Сімейний кодекс України передбачає три випадки недійсності шлюбу: коли він є недійсним із самого початку, коли визнається недійсним за рішенням суду та коли може бути визнаний недійсним судом залежно від обставин. Про це роз'яснило Міністерство юстиції України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Мін'юст роз'яснив, для чого потрібен Реєстр атестованих судових експертів"
Недійсним є шлюб, якщо його зареєстровано з особою, яка вже перебуває в іншому шлюбі, між близькими родичами або з особою, визнаною недієздатною. У таких випадках актовий запис про шлюб припиняється органом державної реєстрації актів цивільного стану.
За рішенням суду недійсним може бути визнано шлюб, укладений без вільної згоди одного з подружжя або якщо він є фіктивним, тобто укладений без наміру створити сім'ю.
Також суд може визнати недійсним шлюб, укладений між окремими категоріями родичів, з особою, яка приховала тяжку хворобу, або з особою, що не досягла шлюбного віку без відповідного дозволу. При цьому суд враховує всі обставини справи, зокрема тривалість спільного проживання та можливе порушення прав сторін.
Позов про визнання шлюбу недійсним можуть подати один із подружжя, батьки, опікун, орган опіки та піклування, прокурор, а також інші особи, чиї права порушено внаслідок реєстрації такого шлюбу.
У Мін'юсті наголосили, що недійсний шлюб не створює прав та обов'язків подружжя. Водночас закон захищає добросовісного чоловіка або дружину, які не знали про перешкоди до реєстрації шлюбу, зберігаючи за ними окремі майнові та особисті права. При цьому недійсність шлюбу не впливає на права та обов'язки батьків щодо дітей, народжених у такому шлюбі.