З огляду на виклики, що постали перед Україною у зв’язку із військовою агресією російської федерації, вбивствами мирного населення і знищенням інфраструктури та цивільних об’єктів, Верховною Радою було прийнято низку змін і доповнень до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зокрема, зазнала змін ст. 615 КПК України щодо особливого режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану, а розділ IХ-1 «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану» було доповнено статтями про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану (ст. 615-1) та щодо скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміни запобіжного заходу з інших підстав (ст. 616).
З метою поглиблення розуміння особливостей застосування новел матеріального та процесуального права й практики здійснення судами кримінального провадження в період воєнного стану Асоціація правників України провела 15.06.2022 онлайн-зустріч із Головою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіславом Кравченком.
З вітальним словом звернувся Андрій Романчук, Віцепрезидент Асоціації правників України, керуючий партнер ЮК MORIS. Він висловив сподівання, що у такому форматі спілкування правники матимуть можливість отримати відповіді на свої запитання, пов’язані із прийнятими змінами до КПК та КК України. У сьогоднішніх реаліях це дасть змогу ще якісніше захищати права людини.
Захід відбувся за модерування Сергія Смірнова, партнера Sayenko Kharenko.
Оцінка внесеним змінам до КПК та КК України
Станіслав Кравченко позитивно ставиться до прийнятих новел, адже, незважаючи на війну, депутати забезпечили можливість організувати роботу судів. «Однією з функцій ВС є забезпечення єдності судової практики. Наразі ми маємо блок змін, які існуватимуть тимчасово та пов’язані з особливостями здійснення судочинства в умовах воєнного стану. У ст. 124 Конституції України зазначено, що правосуддя здійснюється виключно судами, делегування функцій судів та створення спеціальних судів не дозволяється. Україна як незалежна і демократична держава вірна своїм принципам. Звісно, що з перших днів війни постало запитання, як забезпечити виконання Конституції та законів. На початку війни значна територія України була захоплена ворогом і суди опинилися в різних ситуаціях: були випадки захоплення суду, ситуації, коли суд працював на окупованих територіях, у районі активних бойових дій, на територіях, які знаходилися поблизу районів бойових дій. Зміни в кримінальному законодавстві дали змогу вирішити низку важливих питань», – зазначив Голова ККС ВС.
Законодавець передбачив, що під час воєнного стану та у разі відсутності технічної можливості доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор. Також зазначено, що, якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, тоді ці повноваження практично передаються прокурору. Суддя наголосив, що у ст. 615 КПК не тільки розширено, а й змінено підхід: раніше таке можливо було застосувати лише щодо виключного переліку злочинів, а тепер законодавець додав право на здійснення таких дій і у виняткових обставинах щодо тяжких чи особливо тяжких злочинів.
Коментар до ч. 9 ст. 615 КПК України, яка визначає, що під час дії воєнного стану обвинувальний акт, клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судом у межах територіальної юрисдикції, а за неможливості таким судом здійснювати правосуддя – судом найбільше територіально наближеним.
За основним підходом територіальна підсудність визначається за місцем вчинення злочину, за місцем вчинення найбільш тяжкого злочину або за місцем закінчення розслідування. У новелах законодавець постановив передавати справи до найбільш територіально наближеного суду. До цього ДСА зобов’язане було визначити, які суди працюють, а Голова ВС мав визначити підсудність справ і прийняти рішення щодо їхньої передачі до відповідних судів. «Проте з поверненням суддів та працівників суду на деокуповані території виникло питання – передавати справи чи ні. Тому 20.05.2022 ВС провів перший захід з головами усіх судів, під час якого домовилися напрацювати та видати узгоджену думку чи правові позиції щодо того, як діяти в тих чи інших умовах під час війни. Наразі за ч. 9 ст. 615 КПК на період воєнного стану працює правило: де місцезнаходження слідчого підрозділу – там і суд та судовий розгляд», – розповів суддя. Він додав, що оскарження дій/бездіяльності прокурора чи слідчого також відбувається за принципом: там, де державний орган, – там і суд.
Який механізм повернення судових справ, територіальна підсудність яких була змінена?
«Уже достатньо рішень ВС, де ми констатували факт, що Голова ВС у межах своїх повноважень за виняткових обставин може визначати підсудність справ і передавати справи до відповідного суду. Механізмом у цьому випадку буде рішення апеляційного чи Верховного Суду про передачу справи», – відповів Голова ККС ВС.
Чи потрібне відновлення військової юстиції та військових судів?
«До війни я був проти впровадження військових судів, але згодом змінив свою думку. Проте має бути політичне рішення щодо моделі, яку ми вибудовуємо. До розгляду такої категорії справ треба залучати суддів, які спеціалізуються на відповідних справах, а це інший рівень організаційних питань: треба змінювати законодавство, шукати додаткові ресурси та фінанси. Якщо говорити на перспективу, то це може мати місце в майбутньому, але не зараз. За умови, якщо ми мобілізуємо всі наші ресурси, що є сьогодні, то цілком можемо справитися власними силами», – прокоментував Станіслав Кравченко.
Дистанційна участь у судових засіданнях: за чи проти
З цього питання Голова ККС ВС має консервативні погляди. Пан Кравченко категорично проти участі суддів у судових засіданнях, що проводяться дистанційно, адже постають тоді питання захисту інформації, можливості втручання у діяльність судді, забезпечення якісного безперервного зв’язку, впливу рішення на учасників справи. «Проте стосовно учасників справи такий підхід можна використовувати, але, знову ж таки, виникають питання щодо виконання вимоги зачитування пам’ятки про права, ідентифікації особи тощо. На мою думку, суд має бути консервативною установою, в якій дотримуються процедура та порядок», – зазначив суддя.
Чи можливо вирішити питання щодо доставки обвинуваченого до суду, який знаходиться у Харківській області, якщо навіть неможлива відеоконференція зі слідчим ізолятором?
«Це питання виникало й до війни. Вирішувалося на розсуд кожного судді. Наша позиція: де можна змінити запобіжний захід на стандартний довоєнний – ми змінюємо. У нас тримають під вартою тільки тих, хто дійсно повинен там знаходитися. В інших випадках вирішує суддя. Тримання під вартою – це вимушений захід, де у певних випадках без особи або за допомогою відеозв’язку можна вирішити питання запобіжного заходу», – відповів спікер.
Як продовжувати запобіжний захід за відсутності обвинуваченого, якщо його вже було продовжено, відповідно до ст. 615 КПК. Чи можна повторно використати цю норму?
Суддя може лише один раз продовжити обраний запобіжний захід. За вимогою закону у тих випадках, коли суд не працює, запобіжний захід продовжується автоматично, ніякого процесуального рішення не треба. Для того, щоб його виконати, головне мати підтвердження, що суд не працює.
01.05.2022 набрав чинності Закон про внесення змін до КПК України в умовах воєнного стану, згідно з яким строк затримання особи без ухвали слідчого судді не може перевищувати 9 діб. У такому випадку виникає суперечність з Конституцією, що визначає можливим таке затримання тільки на 3 доби.
Голова ККС ВС наголосив на тому, що всі позиції звичайного мирного життя ми не можемо зараз використовувати. Треба виходити з того, що законодавчий орган приймав це рішення з огляду на особливі, тобто воєнні дії, і взяв на себе відповідальність за таку норму. «Поки КСУ не визначить це положення неконституційним, його потрібно виконувати. У будь-якому разі ми повинні дотримуватися норм закону», – підкреслив суддя.
Чи буде законним продовження строку досудового розслідування, якщо це провадження не підслідне цьому органу досудового розслідування?
Суддя зазначив, що завжди існувала проблема чіткої кваліфікації первинних слідчих дій, спрямованих на припинення злочину. Проте сьогодні повноваження прокурора набагато збільшені і закон дозволяє створення слідчих груп – як міжвідомчих, так і в межах одного відомства. Тому він порадив бути обережним із самостійним визначенням підслідності.
Як продовжити розгляд справи, якщо обвинувачений знаходиться на окупованій території і не має можливості прибути на судове засідання?
«Ніяк, такої можливості немає. Проте хочу звернути увагу, що, якщо до відповідальності притягується військовослужбовець, призваний до лав ЗСУ за контрактом чи за призовом, провадження у справі треба зупиняти. Очевидно, що варто дотримуватися загального підходу і не можна допустити обмеження в реалізації прав особи. Обставини неможливості прибути на судове засідання мають бути об’єктивними та не надуманими», – відповів Голова ККС ВС.
Створення військових трибуналів для військових рф
За ініціативою Президента була проведена спільна нарада, де всі учасники, враховуючи допомогу Україні прогресивного світу, підтримали позицію про готовність створення міжнародного воєнного трибуналу. Згідно з обговореною моделлю країнам, що нам допомагають, пропонується розділити з Україною повноваження щодо створення трибуналу для осіб, які розв’язали війну. «Проте ми розраховуємо, що питання воєнних злочинів, агресивної війни тощо буде нашою роботою, і ми маємо бути до цього готовими», – зауважив спікер.
Якщо обвинувачена особа – жінка перебуває за кордоном як біженка, то у цій ситуації буде застосовуватися положення про розшук чи відкладення до закінчення воєнного стану?
Для того щоб провести розшук, треба обрати запобіжний захід. Підстави для обрання запобіжних заходів визначені у ст. 177 КПК України. Серед них є умова, що особа переховується і без поважних причин ухиляється від суду. Проте, за словами Голови ККС ВС, наразі, напевно, ніхто не задовольнить таке подання, маючи на руках офіційне підтвердження перетину кордону у зв’язку з війною. Наразі, найімовірніше, судді відкладатимуть розгляд справи, так само, як і оголошення в розшук.
Чи можливе зупинення провадження у випадку, якщо обвинувачений уклав контракт як доброволець ТрО?
«Ми розширили питання контракту і призову до ЗСУ у провадженнях. Тому, виходячи з цього, службу в територіальній обороні можна вважати достатньою підставою для зупинення провадження. Якщо особа захищає Батьківщину, то судова справа зачекає», – зазначив суддя.
Чи може суд відкласти судове засідання за клопотанням захисника, якщо захисник призваний до лав ЗСУ?
Голова ККС ВС наголосив, що в кожній ситуації варто враховувати інтереси свого підзахисного. Можливо, у такому випадку краще, щоб інші колеги представляли інтереси підсудного. «Ми відкладаємо судові провадження на достатньо великий термін, оскільки це поважна причина. Проте варто враховувати думку підсудного, чи йому підходить такий розвиток подій», – зауважив спікер.
Як відшкодовувати шкоду, завдану громадянам воєнними діями?
Суддя зазначив, що, скоріше за все, Україна буде ініціювати питання, щоб арештовані кошти рф були використані для виплат компенсацій. Загального бачення поки немає. Існує два варіанти: держава Україна відшкодує заявлені суми, а потім поверне собі витрачені кошти з арештованих рахунків або відшкодування з цих рахунків здійснюватиметься безпосередньо за заявами фізичних та юридичних осіб. Станіслав Кравченко вважає, що це питання має вирішуватися на рівні та за посередництвом держави, тобто спочатку визначається сума збитків, заявляються претензії і з отриманих коштів відбувається відшкодування.
Проблема ототожнення адвоката з його клієнтами
«Біль людський зрозумілий, але варто говорити й оцінювати спеціалістів у межах професійної площини. Незважаючи на те, як нам складно, ми не повинні опуститися до рівня країни-агресора. Питання захисту затверджено в Європейській конвенції, українських нормативних актах, тож, якщо ми хочемо представляти себе як демократична держава, ми маємо з розумінням ставитися до адвокатів, які несуть свій тяжкий тягар і забезпечують право на захист», – підсумував Станіслав Кравченко.