Національне агентство спільно з експертами Центру політико-правових реформ та за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні провело аналіз судової практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, за 2014–2024 роки, підготувало та презентувало відповідний Звіт.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Рахункова палата провела перший аналіз стану місцевих бюджетів після повномасштабного вторгнення"
Про це повідомляє пресслужба НАЗК.
Зазначається, що це перше в Україні аналітичне дослідження, що охоплює дані за понад десятирічний період.
"Результати дослідження свідчать, що абсолютна більшість (приблизно 72%) усіх справ припало на порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП), з яких найбільш поширеним стало несвоєчасне подання декларації без поважних причин. Ще 25% справ у зазначений період стосувалися конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП). Найменша ж кількість справ, які надходили на розгляд судів, стосувалася невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП)", - наголошують у НАЗК,
За 11 років понад 32 тис. осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Динаміка накладення адміністративних стягнень загалом корелює із кількістю розглянутих справ: у 2018–2021 роках спостерігався приріст, а потім відбулося істотне зменшення, що пов’язано з призупиненням процесу декларування після введення в Україні воєнного стану. Загалом понад 60% осіб, стосовно яких розглядали справи, отримали основне стягнення у виді штрафу.
Справи найчастіше закривалися з трьох причин:
- малозначність правопорушення;
- відсутність події/складу правопорушення;
- закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Водночас додаткові стягнення у виді конфіскації майна чи грошей застосовувалися вкрай рідко – лише до 1,5% осіб, притягнутих до відповідальності, переважно за ст. 172-4 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності). Ще рідше суди позбавляли осіб права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (лише 0,2% випадків із загального масиву). Отже, попри передбачену законодавством обов’язковість цих санкцій, на практиці додаткові стягнення майже не застосовуються.
У межах аналізу адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, встановлено, що апеляційні суди переглядали близько 9% рішень судів першої інстанції, причому понад половину з них залишено без змін (52%).
Повний текст Звіту доступний за посиланням.