковець. Він припустив, що штучний інтелект високого рівня може бути суб’єктом правовідносин, обґрунтовуючи це тим, що штучний інтелект отримує все більшу автономність від людини та перебирає на себе відповідальність за деякі людські дії. 

Андрій Школик, доктор юридичних наук, професор кафедри адміністративного та фінансового права Львівського національного університету імені Івана Франка, освітлював проблеми оновленого правового регулювання та практики у сфері електронних публічних послуг. Він переконаний, що цифровізація є правильним рішенням, адже це альтернатива, завдяки якій через 10 років все буде по-іншому. Водночас науковець застеріг, що деякі політики зловживають цифровізацією, що проявляється в ігноруванні важливих законодавчих ініціатив на користь цифрового розвитку. Доповідач також розповів, що до нового закону про особливості надання електронних публічних послуг, який набере чинності тільки у листопаді, Верховна Рада вже внесла зміни. Це свідчить про те, що акт був підготовлений неякісно.

Обговорення продовжив д.ю.н, доцент кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, завідувач наукового відділу правового забезпечення галузевого інноваційного розвитку Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України Юрій Георгієвський. У своїй доповіді він досліджував проблеми запровадження та перспективи розвитку штучного інтелекту в українському судочинстві. Доповідач нагадав, що через блокування роботи ВККС більше ніж 2000 тис. суддів не завершили кваліфікаційну оцінку, а у 2020 р. близько 20 суддів щомісяця звільнювалися за власним бажанням. Такі зміни призвели до кадрового голоду та надмірного навантаження на суддів, тож цифрові технології мають стати помічником у вирішенні цієї проблеми.

Науковець зазначив, що він є прихильником застосування технології слабкого або помірного штучного інтелекту в судочинстві, щоб технології залишалися під контролем людини та не могли повністю замінити людину в її інтелектуальній діяльності. Також він розповів про міжнародний досвід використання технологій у судочинстві. Наприклад, у США штучний інтелект допомагає суддям обирати запобіжний захід особам, які вчинили кримінальне правопорушення. В Китаї чат-боти розглянули понад 3 млн судових справ за рік. У Франції введено кримінальну відповідальність за проведення аналітики, що спроможна передбачити ймовірне судове рішення.

Людмила Куса, адвокатка та керівниця практики вирішення спорів ЮФ Gracers, розповіла про цифровізацію у сфері кримінального процесу. Вона підкреслила, що технологічний прогрес активно входить у кримінальний процес та замінює застарілі методи роботи, проте існує багато невирішених проблем. За її словами, у кримінальному провадженні матеріали справи можуть мати колосальний обсяг (50-100 томів). Інколи адвокат змушений фотографувати всі матеріали справи, оскільки немає іншого варіанта, щоб з ними ознайомитися. Ще однією проблемою Людмила Куса назвала неоснащеність СІЗО технологіями, що дозволили б засудженим, які не змогли бути присутніми на судовому засіданні, переглядати трансляцію засідання в реальному часі. Також з-поміж проблем вона відзначила, що програми, якими користуються судді, слідчі та прокурори, не взаємодіють одна з одною, тож одні й ті ж самі відомості потрібно вносити в різні програми, на що витрачається багато часу.

Завершував обговорення Дідзіс Мелкіс, менеджер з комунікацій ManaBalss.lv. – платформа для висловлення громадянських законодавчих ініціатив у Латвії, яка має вплив на інші гілки влади. Він розповів, що громадська організація My Voice створила платформу і розробила інструментарій розміщення та просування законодавчих ініціатив від громадян. До речі, в Україні існує аналогічна система, яка має назву Мій Вибір. Дідзіс Мелкіс розповів про особливості роботи платформи та пояснив, яким чином розробники платформи досягли високого рівня ефективності.

2.2

Юридична Газета висвітлювала кожен день форуму:

Як організована злочинність впливає на економіку?

Бізнес і права людини: пошук стійких моделей

Відкритий ринок землі: як експерти обговорювали скасування мораторію

Плану «Б» для екосистеми не буде: як державам досягнути Цілей сталого розвитку

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати