01 березня 2021, 18:40

Нова судова реформа: куди плануємо рухатись

Сьогодні на всеукраїнському форумі «Україна-30. Розвиток правосуддя» була представлена Стратегія розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на найближчі 3 роки (далі – Стратегія). Про що говорив Президент, на відкритті заходу, ми писали тут.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Що передбачає Стратегія

За словами голови комісії з питань правової реформи, заступника голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса, членами комісії з питань правової реформи на виконання доручення Президента України був розроблений та підготовлений проєкт Стратегії розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на найближчі 3 роки. Цей проєкт будуть обговорювати на всеукраїнському форумі «Україна-30. Розвиток правосуддя», після чого його направлять до офісу Президента України для фінальних правок та затвердження указом Президента.

Пан Іонушас звернув увагу на те, що Президент просив приділити окрему увагу питанням діяльності КСУ та процедурі конституційного провадження, у зв’язку з чим документ включає ці питання.

Стратегія передбачає, що протягом 2021–2023 рр. ми маємо зосередитися на вирішенні основних проблем, пов’язаних з розвитком як системи правосуддя в цілому, так і окремих її інститутів. У результаті проведення цієї реформи ми маємо отримати належним чином працюючу судову систему та суддівське самоврядування, підвищення ефективності інститутів правосуддя, які стануть вільними від будь-якого впливу та підзвітні суспільству, впровадження європейських стандартів та кращих міжнародних практик. Плюс передбачено, що має завершитися процедура реформування системи органів прокуратури, а також запроваджено системні підходи до вдосконалення інституту адвокатури.

Терміново пропонується відновити діяльність ВККСУ, що дозволить запустити прозорі та справедливі процедури відбору суддів та кваліфікаційного оцінювання діючого суддівського корпусу України. На сьогодні майже 2000 посад суддів по всій Україні залишаються вакантними, що спричиняє високе навантаження на діючих суддів.

Не менш важливим стратегічним кроком є вдосконалення організації роботи ВРП через оновлення її складу з дієвим залученням міжнародних експертів. Також пропонується оптимізація системи органів судової влади шляхом створення автономного кадрового та, можливо, дисциплінарного органу, члени якого будуть призначатися ВРП на конкурсних засадах із залученням міжнародних експертів.

Іншим блоком питань стратегії є покращення механізму доступу громадян та їх безпосередня участь у здійсненні правосуддя. Задля цього планується провести всебічний аудит системи місцевих судів, а в подальшому розробити та підготувати висновки щодо перегляду мереж з урахуванням змін законодавства щодо децентралізації та наступних критеріїв:

  • кількість справ та навантаження на суддю;
  • кількість судів;
  • сума витрат на утримання кожного суду;
  • взаємозв’язок з територіальними і правоохоронними органами тощо.

Оскільки останнім часом деякі вироки по кримінальним провадженням викликають у суспільстві сумніви щодо їх законності та справедливості, ПУ наголосив на необхідності впровадження інституту суду присяжних, що дозволить українцям безпосередньо брати участь у судових процесах та приймати рішення щодо вини осіб у найбільш тяжких резонансних злочинах. Не менш важливим є механізм перегляду вироків щодо осіб, засуджених до довічного чи тривалого позбавлення волі.

Окремий блок питань стосується діяльності ВС. Оскільки КСУ визнав неконституційними окремі положення судових реформ попередніх років, ці положення потребують виправлення. Окрім того, Стратегія передбачає посилення функціональної та процесуальної спроможності ВС з метою забезпечення єдності застосування норм матеріального та процесуального права судами різних юрисдикцій. Передбачається також винесення на розгляд питання щодо зміни структури ВС з урахуванням обов’язкового збереження статусу чинних суддів, удосконалення визначення Великої Палати та її функцій, визначення та деталізація порядку звернення ВС до ЄСПЛ для запиту консультативних висновків з принципових питань.

Запропоновані заходи для вдосконалення судочинства у нашій державі передбачають, зокрема, передачу найбільш важливих справ з адміністративної юрисдикції до Верховного Суду або апеляційного адміністративного суду.

Важливим, на думку розробників Стратегії, є запровадження додаткових механізмів запобігання та протидії зловживанням учасниками процесу своїми процесуальними правами при розгляді справ у Вищому антикорупційному суді України та інших судах.

Інновації чекають нас у одночасному запуску IP-суду разом з пілотним проєктом «IP-суд у смартфоні». «Цей проєкт стане ідеальним стартовим майданчиком для впровадження повноцінного електронного судочинства на базі єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому загальний рівень обізнаності учасників IP-сфери дозволить безболісно впровадити новітні цифрові інструменти», — впевнений пан Іонушас. Якщо цей досвід буде позитивним, систему масштабують і на інші юрисдикції.

Ще один блок питань стосується підтримки реформування органів прокуратури та адвокатури. За участю міжнародних експертів була розроблена Стратегія розвитку прокуратури на 2021–2023 рр., яка у жовтні 2020 р. була затверджена наказом Генерального прокурора. Тому положення цього документа були включені до Стратегії.

Коментарі:

«У Конституції України закарбований курс на членство в ЄС та НАТО, і що найважливіше, наші партнери бачать Україну членом як ЄС, так і НАТО. У найближчі 3 роки ми маємо унікальну можливість реформувати судову систему і рухати Україну до ЄС і НАТО», – зазначила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

За словами голови Комітету ВРУ з питань правової політики Андрія Костіна, деякі речі, що закладені в Стратегії, вже виконуються. «У Комітетах ВРУ вже знаходяться законопроекти, які передбачені Стратегією реформи правосуддя. Це, зокрема, законопроект №3711, який завтра в доопрацьованому вигляді буде розглядатися у залі ВРУ і має бути підтриманийу першому читанні», – сказав він.

Голова Верховного Суду України Валентина Данішевська впевнена, що судова система відповідальна за сучасний стан речей, і не заперечує, що ще багато проблем потрібно здолати. Тому зараз відбувається тісна співпраця задля того, щоб якомога швидше продовжити робити наступні кроки в реформуванні судової системи, що зупинилися минулого року. Голова ВС зауважила, що судді зараз несуть непомірне навантаження через блокування системи добору суддів, і ця проблема потребує негайного вирішення. Плюс минулого і цього року з’явилися проблеми з фінансуванням. «У лютому ц.р. працівники деяких судів отримали від 400 до 700 грн заробітної плати. Звісно ми працюємо над тим, щоб ці працівники посміхалися кожному відвідувачу, були уважні до чужих проблем. Але ми розуміємо, що за таких умов, в яких ці люди працюють, навряд чи зможемо досягти цього результату», — наголосила вона.

Свою думку щодо проблем у КСУ висловила заступник голови комітету ВРУ з питань правової політики, народний депутат України Ольга Совгиря. Вона вбачає корінь проблем КСУ у двох групах питань. Перша — втілення тих положень Конституції щодо статусу КСУ, які були внесені і реалізовані у 2016 р. Завдяки цим змінам КСУ став повністю незалежною інституцією, виведеною з системи стримувань і противаг, яка існує в державі. В результаті ми бачимо, що благі наміри забезпечити незалежність КСУ перетворилися на те, що КСУ став надінституцією. На думку нардепа, це не вина реформаторів — проблема у тому, що норма про повноваження КСУ була прописана з розрахунку на доброчесність суддів, і зараз є питання щодо того, як збалансувати ці повноваження. Друга проблема – недостатнє чи не повне законодавче врегулювання статусу КСУ.

Повну трансляцію заходу можна продивитися тут.

А завтра на форумі будуть розглядатися питання рекодифікації цивільного законодавства та проєкт нового Кримінального кодексу.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати