Під час навчального року між дітьми можуть виникати конфлікти, однак систематичні негативні дії, які завдають шкоди дитині, можуть свідчити про булінг. Юристи системи безоплатної правничої допомоги пояснили, як розпізнати цькування та що робити батькам.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Права дитини за віком: що можна самостійно до 14, з 14 та з 16 років"
У системі БПД пояснили, що булінг – це умисні дії або бездіяльність, які систематично вчиняються стосовно дитини або дитиною щодо інших учасників освітнього процесу.
Булінг може проявлятися у різних формах:
- психологічне насильство – погрози, шантаж, принизливі погляди;
- фізичне насильство – штовхання, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень;
- економічне насильство – крадіжки, пошкодження одягу чи особистих речей;
- сексуальне насильство – образливі рухи тіла, зйомки у роздягальнях, образи сексуального характеру;
- кібербулінг – цькування через електронні комунікації, зокрема повідомлення в соцмережах, публікація фото чи відео принизливого змісту.
Булінг відрізняється від конфлікту такими ознаками:
- систематичність – дії вчиняються два і більше разів протягом 12 місяців;
- наявність сторін – кривдника, потерпілого, а також можливих спостерігачів;
- заподіяння або ризик заподіяння шкоди психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.
Якщо дитина постраждала від булінгу або батькам стало відомо про таку ситуацію, варто звернутися:
- до керівника закладу освіти;
- до засновника закладу або органу управління освітою, якщо повідомлення стосується керівника закладу;
- до поліції, особливо якщо є загроза життю або здоров’ю дитини;
- до системи безоплатної правничої допомоги для отримання юридичної підтримки.
Докази, які можуть підтвердити обставини події, потрібно зберегти. Це можуть бути:
- повідомлення;
- скриншоти;
- фото;
- відео;
- інші матеріали, що підтверджують факт цькування.
Заклад освіти має реагувати на кожне повідомлення про булінг. Школа повинна:
- зареєструвати повідомлення;
- розглянути його;
- з’ясувати обставини ситуації;
- вжити необхідних заходів;
- організувати допомогу дитині;
- визначити заходи для запобігання повторенню насильства.
У закладі освіти має діяти комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми. Якщо є ознаки насильства, зокрема булінгу, керівник закладу має скликати засідання такої комісії. Комісія з’ясовує обставини події, оцінює ризики для дитини та визначає подальші дії. Водночас комісія не встановлює факт вчинення булінгу. Факт булінгу встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили.
У разі виявлення ознак насильства керівник закладу освіти зобов’язаний письмово повідомити:
- уповноважений підрозділ Національної поліції України;
- службу у справах дітей за місцем розташування закладу;
- територіальний орган Національної соціальної сервісної служби України;
- Державну службу у справах дітей.
Якщо школа не реагує на повідомлення про булінг, можна звертатися до:
- місцевого департаменту або управління освіти;
- Національної поліції України;
- служби у справах дітей;
- освітнього омбудсмена;
- Міністерства освіти і науки України.
Орган управління освітою може провести перевірку роботи школи та зобов’язати заклад належно відреагувати. Національна поліція перевіряє повідомлення про булінг і за наявності підстав може скласти протокол про адміністративне правопорушення. Служба у справах дітей може перевіряти дотримання прав дитини та ініціювати заходи захисту. Освітній омбудсмен розглядає скарги щодо порушення прав учасників освітнього процесу та може вимагати усунення порушень.
У разі системного ігнорування проблеми можна подати звернення до МОН. За результатами такого звернення може бути проведена службова перевірка.
У системі БПД нагадали, що кожна людина може безоплатно отримати консультацію юриста. Юристи можуть допомогти:
- пояснити, як звернутися до закладу освіти у випадку булінгу;
- визначити, що робити, якщо школа не реагує;
- підказати, куди звертатися далі;
- скласти заяви та скарги.
Окремі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Зокрема, це:
- діти;
- внутрішньо переміщені особи;
- ветерани війни;
- члени сімей загиблих захисників і захисниць;
- люди з низьким доходом;
- інші категорії, визначені статтею 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Звернутися до системи надання БПД можна за посиланням.