Другий сенат КСУ 20 березня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Прокопенка Юрія Олексійовича. Про це повідомила пресслужба КСУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КАС ВС: Міська рада наділена повноваженнями звертатися до суду з позовом про скасування МУО, виданих її виконавчими органами".
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Зокрема, суддя зазначив, що громадянин звернувся до КСУ з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі – Закон), яким унесено зміни до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада".
Відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу "за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“".
На переконання автора клопотання, оспорюваний припис Закону є неконституційним, оскільки звужує зміст та обсяг наявних прав на нарахування і виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, через набрання чинності підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону.
Як убачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, Юрій Прокопенко перебуває у трудових відносинах із Міністерством економіки України від 17 січня 2020 року і дотепер. Згідно з наказом Міністерства економіки України його увільнено від роботи з 1 березня 2022 року для виконання обов’язків, пов’язаних із призовом на військову службу до ЗСУ, зі збереженням за ним місця роботи, займаної посади, середнього заробітку. Через зміни, що їх унесено до ч. 3 ст. 119 Кодексу підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону, наказом Міністерства економіки України від 19 липня 2022 року йому припинили нараховувати та виплачувати середній заробіток.
Відтак Юрій Прокопенко звернувся із судовим позовом про стягнення за час невиплати середнього заробітку та скасування наказу Міністерства економіки України. Суди в задоволенні його позову відмовили.
Суддя-доповідач поінформував, що КСУ розглядає низку справ щодо того самого питання і під час їх розгляду судді одержують відповіді на запити від наукових установ, закладів вищої освіти, органів державної влади. Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.