Якщо спірна інформація стосується господарської діяльності юридичних осіб і поширена на вебсайті фізичної особи – підприємця, справа має розглядатися за правилами господарського, а не цивільного судочинства. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВП ВС: Земляну греблю не можна набути у приватну власність як окремий об’єкт нерухомості".
Судді вказали, що навіть якщо одним із відповідачів зазначено фізичну особу (автора), статус власника ресурсу як суб’єкта господарювання та характер самої інформації визначають предметну юрисдикцію справи.
Деталі справи
У справі, яку переглядав Верховний Суд, група компаній звернулася з позовом до ФОП та автора статті про визнання інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди. Позов стосувався публікації в інтернет-виданні, де йшлося про нібито зв’язки групи компаній з країною-агресором, імпорт товарів з рф та рб всупереч санкціям, а також про арешти рахунків і кримінальні провадження.
Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов у порядку цивільного судочинства. Вони визнали частину тверджень недостовірними та стягнули з відповідачів моральну шкоду.
КЦС ВС за касаційними скаргами відповідачів скасував рішення судів попередніх інстанцій і закрив провадження у справі. Одним із доводів касаційних скарг було порушення судами правил юрисдикції. У Верховному Суді зазначили, що право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожен процесуальний кодекс визначає коло питань, які можуть бути вирішені в межах відповідної судової процедури.
За ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, які розглядаються в порядку іншого судочинства. Водночас предметна і суб’єктна юрисдикція господарських судів визначена ст. 20 ГПК України. Згідно з п. 14 ч. 1 цієї статті, господарські суди розглядають справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.
У справі предметом спору був захист ділової репутації юридичних осіб, а поширена інформація стосувалася їхньої господарської діяльності: імпорту, роботи з контрагентами та фінансового стану. Крім того, спірна стаття була опублікована на сайті, власником якого є ФОП. Отже, за висновком КЦС ВС, зміст інформації свідчить, що вона стосується сфери господарювання позивачів.
Верховний Суд також нагадав, що за ч. 1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації та інші особисті немайнові права.
За змістом ч. 1 ст. 201 ЦК України ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством. Водночас ч. 2 ст. 34 ГК України визначає, що поширення неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних із діяльністю суб’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди його діловій репутації, є дискредитацією суб’єкта господарювання. КЦС ВС зазначив, що такі спори між юридичними особами та суб’єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання мають розглядатися за правилами господарського судочинства.
Суд касаційної інстанції також звернув увагу, що у справах про захист ділової репутації фізична особа та фізична особа – підприємець є однією юридично неподільною особою. Оскільки власником вебсайту є ФОП, який діяв у межах господарської діяльності при поширенні статті, залучення його до справи одночасно і як фізичної особи не змінює господарського характеру спору та не є підставою для розгляду справи в порядку цивільного судочинства.
КЦС ВС роз’яснив, що дотримання правил юрисдикції є складовою поняття "суд, встановлений законом" у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушення цих правил є обов’язковою підставою для скасування судових рішень незалежно від доводів касаційної скарги та веде до закриття провадження у справі.
Постанова КЦС ВС від 29 липня 2026 року у справі № 155/1271/23.



