"Антикорупційний штаб" вирішив розпочати фіксування та облік руйнувань культурних та історичних об’єктів, які завдала росія з 2014 року в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Тримання під вартою: чи є альтернатива для військових злочинів?".
Мета проєкту – зібрати докази для міжнародних та національних інстанцій щодо цілеспрямованого знищення росіянами української культури та ідентичності, сприяти максимально швидкому та достатньому відновленню об’єктів, які становлять історичну і культурну цінність та були пошкоджені або знищені в ході російсько-української війни з 24 лютого 2022 року.
"Це є елементами актів культурного геноциду, котрі росія регулярно здійснює в Україні та які розглядаються як системні кроки щодо знищення національної культури та ідентичності Українського народу, що передували актам фізичного/біологічного знищення та супроводжували їх і тривають під час повномасштабного вторгнення, яке розпочалося в лютому 2022 р.", – ідеться в повідомленні.
У штабі розповіли, що фіксують руйнування в різних громадах так, щоб зберігались метадані світлин – це можна приймати як докази в судах. Координатори штабу працюють у Київській, Чернігівській, Харківській, Сумській та Миколаївській областях і вже зафіксували не один десяток зруйнованих та пошкоджених об'єктів.
Серед них у штабі виділили три:
1. Сумський Михайлівський кадетський корпус (Сумська область) – комплекс архітектурних пам'яток рубежу XIX та XX століття, пам'ятка архітектури національного значення. Комплекс було збудовано протягом 1903-1905 років коштом Павла Харитоненка. 2 березня росіяни завдали ракетного удару по території архітектурного комплексу, де розташовувалася 27-ма реактивна артилерійська бригада, військова кафедра СумДУ та кадетський корпус. За інформацією голови Сумської обласної державної адміністрації Дмитра Живицького, після обстрілу корпус було фактично знищено: заподіяно значної шкоди фасаду, спальним приміщенням та навчальним аудиторіям.
2. Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича (Київська область) – головна наукова бібліотека КНУ ім. Т. Шевченка, заснована у 1834 році разом з університетом. Будинок Бібліотеки університету збудований у 1939-1940 роках у стилі неокласицизму за проєктом архітекторів Василя Осьмака та Павла Альошина як гуманітарний корпус університету. Бібліотека постраждала 10 жовтня минулого року внаслідок ракетного удару росії по середмісті Києва. В основному у будівлі пошкоджені вікна, двері та стіни. Книги при цьому вціліли.
3. Мироносицька церква у Харкові (Харківська область). Наріжний камінь в основу майбутньої святині заклали в 1782 році. Освячення нового комплексу (поруч із церквою розташовувалася чотиридзвінна дзвіниця) відбулося 9 червня 1783 року. У березні 1930 року її підірвали більшовики, які проголосили Харків столицею УРСР та планували на місці храму збудувати театр масового музичного дійства. Однак на повну реалізацію масштабного будівництва розважального центру коштів не знайшлося і порожній майданчик пристосували під тролейбусний парк. Але 22 серпня 2015 року святиню відкрили поновно після відбудови. Внаслідок російських обстрілів 2 березня 2022 року в церкві були вибиті вікна та вітражі, пошкоджень зазнав купол та інтер'єр храму.