8-13 червня 2026 року відбувається онлайн X Міжнародний форум «Медіація і право», організований Українською академією медіації в партнерстві з Європейською комісією з питань правосуддя (CEPEJ) за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах Проєкту ЄС «CONSENT».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У фокусі – роль медіації та інших ADR-механізмів у сучасному світі, євроінтеграційні процеси України, міжнародна співпраця та кращі європейські практики у сфері доступу до правосуддя.
Читайте також: «Медіація в інтелектуальній власності: новий інструмент вирішення спорів між правовласниками».
Перший день форуму
8 червня відбулося урочисте відкриття заходу. З вітальними словами виступили Мюріель Деко, керівниця відділу, виконавча секретарка Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), Томас Стравінскас, секторальний менеджер Делегації ЄС в Україні, та Луїза Романадзе, президентка Української академії медіації, керівниця Проєкту ЄС «CONSENT», медіаторка, адвокатка, голова Комітету з питань медіації НААУ.
Мюріель Деко вказала, що за свої роки роботи форум став майданчиком для міжнародної спільноти, яка присвячує свої зусилля альтернативним способам врегулювання спорів: «Важливість медіації зростає. Вона «дорослішає» й проникає в більшу кількість секторів. Правосуддя – це не просто принцип та інститут. Це має бути ефективний і справедливий механізм, який дає можливість людям захищати свої права. Медіація безпосередньо задовольняє цей принцип і дозволяє більшій кількості людей ефективно врегульовувати спори».
Томас Стравінскас підкреслив зростальну важливість медіації в системі правосуддя: «Впродовж років форум став важливою платформою, яка зводить разом медіаторів, юристів та міжнародних експертів із різних країн, які обмінюються інноваційними підходами щодо питання вирішення спорів. Ключовим моментом наразі є підсилення верховенства права».
Бачення держави
Першу панель заходу «Розвиток медіації та АВС в Україні: бачення держави» модерувала Луїза Романадзе, президентка Української академії медіації, керівниця Проєкту ЄС «CONSENT», медіаторка, адвокатка, голова Комітету з питань медіації НААУ.
Панель стала своєрідною актуалізацією того, де сьогодні перебуває Україна в розвитку медіації та інших альтернативних способів вирішення спорів. Учасники обговорили ключові досягнення останнього року, виклики воєнного часу, євроінтеграційний контекст та подальші кроки для розвитку системи.
Роман Бабій, голова підкомітету з питань виконання рішень ЄСПЛ та альтернативного розв'язання спорів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, вказав, що в Україні поступово формується нова культура вирішення спорів. Медіація, на його думку, дедалі впевненіше входить до державного порядку денного, а її розвиток розглядається як складова ширших змін у сфері правосуддя та євроінтеграції України.
Він розповів, що у 2024 році разом із професійною спільнотою було проведено масштабний аудит сфери та зафіксовано ключові проблеми під час комітетських слухань: «У 2025 році працювали над практичним втіленням напрацьованих рішень. Сьогодні можна говорити про те, що частина цих напрацювань уже трансформувалася в конкретні інституційні зміни».
Одним із головних результатів, за його словами, стала Міжвідомча координаційна рада з питань розвитку альтернативних способів вирішення спорів при Кабміні. Після створення минулого року вона вже провела низку засідань і ухвалила перші важливі рішення. «Міністерство юстиції, Міністерство економіки, Міністерство соціальної політики, Парламент, представники судової влади та професійної спільноти отримали спільний майданчик для напрацювання рішень, а держава – координаційний центр, здатний системно формувати політику у сфері АВС», – сказав він.
Другим важливим досягненням є включення розвитку медіації та альтернативних способів вирішення спорів до Дорожньої карти з питань верховенства права в межах переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Роман Бабій пояснив, що для сфери це означає перехід на якісно новий рівень уваги та відповідальності, адже розвиток АВС відтепер є частиною євроінтеграційного порядку денного України та одним із напрямів модернізації системи правосуддя відповідно до європейських підходів.
Водночас триває робота над законодавчим забезпеченням розвитку АВС:
- Уряд подав та зареєстрував законопроєкт №15100 щодо позасудового вирішення споживчих спорів. Документ має статус євроінтеграційного та декілька днів тому отримав рекомендацію профільного комітету до ухвалення в першому читанні;
- повністю готовий до розгляду в першому читанні законопроєкт №12034 «Про колективні трудові спори», який створює законодавчу основу для розвитку трудової медіації.
Олександр Мамалуй, заступник голови Верховного Суду, наголосив, що розвиток медіації та інших механізмів альтернативного вирішення спорів залишається одним із важливих напрямів удосконалення системи правосуддя та передбачений Дорожньою картою з питань верховенства права, затвердженою Кабміном.
Водночас він звернув увагу на практичні результати застосування медіації. За його словами, у господарському судочинстві впродовж минулого року суди першої інстанції понад 204 тис. разів з’ясовували у сторін, чи бажають вони врегулювати спір шляхом медіації, однак фактично цей механізм було використано лише один раз. Подібна ситуація спостерігається і в цивільному судочинстві, де відповідні роз’яснення надавалися понад 1,4 млн разів.
Аналізуючи причини такої ситуації, заступник голови ВС виокремив дві ключові проблеми. Перша з них – недостатній рівень довіри та обізнаності громадян щодо медіації. Він зазначив, що багато людей не розуміють сутності цього інституту та його переваг, тому обирають традиційний судовий розгляд як більш зрозумілий спосіб захисту своїх прав.
Другим чинником, на думку Олександра Мамалуя, є економічна складова. Він звернув увагу на те, що адвокати зазвичай укладають договори про представництво інтересів клієнта в суді, тоді як можливість врегулювання спору шляхом медіації не завжди враховується в таких правовідносинах. У зв’язку з цим, за його словами, подальший розвиток альтернативних способів вирішення спорів потребує активної просвітницької роботи, популяризації її переваг і ширшого залучення до цього процесу правничої спільноти.
Він висловив переконання, що медіація має значний потенціал для зменшення навантаження на судову систему, особливо під час війни, і повинна й надалі розвиватися як ефективний інструмент мирного врегулювання спорів.
Генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України Віктор Дубовик розповів про презентоване велике дослідження, розпочате в ОП, – математичний прогноз заповнення вакансій у місцевих та апеляційних судах на майбутні роки: «У контексті цього дослідження ми дійшли до висновку, що ті темпи призначення, проходження конкурсних процедур у суди та набір нових суддів, залучення нових людей до системи дозволяють заповнити вакантні посади, які наразі є, лише з перспективою не менш як 10 років… Ми розуміємо, що залишати систему правосуддя в тому вигляді (щодо наявності вакантних посад), яка вона є зараз, – це насамперед сприяти тому, що доступ до правосуддя буде погіршуватися».
За його словами, медіація є тим інструментом, який дозволить громадянам, бізнесу вже зараз долучатися до процедури й впливати, зокрема, на середній строк розгляду справ, розвантаження судів та суддів.
Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, розповів, що наразі в Україні через різні причини ринку медіації не було створено: «Він є фрагментарним. Відповідно немає певних критеріїв щодо якості надання послуг, можливості контролю якості надання цих послуг медіаторами. Загальному інституту, якому б довіряли люди, наразі не існує. Тому й люди чують «медіація», але не знають, до кого можна звернутися».
В.о. голови Державної податкової служби України Леся Карнаух вказала, що в ДПС реалізують пілотний проєкт з альтернативного вирішення податкових спорів шляхом медіації. За її словами, питання оподаткування й справедливості виконання своїх податкових зобов’язань турбують не лише Україну, а й практично всі країни світу: «У всіх є одне й те саме запитання: як забезпечити високий відсоток добровільного виконання податкових зобов’язань? Як це зробити настільки легко й просто, щоб у платника податків не виникало жодних сумнівів у необхідності в належної комунікації з державою. Жодна податкова адміністрація не знайшла відповідь і перебуває в пошуку».
Ольга Кільдюшкіна, експертка з верховенства права, медіаторка, радниця віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, наголосила, що про медіацію потрібно пояснювати всім учасникам процесів, зокрема бізнесу: «Ми маємо вдосконалювати й політики, й законодавство в цій сфері. Це пов’язано з тим, що медіація не стоїть на місці, розвивається. Завдяки, зокрема, таким заходам українські медіатори завжди в контексті світовому загалом та європейському зокрема. Колись ми навчалися в наших європейських колег, а тепер уже на рівних обговорюємо певні виклики, питання, а також будуємо спільне бачення щодо нових ситуацій».
Дмитро Кухнюк, голова Національної служби посередництва і примирення (НСПП), розповів про законопроєкти, які передбачають інституалізацію трудової медіації в Україні, а також про активність НСПП: зокрема, служба взяла участь у розробці професійного стандарту «Трудовий медіатор – Медіатор трудовий», який у березні 2024 року був затверджений Національним агентством кваліфікацій.
Заступник начальника Управління організації служби освітньої безпеки Національної поліції України Віра Проців розповіла про цінність медіації для управління, зазначивши, що в умовах повномасштабної війни питання безпеки дітей виходить далеко за межі фізичного захисту: «Безпечне освітнє середовище має бути тим простором, де дитина почувається захищеною, почутою, може рости, навчатися та розвиватися без страху. Сьогодні служба освітньої безпеки стала важливою частиною сучасної української школи. Інспектор на сьогодні є не просто поліцейським у закладі освіти, а й наставником, комунікатором, медіатором. Основна його місія – запобігати ризикам, а не лише реагувати на наслідки».
Ніна Майя Шрепфер, заступниця Представниці УВКБ ООН в Україні, наголосила на важливості медіації в контексті ВПО: «Це вимагає залучення багатьох сфер, а медіація тут якраз є «чарівною паличкою», яка допоможе розв’язати ці виклики, які є дуже складними. Медіація також може відіграти ширшу роль: попереджувальну та відновлювальну. Вона є дуже важливою в нашій роботі, коли говоримо про сприйняття переміщення (для зміни з нейтрального на позитивне), й допомагає вирішити розбіжності – перед тим, як виникне соціальна напруга або конфлікт. Медіація також допомагає громадам, людям, установам, органам влади відбудувати довіру, ухвалити рішення, беручи до уваги аспекти поляризації, а також побудувати соціальну згуртованість у громадах».
Суд і медіація
Максим Ходаківський, суддя Соборного районного суду міста Дніпра, доктор філософії в галузі права, модерував другу панель заходу «Суд і медіація: ефективні моделі взаємодії».
Під час панелі учасники поговорили про сучасні моделі співпраці, referral механізми, присудову медіацію, а також найкращі європейські практики та рекомендації Ради Європи і CEPEJ у цій сфері. Окрему увагу приділили тому, як зробити доступ до мирного врегулювання спорів реальнішим та ефективнішим для людей.
Синтія Джуріус, директорка Офісу медіації та вирішення конфліктів (MACRO) Судової влади штату Меріленд, США, та доктор Нік Вайт, керівник програм з досліджень та оцінювання, Офіс медіації та вирішення конфліктів, Адміністративний офіс судів, Судова влада штату Меріленд, розповіли про роботу Бюро посередництва та вирішення конфліктів (MACRO) судової влади штату Меріленд.
«Наша робота зосереджена на підтримці програм ABC у судах та громадах, підтримці зростання та розвитку фахівців з ABC, а також створення ресурсів, які допоможуть громадськості отримати доступ до послуг ABC. Відділ альтернативного вирішення спорів (АРС) Окружного суду Меріленду проводить конференції з посередництва та врегулювання цивільних справ, а також справ між орендодавцями та орендарями, що розглядаються в багатьох окружних судах. Ці послуги АВС надаються безоплатно як у день судового розгляду, так і до дати судового розгляду (до судового розгляду) через програми АРС окружного суду», – розповіла пані Джуріус.
На панелі виступили Даніель Шалов, адміністраторка програм альтернативного вирішення спорів (ADR) Окружного суду США Східного округу штату Нью-Йорк, яка розповіла про різноманітні програми, які застосовуються в суді (зокрема, щодо арбітражу), а також Марі Ванханен, суддя окружного суду Гельсінкі, медіаторка, яка розповіла, як передаються справи під час слухань і процес медіації між сторонами процесу.
Читайте також: «В Європі відбулося відкриття Центру патентної медіації та арбітражу».
Другий день форуму
Мотиваційною передмовою для студентів та освітян відкрив другий день форуму Богдан Ференс, к.п.н., експерт із міжнародних відносин, європейської інтеграції та безпекової політики, засновник СД платформи та ГО «Прогресильні». Він зазначив, що шляхом медіації можна досягати позитивних результатів – для ГО таким результатом є підвищення якості української освіти і створення справедливих умов.
Змагання
Наталія Мазаракі, д.ю.н., професорка Державного торговельно-економічного університету, модерувала панель «З чого почати? Як увійти у світ міжнародних змагань з переговорів та медіації».
Панель була присвячена ролі міжнародних змагань у формуванні нового покоління правників та інших фахівців, що розуміються на переговорах і медіації. Учасники поговорили про те, як змагання допомагають студентам по-справжньому відчути медіацію «на практиці», навчитися працювати з конфліктами, комунікацією та інтересами сторін.
Мері Лу Френк, докторка філософії, магістр наук, психологиня, медіаторка у судових спорах, тренерка з медіації та консультантка, США, розповіла про різні турніри та змагання з медіації. Вона вказала: такі змагання підтверджують, що медіація та переговори є двома з декількох способів вирішення конфліктів, які забезпечують більшу задоволеність обох сторін, більший контроль над процесом і менш витратний (емоційно та фінансово) процес.
«Так, ви можете «виграти» сертифікат або кубок на змаганнях, але ви отримаєте практичний досвід щодо впливу медіації або переговорів на конфлікти. Ви зможете налагодити важливі зв’язки. Турніри та змагання допомагають налагоджувати зв’язки з іншими студентами: вони розширюють коло ваших знайомств незалежно від того, на якому етапі кар’єри ви перебуваєте. Вони також можуть стати чудовою мережею підтримки. Також ви зможете налагодити зв’язки з професіоналами: вони можуть відкрити для вас нові можливості, а також стати наставниками та друзями», – сказала вона.
Кеннет Френк, президент Міжнародної академії вирішення спорів (INADR), судовий арбітр та професор Університету Бренау, розповів про конкурси з медіації, які проводить академія: «Конкурси з медіації INADR розвиваються з 2000 року. Ми організовуємо як турніри за запрошеннями, так і чемпіонати як для студентів бакалаврату, так і для студентів юридичних факультетів. Крім цього, ми пропонуємо як очні, так і онлайн-формати».
За його словами, особливості всіх турнірів є такими:
- підготовка під керівництвом професіоналів перед початком змагань;
- студенти виступають в ролі медіаторів разом із співмедіаторами з інших навчальних закладів/команд;
- щонайменше три раунди, під час яких кожен студент виступає в ролі клієнта, адвоката та медіатора;
- нова справа для кожного раунду;
- оцінювання роботи студентів професіоналами;
- нагороди за командні досягнення в медіації;
- нагороди за індивідуальні досягнення в медіації, командні досягнення в адвокатурі та індивідуальні досягнення в адвокатурі.
«Як увійти у світ конкурсів із медіації? З огляду на їх велику кількість по всьому світу, це зробити легко. Якщо ви є професіоналом, то зголосіться провести тренінг або стати експертом-оцінювачем чи суддею; налагодьте зв’язки з університетом чи коледжем і зустріньтеся із зацікавленими студентами, можливо, взявши на себе роль тренера. Або просто відвідайте один із заходів по всьому світу – і не зможете відірватися! Якщо ж ви – студент-учасник, то приєднуйтеся до ініціатив, які вже існують у вашому навчальному закладі. Створіть групу, зацікавлену в медіації, та розширюйте інтерес у навчальному закладі, щоб залучити союзників серед викладачів та потенційні джерела фінансування», – вказав професор.
Також на тему змагань у Відні від Міжнародної асоціації юристів виступив Томас Джон, міжнародний медіатор, арбітр та юридичний консультант із досвідом роботи в комерційному, мистецькому та урядовому праві, зазначивши, що в липні цього року проходитиме вже 11-й турнір, на якому учасники перевірятимуть свої навички в умовах симуляції медіаційного процесу.
Крім цього, на панелі виступили Руслан Мірзаєв, керівник департаменту освіти та навчання Міжнародного арбітражного суду ICC, який розповів про змагання від ICC, до яких долучаються багато студентів (із понад 100 університетів), та Катерина Манецька, LL.M, юристка, членкиня INADR, медіаторка Aspire Dispute Resolution & Innovation, й Юлія Шумило, студентка 2 курсу магістерської програми «Право» НаУКМА, учасниця міжнародних змагань із медіації та переговорів, які торкнулися не лише питання змагань, а й клубів із медіації. «Вам не потрібні ідеальні умови для початку. Усе, що потрібно, – це мати правильних людей, які хочуть зробити ці перші кроки», – сказала пані Манецька.
Питання відновного правосуддя
Модераторкою панелі «Відновне правосуддя в Україні» була Ірина Федорич, к.ю.н. медіаторка, тренерка, членкиня ГО «Фокус права», голова Правління Асоціації сімейних медіаторів України. Під час панелі експерти поговорили про розвиток програми відновного правосуддя для неповнолітніх, роль системи безоплатної правничої допомоги, міжвідомчу співпрацю та соціальне значення цього підходу.
Альона Горова, голова Інституту миру і порозуміння, медіаторка групових конфліктів із понад 20-річним досвідом, експертка з відновного правосуддя та миробудування, торкнулася питання відновного правосуддя під час війни. За її словами, медіатор має як формальну, так і неписану роль: з одного боку, його статус і функції чітко прописані в законні та документах, однак неписана роль полягає в правильному «зшиванні тканини згуртованості та довіри там, де вона рветься чи зношується, її оновленні».
«Нам потрібно нести відновні практики туди, де болить найдужче. Через діалоги про пам'ять ми повертаємо потерпілим громадам гідність і частину справедливості», – вказала вона.
Доктор Аарне Кіннунен, старший радник Міністерства юстиції у Департаменті кримінальної політики та кримінального правосуддя Міністерства юстиції Фінляндії. Доктор наук (PhD), доцент University of Eastern Finland, зокрема, торкнувся теми заборони на медіацію у справах про домашнє насильство. Він зазначив, що з початку 2025 року кримінальні справи, пов’язані з насильством у близьких стосунках, більше не можуть вирішуватися шляхом медіації: «Це застосовується не лише до стосунків між інтимними партнерами, а й до інших стосунків, й охоплює не лише насильницькі злочини, а й, наприклад, погрози та переслідування в межах близьких стосунків. Це зроблено для зміцнення позиції та захисту жертв, запобігання тиску на жертв із метою примусу до медіації, а також забезпечення належного застосування кримінальної відповідальності».
Також він поділився рекомендаціями щодо розширення сфери застосування, підвищення якості та національної координації медіації у Фінляндії:
- створити національний орган співпраці, який координуватиме різні сфери медіації в адміністративній гілці Міністерства юстиції з метою розвитку культури медіації, розширення сфери застосування медіації, підтримки компетентності, підвищення якості та як канал для співпраці;
- покращити територіальний та рівний доступ до різних процедур примирення;
- розвивати навчання з медіації;
- встановити єдині кодекси етики та поведінки для медіації;
- розвивати статистику та дослідження у сфері медіації;
- підвищувати обізнаність про медіацію, особливо як засіб втручання у випадках злочинності дітей та підлітків;
- розробити автоматизовану систему оцінки та розподілу справ про злочини та конфлікти.
Також на панелі виступили Микола Сіома, директор Української фундації правової допомоги, PhD, який працює у сфері прав людини та рівного доступу до правосуддя, Олена Кривко, спеціалістка з прав людини ПРООН в Україні, експертка у сфері верховенства права та доступу до правосуддя, Ірина Бондаренко, Координаційний центр з надання правничої допомоги, керівниця напряму впровадження альтернативних способів врегулювання спорів, медіаторка, тренерка, та Оксана Дехтярук, заступник начальника відділу Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора, яка розповіла про досвід та результати пілотних проєктів програм відновного правосуддя для неповнолітніх (2019-2026 рр.).
Окремо відбулася панель щодо обов’язкової медіації: яка модель працює, як її впровадити та як вимірювати результати. Її модерував Леонардо Д’Урсо, генеральний директор ADR Center (Італія) та ADR Center Global (Дубай).
Під час панелі учасники дослідили різні підходи до запровадження обовʼязкової медіації та MIAM-моделей, а також поговорили про успішні практики, складнощі впровадження та уроки, які варто враховувати. Окрему увагу було приділено тому, як оцінювати ефективність таких моделей та які показники справді мають значення.
Участь у панелі взяли Крістіан Череджі, професор конфліктології, медіатор, незалежний експерт з неформального врядування та аналізу конфліктів, Олена Колцакі, юристка-медіаторка, афілійована професорка з переговорів та управління медіацією в Alba Graduate Business School при Американському коледжі Греції, старша експертка з медіації ADR Center Global, Юлія Раданова, досвідчена фахівчиня у сфері альтернативного вирішення спорів, медіації та цифрового регулювання ЄС, керівниця органу позасудового врегулювання спорів ADR Center, та Асіян Сулейманоглу, міжнародно акредитована медіаторка, консультантка ООН, DFC та Фонду ОПЕК з питань вирішення спорів.
Читайте також: «Податкова медіація: шанс домовитись з ДПС чи нова пастка для бізнесу? | TAX Podcast».
Медіа й діалог
Ольга Головко, медіаторка, тренерка, кандидатка юридичних наук, доцентка КПІ ім. Ігоря Сікорського, PR-менеджерка Української академії медіації, модерувала панель «Неочевидне партнерство: медіація в медіа». Учасники поговорили про про роль журналістики, соціальних мереж, публічної комунікації та медійних проєктів у формуванні ставлення суспільства до конфліктів і медіації.
Павло Чернишук, редактор «Юридичної Газети», розповів про те, як українські ЗМІ пишуть про медіацію. Висновок невтішний: в Україні про медіацію пишуть переважно спеціалізовані юридичні, профільні видання, цільова аудиторія яких (юристи, адвокати, судді, бізнес) не лише чула про медіацію, а й активно її використовує. Масові ж медіа (наприклад, великі новинні сайти) пишуть про медіацію не так часто: здебільшого в контексті прийняття законів щодо медіації, успішних кейсів, блогів авторів тощо.
Олена Вінсент, менеджерка напряму підвищення участі ГО «Вікімедіа Україна», розповіла про роботу ГО, а також про те, як працює Вікіпедія, зазначивши, що її пишуть волонтери, а редагувати можуть усі. Водночас Вікіпедія наповнюється без централізованого плану та не має офісу.
Також на панелі виступили український журналіст, медіакритик, редактор, дослідник медіа, експерт Lviv Media Forum, голова Незалежної медійної ради, співзасновник медіаконсалтингового бюро Longdog.media та співредактор медіарозсилки «ДовгийПес» Отар Довженко та головна редакторка харківського незалежного медіа «Накипіло», голова ГО «Харківський кризовий інфоцентр», тренерка Академії Deutsche Welle Олена Лептуга.
Нотаріат і медіація
Ірина Петрова, голова Центру медіації Нотаріальної палати України, нотаріус, медіатор, викладач, к.ю.н., модерувала панель «Нотаріат і медіація: партнерство для стійких домовленостей». Під час панелі учасники поговорили про роль нотаріуса в підтримці мирного врегулювання спорів, можливості взаємодії між медіаторами та нотаріусами.
Президент НПУ Володимир Марченко виступив на тему «Нотаріус-медіатор: унікальність, досвід, перспективи в Україні» та акцентував на перевагах медіації, яку здійснює нотаріус. Він вказав, що медіація кардинально змінює філософію вирішення спорів: на суд витрачається час, здоров'я та кошти, а медіація пропонує інший шлях «win-win», де у виграші обидві сторони – і часто провідником у цьому процесі стає нотаріус.
«Історично нотаріуси завжди запобігали спорам, вислуховували обидві сторони, знаходили компроміс і фіксували його на папері. Медіація для нотаріуса – це повернення до витоків», – сказав він.
Володимир Марченко відмітив, що нотаріус-мeдіатор є унікальною фігурою: «Нотаріусу природно бути посередником. Статус нотаріуса автоматично означає високий рівень відповідальності, тому є довіра. Нотаріус-медіатор одразу бачить, чи буде майбутня угода законною».
Галина Парусова, член Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності, висвітлила тему «Нотаріат і медіація: спільна природа професій превентивного правосуддя». Під час виступу йшлося про цінність безспірності, профілактику конфліктів, добровільність рішень, довіру як основу професії.
«Нотаріус як провідник до медіації: інформування, можливості та практика» – такою була тема виступу голови Центру медіації НПУ Ірини Петрової, яка розповіла про міжнародну та національну практику, роль нотаріуса як першої точки контакту для сторін.
Приватний нотаріус Наталія Яковчук розкрила тему «Нотаріус як експерт у процедурі медіації: межі та можливості участі»: залучення нотаріуса на запрошення медіатора, оцінку юридичних ризиків майбутніх рішень, збереження нейтральності та незалежності.
Голова відділення НПУ у Вінницькій області Тетяна Суханова виступила на тему «Від домовленості до виконання: нотаріальне оформлення результатів медіації». Йшлося про домовленості, які можуть бути оформлені нотаріально, виконавчу силу окремих документів, зниження ризиків майбутніх спорів та практичні приклади.
«Нотаріат і медіація – професії, які доповнюють одна одну та працюють на різних етапах одного процесу: допомагають людям знаходити рішення, формувати домовленості та надавати їм правову визначеність. Медіація допомагає почути, зрозуміти та домовитися, а нотаріат допомагає закріпити волю сторін і надати домовленостям юридичної сили. Разом ми створюємо більше довіри, ясності, передбачуваності та стійких рішень у суспільстві», – вказали в НПУ.
Форум відбуватиметься до 13 червня 2026 року включно. З програмою заходу можна ознайомитися за посиланням.