Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України повідомляє, що інформація, яку нотаріус отримує під час вчинення нотаріальних дій, є нотаріальною таємницею та не може розголошуватися без законних підстав.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Незаконне звільнення: у яких випадках працівника можуть поновити на роботі"
До нотаріальної таємниці належать відомості про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права й обов’язки, а також інформація, отримана під час звернення до нотаріуса.
Обов’язок зберігати конфіденційність покладається:
- на нотаріуса та його помічника;
- осіб, яким така інформація стала відома у зв’язку з професійною діяльністю;
- свідків, залучених до вчинення нотаріальних дій.
У Мін’юсті наголошують, що навіть родинні зв’язки не дають автоматичного права на доступ до таких відомостей. Тому відмова нотаріуса надати інформацію про правочин, укладений чоловіком або дружиною, є законною.
Водночас закон передбачає окремі випадки, коли розкриття інформації допускається.
Зокрема, це можливо у разі:
- внесення відомостей до державних реєстрів;
- подання інформації у межах фінансового моніторингу;
- надання інформації на законну вимогу суду, правоохоронних органів, податкових органів, державних чи приватних виконавців, а також Міністерства юстиції України.
Також зазначається, що виклик нотаріуса до суду як свідка не означає автоматичного розкриття нотаріальної таємниці. Нотаріус може надати таку інформацію лише:
- за згодою особи, в інтересах якої вчинялася нотаріальна дія;
- або у випадках, прямо передбачених законом.
Довідки про нотаріальні дії та копії документів можуть отримувати лише особи, щодо яких або за дорученням яких ці дії вчинялися. У разі смерті такої особи це право переходить до спадкоємців.
Якщо ж над майном безвісно відсутньої особи встановлено опіку, відповідні документи може отримати опікун у межах своїх повноважень.