Правила ринку
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Останню сесію інвестиційного форуму «Інвестувати в Україну: нові фонди, великі гравці і правила гри» модерував Михайло Лукашенко, партнер Aequo. Відкриваючи панельну дискусію, він зазначив, що її метою було зібрати ключових інвесторів, які працюють на українському ринку, щоб обговорити реальні інвестиційні процеси. Йшлося про те, хто і в які сектори інвестує, як формуються стратегії та чи виникає конкуренція між гравцями.
Читайте також: «Інвестиції без ілюзій: що бачать держава і бізнес. Частина 1».
Звертаючись до представниці Kyivstar, він звернув увагу на активну інвестиційну діяльність компанії, яка, за його словами, вже конкурує з традиційними інвесторами українського ринку, такими як Dragon Capital та Horizon Capital. Він згадав низку угод, зокрема з сервісами Uklon та Tabletki.ua, а також розвиток напряму фіксованого зв’язку та відновлюваної енергетики. У цьому контексті модератор запропонував розкрити інвестиційну стратегію компанії, зокрема підходи до відбору проєктів, ключові метрики та цільові орієнтири.
Зоя Дроншкевич, директорка з бізнес розвитку та корпоративної стратегії групи компаній Kyivstar, наголосила, що компанія не розглядає гравців ринку, зокрема Dragon Capital та Horizon Capital, як конкурентів, а як партнерів для співпраці. Вона пояснила, що стратегія передбачає передусім посилення core-бізнесу через консолідацію фіксованого ринку, а також інвестиції у B2B-інфраструктуру, хмарні рішення, AI та дата-центри. Окремим напрямом є розвиток цифрової екосистеми з фокусом на українські ІТ-продукти, серед яких Uklon та Tabletki.ua, із подальшим масштабуванням як в межах групи Veon, так і поза нею.
Третім стратегічним вектором, за словами доповідачки, стала зелена енергетика, яка швидко розвивається і вже має закриті угоди та сформований пайплайн нових проєктів. Йдеться про інвестиції у сонячну генерацію, а також розгляд проєктів у сфері накопичення енергії та вітрової енергетики. Вона підкреслила, що цей напрям є логічним як з огляду на потребу країни відновлювати енергетичну систему після значних втрат, так і з точки зору бізнесу, адже телеком-інфраструктура є великим споживачем електроенергії. Додатково вона зауважила, що інвестиції в енергетику створюють замкнений цикл, коли кошти реінвестуються у нові проєкти всередині країни та формують потенціал для синергії між енергетикою і телеком-бізнесом.
Спікерка підсумувала: «Ми інвестуємо в зелену енергетику, тому що це потрібно країні, і водночас це логічний актив для нашого бізнесу як великого споживача енергії».
Зоя Дроншкевич деталізувала підхід компанії до відбору інвестиційних проєктів, наголосивши, що базовим критерієм є фінансова доцільність. За її словами, інвестиція має забезпечувати повернення коштів і дохідність на рівні, який випереджає вплив часу та макроекономічних факторів. Водночас не менш важливим є потенціал ринку та позиція самого гравця — компанія віддає перевагу бізнесам із сильною командою, яка вже довела свою ефективність і здатна формувати та очолювати розвиток індустрії.
Доповідачка також підкреслила значення нефінансових факторів: «Важливо, щоб команда залишалася в проєкті на довгострокову перспективу, а її цінності відповідали підходам інвестора. Йдеться, зокрема, про культуру результативності, відповідальності та дотримання стандартів, що є критичним для публічної компанії». Додатковою перевагою вона назвала потенціал продукту до міжнародної експансії, що відкриває можливості для масштабування бізнесу за межами України.
У свою чергу, Михайло Лукашенко звернув увагу на зміну структури інвестиційного ринку України під час повномасштабної війни. Він зазначив, що поряд із великими стратегічними гравцями, такими як Kyivstar, з’являються нові інвестиційні фонди, які формуються вже в умовах воєнного часу. Зокрема, він відзначив активність Dragon Capital, яка запускає кілька нових фондів.
У цьому контексті модератор запросив розкрити підходи до формування інвестиційної стратегії, акцентуючи на різних типах інструментів — від фондів відновлення та інфраструктурних проєктів до венчурних інвестицій. Його запитання було спрямоване на розуміння пріоритетів, критеріїв відбору та ролі нових фондів у післявоєнній трансформації економіки.
Андрій Бондаренко, Private Equity Investment Director Dragon Capital, розповів про інвестиційні інструменти компанії, зокрема про запуск інфраструктурного фонду Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I у партнерстві з Amber Infrastructure Group.
За його словами, фонд перебуває на етапі фінального закриття із цільовим обсягом близько 200 млн євро та зосереджений на інфраструктурних інвестиціях — від відновлюваної енергетики та цифрової інфраструктури до логістики й транспорту. До його структури залучені провідні міжнародні фінансові інституції, зокрема EBRD, U.S. DFC, EIB, Norfund та уряд Данії, що, за оцінкою спікера, є важливим сигналом готовності інвестувати в Україну навіть до завершення активної фази війни.
Другим напрямом став Renewable Ukraine Fund — private equity фонд, орієнтований на інвестування в українську економіку, зокрема у сектори охорони здоров’я, фінтех, технології, FMCG та виробництво. Окремо доповідач згадав інвестиційну ініціативу, реалізовану за підтримки європейських інституцій, яка може працювати у форматі blended finance та передбачати залучення додаткового капіталу через гарантійні механізми, що знижують ризики для приватних інвесторів і стимулюють їхній вихід на український ринок.
«Те, що банки розвитку заходять в Україну ще до завершення війни, — це дуже сильний сигнал для всього ринку», — підсумував спікер.
Модератор Михайло Лукашенко порушив питання про готовність інвестфондів працювати з нетиповими для private equity напрямами, зокрема у сфері оборони, а також про можливість участі в проєктах державно-приватного партнерства. Його запитання було спрямоване на з’ясування меж інвестиційного мандату та гнучкості фондів в умовах війни та підвищених ризиків.
Відповідаючи, Андрій Бондаренко пояснив, що чинні мандати фондів наразі не дозволяють інвестувати ні в оборонний сектор, включно з dual-use проєктами, ні в ініціативи з високою часткою державної участі. За його словами, такі обмеження зумовлені як політичними, так і економічними та ризиковими чинниками. Він додав, що можливість розширення мандату обговорювалася, зокрема щодо критичних матеріалів, однак наразі фонди залишаються в межах визначених інвестиційних рамок. «Наші поточні фонди не дозволяють інвестувати ні в оборону, ні в проєкти з великою державною участю», — зауважив експерт.
Далі Михайло Лукашенко перевів дискусію у площину державно-приватного партнерства, наголосивши на його ролі у процесі відбудови України. Він зазначив, що попри активні заяви інвесторів про готовність долучатися до відновлення, саме інфраструктурні проєкти залишаються базовим і найбільш масштабним напрямом, який потребує залучення приватного капіталу.
Модератор підкреслив, що реалізація таких проєктів фактично неможлива без ефективних механізмів співпраці держави та бізнесу. У цьому контексті він звернув увагу на оновлення законодавства у сфері державно-приватного партнерства та запросив оцінити, які саме проєкти держава вже розглядає як потенційно успішні, а також які умови можуть бути запропоновані приватним інвесторам для входу в такі ініціативи.
«Йдеться не про оновлення, а про фактичне впровадження нової моделі публічно-приватного партнерства», — зауважила Анна Артеменко, заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства.
За її словами, попереднє законодавство не працювало через три ключові причини: надмірно складні та тривалі процедури, відсутність достатніх гарантій для інвесторів і обмеженість бюджетного фінансування. У новій моделі ці бар’єри намагаються усунути, адже залучення приватного капіталу є критично необхідним для покриття масштабних потреб у відбудові.
Серед ключових новацій вона відзначила можливість співфінансування проєктів за принципом blending finance, що поєднує грантові кошти, приватні інвестиції та державне фінансування. Також запроваджено спрощену процедуру для проєктів відновлення (fast track), яка дозволяє запускати ініціативи на основі концептуальної записки без повного техніко-економічного обґрунтування. Окремо передбачено малі PPP-проєкти до 5,5 млн євро та розширення гарантій для інвесторів, включно зі стабільністю умов договору, довгостроковими зобов’язаннями держави і можливістю компенсації у разі змін законодавства.
«По суті, ми запровадили нову модель публічно-приватного партнерства, яка має вирішити ключові бар’єри для інвестора», — відзначила спікерка.
Модератор Михайло Лукашенко звернувся до представників інвестиційного фонду з проханням поділитися практичним досвідом роботи в умовах повномасштабної війни. Він нагадав, що фонд уже має кілька інструментів, перший з яких було сформовано ще у 2023 році, що дає підстави говорити про напрацьовану практику інвестування в кризовий період.
Його запитання було спрямоване на розуміння того, як фонди адаптуються до нових умов і які підходи застосовують для роботи на українському ринку під час війни.
Надія Стечишина, інвестиційна директорка Horizon Capital, повідомила, що компанія працює з інвестиційними фондами серії Growth Fund, включно з Growth Fund III та новими інвестиційними ініціативами, запущеними під час повномасштабної війни.
Вона зазначила, що фонд зберігає фокус на asset-light бізнесах і продовжує інвестувати в українські технологічні компанії, зокрема Preply, Headway та Crezco. Водночас компанія розглядає розширення інвестиційної стратегії через запуск нового фонду, орієнтованого на проєкти з фізичною присутністю в Україні: енергетику, інфраструктуру, будівельні матеріали та digital infrastructure.
Спікерка підкреслила, що ключовою ідеєю фонду Catalyst є створення мультиплікативного ефекту — залучення додаткового капіталу від інших інвесторів та кредиторів на кожну вкладену одиницю. Окрім підтримки українських бізнесів, компанія також прагне залучати великих міжнародних гравців, відтворюючи успішні кейси співпраці навіть в умовах війни. Вона зазначила, що можливість участі в проєктах державно-приватного партнерства залежатиме від конкретної структури угод, проте загальний підхід передбачає фокус на проєктах, які здатні масштабувати інвестиції та генерувати додатковий економічний ефект.
«Ми хочемо, щоб на кожну інвестовану гривню був мультиплікований ефект і залучалися додаткові кошти в економіку України», — зауважила Надія Стечишина.
Фокусуючись на розвитку альтернативних інвестиційних підходів, партнер DILIGENT CAPITAL PARTNERS Олег Сіренко зазначив, що компанія запустила фонд Food4Impact обсягом 150 млн євро, який отримав схвалення Європейської комісії. За його словами, фонд сфокусований на секторі food & agriculture, одному з ключових для української економіки, що зберігає стійкість навіть під час повномасштабної війни. Інвестиції охоплюють увесь ланцюг створення вартості — від агрологістики та зберігання до переробки.
Він підкреслив, що ключовою особливістю фонду є використання мезонінного інструменту — формату фінансування між equity і боргом. Такий підхід дозволяє працювати з компаніями, які не готові або не зацікавлені у залученні класичного private equity, зокрема з сімейним бізнесом без планів на екзит. За його словами, це дає таким компаніям можливість зростання і потенційного переходу до наступних раундів інвестування.
Денис Гурак, співзасновник MITS CAPITAL, зазначив, що ринок оборонних інвестицій в Україні наразі перебуває у стані високої турбулентності, однак фонд намагається системно структурувати цей сегмент через чітку інвестиційну стратегію. За його словами, компанія інвестує у компоненти та технології для оборонного сектору, зокрема у рішення для дронів — від софту до hardware та штучного інтелекту. Наразі у портфелі вже близько 20 компаній, ще низка угод перебуває на фінальній стадії. Відбір проєктів здійснюється через акселератор, а фокус робиться на технологічних рішеннях із потенціалом масштабування.
Доповідач підкреслив, що фонд розглядає свою діяльність як довгострокову стратегію, спрямовану на формування повноцінної інвестиційної платформи у сфері оборони та dual-use технологій. У перспективі планується розширення в суміжні напрями, зокрема кібербезпеку та космічні технології. Він також наголосив на необхідності інтеграції українського оборонного сектору у глобальні фінансові ринки, адже попит на такі рішення залишається високим, попри складність і фрагментованість самого ринку.
«Ми намагаємося структурувати цей хаос і інвестувати в компоненти та технології, які формують оборонний сектор майбутнього», — зазначив він.