Для оголошення розшуку особи, підозрюваної у колабораційній діяльності за ст. 111-1 КК України, та здійснення щодо неї спеціального кримінального провадження достатньо встановити, що вона перебуває на ТОТ України або на території держави-агресора та без поважних причин не з’являється на належним чином вручений виклик слідчого чи суду. Про це повідомили у Верховному Суді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВП ВС: позов можуть залишити без розгляду через зловживання процесуальними правами ще на стадії підготовчого провадження"
У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за ч. 3 ст. 111-1 КК України. У касаційній скарзі захисник зазначив, що судовий розгляд був проведений за відсутності обвинуваченої з порушенням ч. 3 ст. 323 КПК України, оскільки вона не була оголошена в міжнародний розшук.
Верховний Суд, залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій, вказав, що для вирішення питання про здійснення спеціального кримінального провадження визначальним є факт перебування підозрюваного на ТОТ України або на території держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором, та ухилення без поважних причин від явки на виклик слідчих органів або суду. Вимога про оголошення в міждержавний або міжнародний розшук особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 111-1 КК України, не поширюється на випадки вирішення питання про застосування спеціального кримінального провадження щодо особи, яка перебуває, зокрема, на тимчасово окупованій території та оголошена в розшук у зв’язку з ухиленням від явки на виклик слідчого або суду.
Як зазначається, достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України, є наявність у матеріалах досудового розслідування доказів того, що вона перебуває на тимчасово окупованій території України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого за умови її належного повідомлення. Додатковим підтвердженням перебування особи на тимчасово окупованій території України є вказівка у відкритих джерелах (зокрема, у мережі "Інтернет") конкретного місцезнаходження особи на цій території, що відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України є підставою для оголошення розшуку такого підозрюваного.
Враховуючи те, що підозрювана, будучи належним чином повідомлена, на виклики слідчого не з’являлася, постановою слідчого її було оголошено в розшук. Копію цієї постанови захисник отримав, а тому доводи захисника про відсутність рішення про оголошення обвинуваченої в розшук не узгоджуються з матеріалами провадження.
Ознайомитися із постановою можна за посиланням.