Практично необмежені повноваження розвідувальних органів щодо здійснення оперативно-технічних заходів негласного спостереження без належних правових гарантій порушують конвенційні гарантії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Батькові строковика, який помер після спроби суїциду, ЄСПЛ присудив 20 тис. євро компенсації"
На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Варга проти Словаччини» (заява № 58361/12), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Розвідувальна служба Словаччини (SIS) проводила спостереження за зустрічами «об’єкта» у його квартирі. І хоча операція була санкціонована судом, відповідні дозволи згодом були скасовані вищою інстанцією на тій підставі, суд підійшов формально до ухвалення рішень. Разом із тим, частина матеріалів, отриманих в ході розвідувальних заходів, потрапила до Інтернету. Чоловік намагався перешкодити поширенню цих даних, але це вдалося йому лише частково.
Постраждалий звернувся до Європейського суду з прав людини та поскаржився на порушення права на повагу до приватного життя.
У Страсбурзі зауважили, що національне законодавство передбачало обов’язок судді, який виносить рішення, систематично перевіряти, чи продовжують існувати підстави, на яких дозволяється використання технічних засобів збору інформації.
Проте у цій справі судді схвалили подання спецслужби без справжньої перевірки фактів. Рішення суду не передбачали жодної оцінки дій SIS як такої. Навіть вища інстанція, яка скасувала дозволи, не надала такої оцінки. Все зводилося до опису іміджу розвідувального органу, який готував подання на втручання у права людини та основні свободи.
З огляду на недостатню чіткість застосовних юрисдикційних правил, відсутність процедур виконання існуючих норм та недоліки їх застосування, під час виконання трьох дозволів SIS практично користувалася повноваженнями, що відповідають необмеженій владі, які не супроводжувалися заходом захисту від свавільного втручання, як цього вимагає верховенство права.
З огляду на інші обставини справи, високі судді одноголосно вирішили, що мало місце порушення ст. 8 Конвенції та присудили заявнику 9,75 тис. євро відшкодування моральної шкоди.
Про цю справу можна також почитати в інформаційному бюлетені з прецедентного права ЄСПЛ за липень 2021 року у перекладі члена Комісії з питань правової реформи при Президентові України, д.ю.н. Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука, к.ю.н. Олени Дроздової.