23 червня 2021, 17:43

КГС ВС розглянув справу щодо покладання субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника

Пресслужба Верховного Суду

Господарський суд Миколаївської області ухвалив рішення у справі № 915/1624/16 про банкрутство ТОВ «ЖЕК «Соляні», яким відмовив у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про притягнення до субсидіарної відповідальності засновників, керівників та заінтересованих осіб боржника.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Коли оскарження рішення органу опіки щодо місця проживання дитини порушує принцип процесуальної економії"

Про це повідомляє пресслужба ВС.

Південно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про часткове задоволення заявлених ліквідатором банкрута вимог, поклавши субсидіарну відповідальність на засновника, керівника боржника, а також на засновника та керівника іншої юридичної особи.

Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду  зробив такі правові висновки.

  • Щодо змісту та умов застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство
  • Щодо суб’єктів субсидіарної відповідальності та підстав її застосування

Вирішуючи питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб’єктом звернення (ліквідатором) і, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, потрібно брати до уваги також положення ч. 1 ст. 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство.

На особу, яка отримала вигоду з протиправної (недобросовісної) поведінки керівника чи засновників боржника, поширюються правила субсидіарної відповідальності, за якими суб’єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (щодо масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, що не могло б утворитися в разі відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в тому числі принципу добросовісності.

Звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

  • Щодо розміру субсидіарної відповідальності: розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абз. 1 ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
  • Щодо ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів: не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності неналежність обраного ним способу захисту інтересів боржника та кредиторів з огляду на відсутність спростування (оскарження) відповідних дій (спростування презумпції правомірності правочину, оскарження ухвалених юридичною особою рішень тощо), оскільки визначальним у застосуванні цієї відповідальності з урахуванням правової конструкції ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, ч. 2 ст. 61 КУзПБ є використання особою належних їй суб’єктивних прав на шкоду інтересам боржника та кредиторів, що призвело до неплатоспроможності боржника, а не спростування правомірності прийнятих нею рішень, вчинених дій та правочинів тощо.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 можна ознайомитися за посиланням.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати