«Надихаємо кримінальну юстицію на зміни», – під таким гаслом пройшла 16 грудня JustConf Ukraine 2021. До речі, проведення заходу в одному з кампусів UNIT.City обрали не випадково, адже простір стимулює до креативу та виходу за межі класичного сприйняття кримінальної юстиції. Що ж таке JustConf Ukraine? З перших хвилин відчутно, що це не черговий форум «про все хороше проти всього поганого». За словами організаторів, це конференція про ідеї, які змінюють кримінальну юстицію в Україні, а також про людей, які додають системі сенсу, руху та розвитку. Так це чи ні, «Юридична Газета» вирішила перевірити на власні очі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
INTRO
Захід розпочався з відеоряду коротких спічів провідних юристів кримінальної юстиції України, міжнародних партнерів, а також організаторів конференції, сенс яких виливається у тезу: «Лише професійна спільнота здатна змінити кримінальну юстицію на краще».
Економічні закони у кримінальній юстиції
Першим спікером став суддя Корольовського районного суду міста Житомира Костянтин Шалота. Свій виступ він присвятив поєднанню правових законів із законами математики. До речі, кілька слів про формат виступів. Вихід на сцену, а також подача матеріалу відповідала формату відомих лекцій TED Talks. Таку подачу інформації аудиторія сприйняла на ура. «Дуже часто мені доводиться вирішувати питання винуватості особи за нечіткого формулювання законодавства «обґрунтованої підозри». Розуміння «обґрунтованості» у кожного може бути різним. Саме тут приходить на допомогу математична вірогідність. Тобто приймаючи рішення, суддя має розуміти, яка з вірогідностей є більшою – те, що особа винувата, чи те, що особа невинувата», – зазначив Костянтин Шалота. Продовжуючи виступ, спікер розповів, що приймаючи те чи інше рішення, він наче відкриває короб з «Котом Шредінгера». Адже особа може бути як винуватою, так і невинуватою. Вирішити це одвічне питання допомагає саме математична раціональність. Хоча виступ був доволі коротким, інформативність та глибина думки дуже вразили аудиторію.
Кримінальна юстиція VS діджиталізація
Експертка з цифрової безпеки Анастасія Апетник почала свій виступ з питання до аудиторії про використання Google docs. Говорячи про свій досвід роботи в органах Національної Поліції, вона відзначила вкрай низький рівень захисту інформації. «Чи замислювалися ви про те, наскільки нас легко хакнути? Випадки злому, несанкціонованого входу у ваш Facebook тощо. Чи знаєте ви, що мовою хакерів звичайна «флешка» зветься «троянський кінь? Не так давно бухгалтер одного з державних органів під’єднала знайду флешку до свого комп’ютера, через що вона миттєво втратила до нього доступ. А частина працівників цього органу залишилася без заробітної плати на тривалий час. Чи вчать нас захищати інформацію? Чи є у нас цифрова грамотність?» – такі питання порушила Анастасія Апетник під час свого виступу. Розповідаючи про досвід стажування в польських правоохоронних органах, вона наголосила, що перед доступом до матеріалів кримінальних проваджень їй провели двогодинну лекцію про безпеку інформації, а також підписали угоду про нерозголошення. «Це свідчить про рівень безпеки інформації», – підсумувала спікерка.
Панельна дискусія №1
Після кожних 2-3 виступів за модераторства адвокатеси Лариси Денисенко відбувалась певна рефлексія та осмислення виступів спікерів. На першій панельній дискусії обговорювали діджиталізацію та економічне обґрунтування судових рішень. За словами Тетяни Павлюкович, керівниці практики кримінального права та процесу Everlegal, діджиталізація – це неминуче майбутнє. Забезпечити захист інформації цілком можливо, якщо є правильний розподіл обов’язків. Гарним прикладом для цього є Великобританія, де судочинство повністю перейшло у цифровий формат з 2015 р. Що варто було б впровадити у кримінальній юстиції? По-перше, переведення заяви про вчинення злочину та клопотання у кримінальному провадженні в електронну форму. По-друге, надання їх ідентифікатора, що працюватиме як трекер. По-третє, надати можливість стороні захисту самостійно формувати витяг з ЄРДР. Керівник апарату ВАКС Богдан Крикливенко заявив, що економіка юстиції стосується всіх і кожного. Адже громадяни мають розуміти, куди витрачається значна частина їхніх податків. Сергій Смірнов, адвокат, партнер Sayenko Kharenko, підійняв питання неврегульованості криптовалюти в Україні. «Наразі значна частина економічних злочинів так чи інакше пов’язана з обігом криптовалюти. Над цим варто працювати», – наголосив спікер.
Розбудова інституції, яка змінює уявлення про роботу прокуратури
«Що ви відчуваєте, коли чуєте про окупацію, біженців, вбивства, «зелених чоловічків»? Напевно, ви згадуєте вбитих українських солдатів, Крим і Донбас, біль і тугу. Я також це відчуваю, оскільки є біженцем. Говорячи юридичною мовою, я «внутрішньо переміщена особа», – такими словами свій виступ розпочав Віталій Секретар, перший заступник керівника прокуратури АРК та міста Севастополя. За його словами, приймаючи виклик працювати в прокуратурі АРК та міста Севастополя, він до кінця не розумів, як може працювати прокурор без доступу до території. Специфіка роботи є доволі складною. Адже те, що відбувається на території Криму, ідентично ситуації на Донбасі, лише без стрілянини. Вбивства громадян, постійні затримання кримських татар, видавлювання українців і заселення території росіянами.
«У 2016 р. разом зі своїми колегами я звернувся до громадських організацій, щоб отримати інформацію про всі ті злочини, які відбуваються у Криму. Суспільство, яке стояло на дві голови вище, пішло нам назустріч. Ми отримали безцінну інформацію. До того ж нам на допомогу прийшли юристи правозахисних громадських організацій. Далі ми, як звичайні студенти, почали вивчати норми гуманітарного права, рішення трибуналів щодо нацистів та військовим, які вчиняли злочини на території колишньої Югославії. Ми були залучені до повернення Скіфського золота в Україну, повернення 24-х наших моряків, які були захоплені окупантами у 2018 р.», – поділився спікер власними рефлексіями. Наостанок він зазначив, що від незрозумілої установи в одному з цехів заводу «Арсенал» кримська прокуратура переформатувалася в інституцію, яка запровадила окремий вид кримінальної юстиції. Сотні тисяч людей наразі благають про покарання винних у Криму та на Донбасі. Сьогодні задля цього ми працюємо. Ми переможемо зло!
Доброчесність прокурора в сучасних умовах
Підійняв фундаментальну тему доброчесності Віталій Плекан, прокурор Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора. «На початку 2010 р., коли я прийшов працювати у прокуратуру, поняття доброчесності взагалі було відсутнє в органах прокуратури. Революція Гідності стала лакмусовим папірцем для прокурорів, хтось працював по совісті, а хтось намагався довести свою лояльність тодішньому Генеральному Прокуророві Пшонці», – відзначив спікер. Доброчесність на законодавчому рівні з’явилася лише у 2016 р. За його словами, наразі існує багато ризиків для доброчесності прокурора. Низький рівень заробітної плати, кумівство, участь у політичних ігрищах політичних партій та проєктів. Було б логічно створити певну Етичну раду задля забезпечення належного рівня доброчесності.
Юридичні тексти зрозумілою мовою – утопія чи реальність?
«Про право простою мовою. Це дуже важливо, щоб клієнт розумів свого юриста. Однак чому так не відбувається?», – таке питання під час свого виступу порушила редакторка Loйер Яна Собко. На її думку, ще за часів студентства майбутнього спеціаліста вчать думати складно і канцелярно. Відбувається професійна деформація, яку юристи вже й не помічають. То що ж робити? Не звертатися ж до перекладача з юридичної мови на мову живого спілкування! Для цього Яна Собко надала кілька порад з написання легких текстів. По-перше, діліть довгі речення на короткі. Додавайте повітря у свої тексти. По-друге, замініть канцелярит на більш прості слова. По-третє, якщо канцелярит і складні слова можна замінити неформальними емоджі, то робіть це. Головне, щоб вас зрозуміли.
Панельна дискусія №2
Рефлексія другої панельної дискусії була присвячена розвитку інституцій, доброчесності та простоті юридичного письма. Олеся Отраднова, директорка Тренінгового центру прокурорів, заявила, що почуті спічі вказують на те, що в юриспруденції та прокуратурі відбувається те, чого раніше не було. Прокурори спілкуються англійською, знають міжнародне гуманітарне право, а опіка правами людини перестала бути декларацією. Юристи закликають говорити людською мовою і прибрати канцелярит. Доброчесність стала пропуском до професії. Залишилося лише встановити чіткі критерії такої доброчесності.
Заступник директорка Тренінгового центру прокурорів Андрій Орлєан, наголосив, що виступ кожного зі спікерів був чітко пов'язаний з їхнім власним досвідом. Це дійсно надихає та повчає. «Абсолютно повчальний останній виступ про простоту мови, канцеляризм – це велика біда юристів. Однак радує те, що юристи це визнають і починають виправлятися», – відзначив Андрій Орлєан.
За словами директора програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» Романа Романова, ставлення до конкретної інституції з боку українців залежить від симпатій до її керівника. Водночас ми забуваємо, що в цих інституціях працюють тисячі професійних та доброчесних працівників, у яких є історії успіхів, а їхня боротьба за права і справедливість не зупиняється ні на день.
Ефективність правоохоронних органів: не показниками єдиними
Детектив національного антикорупційного бюро України Олександр Абакумов поділився власними думками про те, як саме вимірювати ефективну роботу правоохоронних органів. За його словами, як раніше, так і зараз у більшості випадків органи Національної Поліції працюють на статистику, а не на результат. «Про вирок такому підходу свідчить одна повчальна історія. Кмітливий дільничний інспектор самостійно виготовляв кастети. Далі він пропонував безхатченкам начебто вилучити у них ці кастети за невелику винагороду, не повідомляючи про майбутню кримінальну відповідальність за такі дії», – підкреслив спікер. За словами Олександра Абакумова, розбудовуючи НАБУ, було бажання змінити застарілі підходи до ефективності. Це дійсно вдалося. Такими оптимістичними словами він закінчив свій виступ.
Аутсорсинг у кримінальному проваджені
Адвокат Артем Донець розповів історію простого хлопця Владислава, який став потерпілим внаслідок ДТП. Однак через неналежне виконання слідчим та прокурором своїх повноважень провадження ще досі розслідується. Владислав, не отримавши ще жодної компенсації, вже втратив віру в будь-яку справедливість. «Дайте можливість адвокатам проводити слідчі дії у разі бездіяльності слідчого. Дайте людям право на справедливість», – з таким закликом виступив спікер. Ця пропозиція викликала бурхливий шквал оплесків професійної спільноти. За словами адвоката, існує багато критиків такого підходу. Проте на початку 90-х ми не мали приватних нотаріусів. Лише у 2016 р. у нас з’явилися приватні виконавці. Українці звикнуть і до цього інституту.
Партнерська панель № 3
Остання панель заходу була присвячена власним думкам та рефлексіям на тему ефективних розслідувань, а також перешкодам на цьому шляху.
Артем Крикун-Труш, адвокат, менеджер WCC-практики PwC Ukraine, заявив, що великим челенеджем для потерпілих юридичних осіб є похід у правоохоронні органи. «Коли я працював у НАБУ, то у мене було питання, чому великий бізнес не повідомляє нам про корупцію? Лише перейшовши у приватну сферу, я знайшов відповідь на це питання. Правоохоронці часто в соціальних мережах постять інформацію з обшуків, яка є доволі конфіденційною. Захист конфіденційної інформації для бізнесу на першому місці. Згадки в публічному просторі також негативно впливають на акції та вартість бізнесу. Адже це все може вилитися в репутаційну катастрофу», – підкреслив спікер.
Старший детектив НАБУ Денис Гюльмагомедов зазначив, що питання ефективності органу досудового розслідування є досить дискусійним. Важко знайти поняття ефективності, яке б усіх влаштовувало. Багато хто ефективність плутає з продуктивністю, це про виконання статистики. ЄСПЛ чітко визначив критерії ефективного розслідування. Якщо розслідування проведено ретельно, без поспіху висновків, то його можна вважати ефективним. Якщо ж говорити про економічний показник ефективності, то це зіставлення результату і витраченого ресурсу.
На думку Назара Кульчицького, адвоката, партнера Vasil Kisil & Partners, ефективність виміряти все ж таки можливо. По-перше, всі слідчі дії мають відбутися в найкоротші строки. Надалі мають бути оцінені перспективи цього кримінального провадження. Не кожне розслідування може і має закінчитися притягненням когось до відповідальності, а цим нерідко грішать правоохоронні органи. Часто вони знаходять «цапа відбувайла», щоб закінчити розслідування, виконати план і направити матеріали в суд.
Замість підсумків
Оцінюючи JustConf Ukraine 2021, можна цілком підтвердити тезу, що цей формат обговорення наболілих проблем є доволі актуальним. Спікери вкладалися у таймінг, учасники мали вільний доступ до дискусій зі спікерами, атмосфера була хоча й невимушеною, але стимулювала до роздумів. Залишається лише побажати успіхів платформі JustConf. Адже далі буде…