Які кроки зробила влада в напрямку викорінення корупції? Чи антикорупційні органи виправдовують кошти, спрямовані на них державою? Чого чекати від антикорупційного механізму найближчим часом та що потрібно, аби він запрацював ефективно?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це та більше розповів Олександр Лємєнов, засновник StateWatch та модератор роботи антикорупційної групи РПР на відкритій лекції у Києві. Ми підготували найцікавіші тези.
“У нас законодавство досить добре прописане, про це говорять майже всі західні колеги, в нас з імплементацією проблеми”, - стверджує експерт.
На якому етапі імплементації антикорупційний механізм та чи успішний він? Про це мова йтиме далі.
ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)
“НАЗК - один з найяскравіших неуспіхів громадськості взагалі, це історія суцільного провалу, який приблизно коштує 500-600 млн грн щорічно”, - розповідає Олександр.
НАЗК виконує три основні функції. Першу, електронне декларування, неефективно, тому що із 2,2 млн декларацій перевірили менш ніж 0,1%. Причина в обмеженому доступі до баз даних. Друга - формування антикорупційної політики: НАЗК не хочуть чи не можуть долучитися до її формування. Третє - державне фінансування політичних партій: “Сподівалися на одну історію, а вийшла інша. Ми хотіли створити спосіб фінансування політичних партій для того, щоб забрати їх з рук олігархів, а ми їм по факту подарували ще 400 млн грн і вони зараз ті гроші використовують, причому використовують не так, як потрібно,” - зазначає юрист.
ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ
Державне бюро розслідувань (ДБР)
“В ДБР відсутній громадський контроль та немає оперативного складу для повноцінної роботи”, - розповідає Олександр.
Основною функцією ДБР є розслідування різного роду. Та проблема в тому, що цей орган займається здебільшого дріб’язковими справами. Олександр Лємєнов стверджує: “Переважна частина розслідувань стосується військових злочинів (коли військовослужбовець без дозволу покидає свою військову частину) і на цей орган йде більше мільярда гривень щорічно”.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) є взаємопов’язаними. Попри постійні непорозуміння між ними, вони не можуть працювати автономно. Юрист пояснює, що “одні (НАБУ) процесуально скеровують і представляють обвинувачення в суді, а інші (САП) розслідують”. На жаль, ці органи також працюють неефективно. Із 192 справ, скерованих до суду, є лише 30 вироків.
СЕРВІСНА СЛУЖБА
Національне агентство з питань повернення активів (АРМА)
“Ні на що не впливає, просто сервісна служба”, - розповідає експерт.
АРМА відстежує та повертає активи. АРМА найбільш відома своєю нездатністю передання Межигір’я (юридичні перешкоди). Обмежені у свої діяльності та знаходяться під політичним впливом.
СУД
Вищий антикорупційний суд України
“Вищий антикорупційний суд характеризується двома речами: по-перше, був конкурс, де міжнародники відіграли велику роль (на першому етапі відсіяли всіх), а, по-друге, це 37 чорних конячок і ніхто не знає, що буде. Можливо, воно закінчиться супер негативно”, - ділиться Олександр. Функцією Вищого антикорупційного суду є розгляд окремих категорій справ: “Результатів поки немає ніяких. Призначили 38 суддів”.
Олександр стверджує, що для успіху Вищого антикорупційного суду необхідно запровадити максимальний фізичний захист суддів та їх родин, а також забезпечити високою заробітною платою.
До слова, як стверджує юрист, у 2014-2015 рр. не йшла мова про створення окремого суду, який розглядав би виключно корупційні справи.
Що потрібно, аби зміни відбулися?
“У нас почнеться реальна боротьба з корупцією і протидія тоді, коли кожен громадянин буде думати головою перед тим, як взяти чи дати хабаря. Просто треба перерости, реформи нічого не змінять, допоки не зміниться свідомість. За 5 років багато що змінилося. Ключова проблема громадськості в тому, що ми не сіємо зерна критичного мислення і наших принципів в інших. Жодна серія революцій не змінить того, що ми можемо змінити еволюційним шляхом, так само як не можна бігти марафон зі спринтерською швидкістю”, - завершує свій виступ Олександр Лємєнов.
За посиланнями Ви можете ознайомитися із відеозаписом та матеріалами лекції, а також залишити пропозиції та відгук про проект UCU Rule of Law Lecture Series.
Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми "Нове правосуддя".
UCU Rule of Law Lecture Series – це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячена актуальним викликам і проблемам у галузі забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект "Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету "Правовладдя"" реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми "Нове правосуддя" у співпраці з Асоціацією правників України та мережею правових клубів PRAVOKATOR. Інформаційний партнер проекту - "Юридична Газета".
Погляди автора не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.