У Києві відбулася перша дискусія Law & Business Studio «LBS TAX TALKS #1» від Асоціації адвокатів України та Law&Business Studio, присвячена актуальній практиці Верховного Суду з податкових спорів та практиці Європейського суду з податкових спорів. Партнером заходу виступав ID Legal Group.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку заходу із вітальними словами виступили Ольга Дмитрієва, керуючий партнер «Дмитриева и партнеры» (яка модерувала дискусію) та Зоя Ярош, президент ААУ, керуючий партнер АО «Marshaller Group».
«Я дуже рада, що ми започатковуємо такий новий формат, в якому хочемо глибоко обговорювати певні теми. Починаємо з теми податків, а у подальшому проводитимемо такі формати з різних галузей права», - вказала пані Ярош.
Так, Лариса Антощук, адвокат, керівник практики вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, старший менеджер відділу податкового та юридичного консультування, зазначила, що податкові спори є дуже специфічними, оскільки у спір входять суб’єкти публічного і приватного права. «Ми розуміємо, що публічно-приватний спір уже передбачає, що орган державної влади (зокрема, у нашому випадку - податкова служба) має інші повноваження та можливості вплинути на результати перевірки. Зрозуміло, що для бізнесу будь-який податковий спір - це виклик не лише в площині потенційних економічних втрат (сплата грошових зобов’язань, штрафних санкцій), а і ризик притягнення до кримінальної відповідальності керівництва компанії (директора або головного бухгалтера), які в принципі, якщо донарахування сягатимуть великих сум (якщо не помиляюся, це 3,2 млн грн), то це ще і ризик особистої кримінальної відповідальності», - зазначила пані Антощук.
За її словами, зважаючи на це, стає зрозумілим, що навіть на етапі податкової перевірки якійсь конфлікт або не конфлікт завжди супроводжується тим, що юристи, інхауси або зовнішні консультанти аналізують ті питання, які вже під час перевірки отримає бізнес від податкового органу. «Ще питання щодо того, яким чином застосовується та чи інша норма законодавства матеріального права судами Верховного Суду. Ми розуміємо, що, відповідно до ст. 13 закону «Про судоустрій і статус суддів, позиція ВС, його висновки є обов’язковими для врахування судами нижчих інстанцій і врахування суб’єктами владних повноважень», - розповіла адвокат.
Також вона навела «3 кити доказування» у спорах із трансфертного ціноутворення:
- економічний аналіз;
- факти (обставини операцій, справи);
- юридична складова (податкове законодавство, міжнародні акти, судова практика).
За її словами, статистика спорів у Верховному Суді з трансфертного ціноутворення за період із вересня 2013 р. до квітня 2020 р. демонструє (загальна кількість справ - 392), що на користь ДПС є 183 справи (47%), платників - 209 справ (53%).
При цьому статистика спорів «за суттю» за період із вересня 2013 р. до квітня 2020 р. демонструє (загальна кількість справ - 33), що на користь ДПС є 8 справ (24%), платників - 25 справ (76%):
(для перегляду натисніть на зображення)
У свою чергу Юлія Федосюк, юрист, адвокат. Head of Tax and Corporate in ASA GROUP, розповіла про практику ВС у податкових спорах. Серед іншого, вона розповіла про попередні висновки Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, непов’язаних із нарахуванням грошових зобов’язань, зазначивши, що загальним строком є 1095 днів після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 ПКУ), а скороченим строком - у разі застосування процедури адміністративного оскарження (ст. 122 КАС):
- 3-місячний строк із дня вручення рішення за результатами розгляду скарги за умови, коли рішення прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ;
- 6-місячний строк із дня звернення до контролюючого органу із скаргою на рішення за умови, коли рішення за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ.
Також Верховний Суд висловив свою думку щодо розміру судового збору, зазначивши одну вимогу: визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності (передумова) + інший спосіб захисту порушеного права як спосіб усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності (постанова ВС від 12.11.2019 у справі №640/21330/18, постанова ВС від 05.06.2020 у справі №280/5161/19).
Крім цього, підставою позову (незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки) є:
- порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, що зумовлює протиправність податкових повідомлень-рішень;
- таку підставу позову суди повинні оцінювати в першу чергу.