11 червня 2021, 19:08

IІ Конференція з енергетичного права: які проблеми та перспективи мають «стандартні» та відновлювані генерації в Україні

Україна має потенціал у видобутку «зеленого» водню та розвитку експорту біометану, декарбонізація змінить ринок природного газу, а до 2025 року відновлювані джерела енергії мають становити 25% ринку – такі ключові ідеї були озвучені під час IІ Конференції з енергетичного права, що була організована 11.06. 2021 року Асоціацією правників України.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


З вітальними словами до учасників звернулася Марина Гріцишина, Голова Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, членкиня правління УВЕА, керівниця практики енергетики Sayenko Kharenko. Вона відмітила важливість створення професійних дискусій та обговорень у сфері електроенергії, видобутку газу та розвитку відновлювальних джерел енергії.

Перша сесія заходу була присвячена питанням ринку електричної енергії. Модератором виступив Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і Партнери».

Вікторія Дудченко, заступниця директора з правових питань ДП «Оператор ринку», присвятила свій виступ детальному аналізу повноважень та обов’язків операторів ринку, до яких відноситься створення умов для проведення торгів, перевірка фінансових зобов’язань учасників торгів, проведення своєчасних розрахунків, опублікування результатів торгів тощо. Також пані Вікторія відмітила, що сьогодні немає чітких критеріїв визначення маніпулювання ринком і часто учасники на запити оператора не надають необхідні пояснення, посилаючись на конфіденційність інформації. «Впровадження REMIT на ринку має змінити ситуацію, адже дозволить регулятору вживати необхідних заходів проти порушників. Варто відмітити, що одним із здобутків роботи ДП «Оператор ринку» є поглиблення аналітичної роботи. Учасники ринку мають можливість використовувати дані про частку окремого джерела енергії, щотижневі огляди ринків електричної енергії, баланс виробництва електричної енергії тощо. Крім цього, ми прагнемо до розширення ринку торгівлі електричною енергією», – зазначила Вікторія Дудченко.

Член правління НЕК «Укренерго» Максим Юрков розповів про переваги, які може отримати Україна, приєднавшись у 2023 році до ENTSO-E: «ENTSO-E – це Асоціація європейських системних операторів в енергетиці. Будучи частиною великої енергосистеми, ми зможемо зберегти ресурси держави. Це дозволить інституціонально змінити нашу пропозицію на ринку, збільшити конкуренцію, а ще зменшить маніпуляції на ринку». Також пан Максим відмітив, що протягом останнього року головним напрямком була зміна моделі сертифікації. «У нас є амбітна мета, адже у першому півріччі 2022 року на зимовий та літній період планується робота в ізольованому режимі. Для української енергосистеми це буде вперше», – підмітив Максим Юрков.

Наталія Гутаревич, старша юристка Sayenko Kharenko у своєму виступі розкривала особливості впровадження REMIT в Україні. «Серед основних вимог light версії, до якої приєдналася Україна, входять такі: заборона зловживань на оптовому ринку, моніторинг ОЕР, заборона інсайдерської торгівлі, заборона маніпуляцій, введення відповідальності (штрафування), дотримання професійної таємниці, реєстрація учасників ринку, введення вимог до оптових енергетичних продуктів, співпраця з антимонопольними та іншими компетентними органами», – зазначила пані Наталія. Також юристка відзначила, що у нашому законодавстві вже врегульовано питання маніпулювання та використання інсайдерської інформації. Крім цього, у Верховній Раді зареєстровані законопроєкти № 4503, № 4503-1, № 5322, № 5322-1 та 4503-д, які відповідають вимогам REMIT light.

Олена Антонова, членкиня НКРЕКП, до якої задіяна ротація, відзначила, що ефективно працююча система енергетичного права – це підґрунтя для енергетичної безпеки. На її думку, сьогодні основним індикатором проблем є рівень заборгованості, який накопичився між учасниками. «Проблема не в європейській моделі, проблема в невирішених питаннях, які існували на ринку ще до запровадження моделі, адже за 20 років чинності попередньої моделі виникла заборгованість у 30 млрд грн. Секретаріатом Енергетичного співтовариства у 2019 рік здійснювалася оцінка проблем. Зокрема, були виділені такі: низькі регульовані тарифи для населення, історичні борги на ринку та джерела заборгованості, цінові обмеження, які були на момент відкриття ринку, механізм покладення спецобов’язків. Крім цього, ринок отримав нові виклики: пандемія, що призвела до зниження споживання електричної енергії, зростання обсягів виробництва відновлюваної енергії, поглиблення профіциту пропозиції генерації ринку електричної енергії, маніпуляції на ринку, проблематика виконання ПСО та правила ринку щодо неоптимального функціонування. Така ситуація стала загрозою безпеки електропостачання», – підсумувала пані Олена.

photo5339511395907122536

Про відновлювану генерацію говорили під час другої сесії, модератором якої був Артем Семенишин, виконавчий директор Асоціації Сонячної Енергетики України.

Олександр Мартинюк, в.о. генерального директора Директорату електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електричної енергії Міненерго, у питанні економічно-ефективного розвитку ВДЕ в Україні зазначив, що наразі в Уряді йде робота з оновлення енергетичної стратегії до 2035 року, розроблення інтегрованого плану дій з енергетики та клімату до 2030 року, розроблення національного плану з розвитку ВДЕ до 2030 року, підготовки Другого національно-визначеного внеску до Паризької угоди. Таким чином, передбачається, що до 2025 року ВДЕ буде становити на ринку 25%. Також планується проведення «зелених» аукціонів та запровадження моделі функціонування виробників з ВДЕ в ринку електричної енергії (Contract for difference). «Для того, щоб підвищити цінність ВДЕ, планується ввести «зелені» сертифікати, які підтверджуватимуть, що споживач купив саме «зелену» енергію, яка цінуватиметься вище», – зазначив пан Олександр. Він звернув увагу на ключові положення української аукціонної моделі підтримки, перевагами якої буде уточнення процедури визначення квот, процедури визначення переможця, спрощення питання повернення банківської гарантії тощо. «Наступним напрямком роботи є підтримка та стимулювання розвитку малорозподіленої генерації споживачів (просьюмерів) та запровадження системи видачі гарантій походження електричної енергії з ВДЕ», – підкреслив Олександр Мартинюк.

Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков відмітив, що в Україні діють 33 вітроелектростанції, загальною потужністю 1475, 0 МВт. Він звернув увагу на сучасні механізми підтримки ВДЕ у світі: зелений тариф, зелені сертифікати, проведення аукціонів, контракти на різницю, зелені надбавки, прямі договори купівлі-продажу, гарантії походження. «У нас розмір зеленого тарифу змінюється залежно від виду генерації (вітрова, сонячна, біоенергетична), потужності станції та дати введення її в експлуатацію. Станом на 1 червня 2021 року заборгованість перед ВДЕ становить 16,5 млрд грн, тому сьогодні є законні підстави подавати до арбітражу на Уряд щодо невиконання Меморандуму про взаєморозуміння (з 14 зобов’язань виконано було лише 4). Крім цього, з 17 липня 2020 року залишається невирішеною справа в КСУ проти «зеленого» тарифу, і поки суд не прийме рішення щодо подальшої законності «зеленого» тарифу, інвестори не будуть інвестувати в нові проєкти», – зазначив пан Андрій.

Вадим Уткін, менеджер з інновацій ДТЕК і керівник проєкту з будівництва системи накопичення енергії, відмітив, що 1 травня 2021 року було історичним днем, коли зелена генерація перевищила теплову генерацію на 8,9%. «На мою думку, Україна обрала найдорожчу стратегію по балансуванню. Характеристиками енергосистеми є її адекватність, тобто кількість генераторів та гнучкість, тобто швидкість, з якою ці генератори реагують на зміни. У нас проблеми саме з гнучкістю, хоча є й інструменти для її вирішення. Наприклад, у ВРУ зареєстровані законопроєкти № 5436, 5436-1 та № 5436-2», – сказав пан Вадим.

Максим Диренко, начальник департаменту торгівельних операцій на ринку електроенергії ДП «Гарантований покупець», присвятив свою доповідь тлумаченню та аналізу відповідальності за небаланси, що відрізняється від відшкодування частки вартості врегулювання небалансу. «Наразі саме гарантований покупець, як сторона відповідного договору, відповідає за небаланси, проте виробники за «зеленим» тарифом відшкодовують певну частку. Планується, що у 2030 році виробники, потужність яких менше 1 МВт, повністю сплачуватимуть 100 % відшкодувань, (наразі це становить 10%). А виробники, потужність яких більше 1 МВт, наразі відшкодовують 50%, а вже у 2022 році відшкодовуватимуть гарантованому покупцю 100%. Для загального розуміння зазначу, що формула з компенсації включає небаланси гарантованого покупця внаслідок торгової діяльності на рику електроенергії та небаланси виробників, з урахуванням обсягів невідпущеної електроенергії унаслідок виконання команд ОСП на зменшення навантаження», – розповів пан Максим.

Юлія Толчініна-Бурунська, директорка департаменту юридичного забезпечення та майнових відносин, корпоративна секретарка ПрАТ «Укргідроенерго», презентувала учасникам Конференції правові шляхи ефективного впровадження систем акумулювання електроенергії, а саме представляла проєкт «Встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії і ПрАТ «Укргідроенерго». Цей проєкт має на меті підтримати інтеграцію відновлюваних джерел енергії, підвищити надійність енергосистеми, створити джерело гнучкості системи без викидів, а також підтримати інтеграцію до Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). Проєкт передбачає:

  • встановлення 197 МВт літій-іонних систем накопичення енергії для надання допоміжних послуг регулювання частоти завдяки спільному режиму роботи систем накопичення і ГЕС/ГАЕС;
  • 63,9 МВт сонячних фотоелектричних станцій як джерела електроспоживання власних потреб ГЕС/ГАЕС і для зарядження систем накопичення;
  • 15 МВт цинк-повітряних систем накопичення як пілотний «зелений» проєкт для зарядження електротранспорту у місті Новодністровськ.

photo5339511395907122534

Третя сесія Конференції була присвячена питанням ринку природного газу та водневим перспективам. Модерував цю сесію Максим Сисоєв, партнер київського офісу Dentons.

Микола Колісник, в.о. Генерального директора Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міненерго, у своєму виступі зазначив, що імплементація повноцінного додатку про євроінтеграцію дасть можливість вирішувати стратегічні питання України як самостійного учасника ринку. До того ж, методика скасування ПСО є єдиним шляхом до ринкових відносин. А задля забезпечення балансування ринку у ВРУ розроблений законопроєкт № 4578-1, що передбачає спрощену процедуру приєднання до мереж, ефективну систему комерційного обліку та якісне прогнозування споживання об’ємів.

Народний депутат Андрій Жупанин розповів про важливість для ринку законопроєкту № 2553 щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії, що має бути прийнятий протягом 3-4 місяців, проте запрацює через 2-3 роки. «Крім цього, є законодавча ініціатива щодо розвитку біометану, що буде цікавим для аграріїв. Компанії, які використовують біометан у Європі, зможуть отримувати податкові заохочення, тому тут Україна може отримати гарну можливість для поставки біометану на експорт. Комітет ВРУ розглядатиме відповідний законопроєкт у першому читані вже наступного тижня», – відмітив пан Андрій.

Олександр Рєпкін, Президент Енергетичної асоціації «Українська Воднева Рада», презентував основні результати роботи і переконав учасників у наявності в України повного потенціалу щодо виробництва «зеленого» водню у всіх регіонах країни. Такі дані демонструє розроблений УВР Атлас енергетичного потенціалу. У 2019 році УВР представляла дорожню карту водневої енергетики України. Крім цього, було проведено дослідження можливих варіантів розвитку, а також схем маршутів доставки суміші природнього газу і водню у країни ЄС, використовуючи головну українську газотранспортну систему.

Ольга Мамедова, керівниця юридичного департаменту Energy Resources of Ukraine, детально розповіла про особливості стандартизованих договорів ЄФЕТ з постачання природнього газу: «Договір ЄФЕТ– це по суті угода, що призначена для позабіржової торгівлі, а з 2000 року запроваджена як стандартний договір для торгівлі в країнах континентальної Європи. Щодо структури такого договору, то його складовими є рамкова угода (висвітлюються загальні положення), додаткова угода (сторони обирають з варіацій положень рамкової угоди ті пункти, що будуть до них застосовуватися) та додатки. Варто відмітити, що існують особливі зміни та доповнення до договору ЄФЕТ, а саме письмова форма договору та індивідуальних договорів, окрема процедура підтвердження правочинів, запис телефонних розмов із умовами правочинів ( такі записи можна використовувати як доказ підписання правочинів), список уповноважених осіб на підписання правочинів, розширення переліку форс-мажорних обставин, торгові обмеження (торгові ембарго, санкційні списки), строк для припинення договору з причин банкрутства або початку ліквідної процедури».

Ольга Бєлькова, директорка з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями ТОВ «Оператор ГТС України», відмітила, що Україна має на 90% впроваджені європейські правила на ринку газу, проте основним викликом, як у частині безпеки, так і прямого впливу на ціни на ринку, сьогодні залишається Північний потік-2. «Тому поява додаткових маршрутів матиме вплив на ринок газу, і ми повинні забезпечити фізичне й економічно вигідне постачання газу. Наразі наша потужність становить 146 млрд кубів газу і у зв’язку з декарбонізацією ми маємо тенденцію до зниження споживання газу. Прогнозуємо, що майбутнє газу в Європі продовжиться наступні 30 років, проте декарбонізація створить нові підходи, наприклад, заміну біометаном», – зауважила пані Ольга.

Заступниця Голови біржового комітету Української Енергетичної Біржі Інна Щербина розповіла про діяльність, цілі та підписані меморандуми між УЕБ та Урядом України щодо розвитку короткострокового ринку та біржової торгівлі на ньому. Вона зазначила, що формування короткострокових ринків відбувається завдяки двом чинникам: нормативним (наприклад, забезпечення функціонування оптових ринків, надання безпечних схем поставок) та ринковими (наприклад, трейдинг з метою фізичної оптимізації процесів).

Під час четвертої сесії заходу говорили про видобуток природного газу, влив пандемії на процес його видобутку, сучасний підхід до надрокористування та особливості реалізації видобутого газу.

photo5339511395907122535

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати