 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Захід організовано в рамках співпраці ВАСУ, Національної школи суддів України, Громадської організації "Асоціація податкових радників", Платформи "Taxlink", як одна із серії тематичних зустрічей.
Податкові спори,як було підкреслено у вступній частині засідання, є одними з найбільш значних для побудови прававої держави, адже все на цьому нелегкому шляху, впевнені спікери, зводиться до фінансів.
На даний момент, повідомила присутнім суддя ВАСУ Наталія Блажівська, прозорістю і ефективністю оподаткування занепокоєні не лише в нашій державі але і на просторах европейском континенту.
За останній час Європейський Союз прийняв два документи, якими посилюється контроль у сфері оподаткування, а також відповідальність податкових порушників. Зокрема європейці склали список країн, надходження фінансів з яких вимагає додаткової перевірки. У цей список потрапили так звані країни третього світу і на щастя не потрапила Україна, яка на рівні зі своїми сусідами активно включилася в реалізацію плану BEPS.
Проблеми правозастосування
У той же час всередині держави правовідносини в сфері оподаткування не безхмарні. Зокрема це обумовлено змінами в адмініструванні ПДВ. Торік впровадження зазначених інновацій, підкреслив доктор юридичних наук, президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев, породило виникнення 4 нових категорій судових спорів.
Наприклад, цікавою категорією є суперечки щодо обов'язку контролюючого органу зареєструвати податкові накладні.
За словами Д. Гетманцева є судові рішення, в яких власники мантій задовольняють подібні потреби. Однак, вважають в Асоціації, це суперечить законодавству, оскільки реєструвати накладну повинен платник податків, а перекладаючи цей обов'язок на контролюючий орган, суд перевищує свої повноваження. Виходячи з цього Д. Гетманцев рекомендує по іншому формулювати позовні вимоги.
Реальність під сумнівом
Ще про одну проблему в податковій сфері розповів старший юрист ЮК Arzinger, член Асоціації податкових радників Дмитро Трут.
Проблема опосередкована тим, що деякі підприємливі українці здають в оренду свої паспорти суб'єктам, які бажають зареєструвати фіктивне підприємство. Цікавим є те, що до такої схеми вдаються не тільки злісні порушники, а й ті суб'єкти господарювання, які здійснюють реальну діяльність, але не в змозі виплачувати податки в повному обсязі.
І все б нічого, ось тільки, якщо подібного фіктивного контрагента виявлять контролюючі органи, це спричиняє негативні наслідки для всіх суб'єктів які вступали з ним у взаємодію: відповідно до практики Верховного Суду, довести реальність угод, проведених усіма контрагентами, при наявності вироку за ст. 205 КК практично не можливо. Звідки ж береться вирок? Виявляючи фіктивне підприємство, правоохоронці пропонують його керівництву укласти угоду про визнання провини. Наслідком цієї угоди для винуватця є вказаний вирок і невеликий штраф. Як правило, порушники погоджуються на угоду, створюючи цим неприємності для всіх інших. Проблема посилюється тим, що іноді сумлінний платник податків не має можливості перевірити всіх контрагентів, а про наявність горезвісного позову дізнається через кілька років після його винесення.
Проте, переконаний спікер, рук опускати не варто. Бувають випадки, коли фіктивні директора самі викликаються виступати в ролі свідків у судовому процесі та доводять служителям Феміди реальність вироблених угод.
Трудові відносини
Про приховане працевлаштування розповіла експерт Taxlink, член Асоціаціі податкових радників Віта Форсюк. Доповідач задалася питанням про те, як визначити, чи є відносини між компанією і фізичною особою трудовими. Виходячи з практики зарубіжних судових інституцій, В. Форсюк виділила кілька положень, Свідоцтво про наявність дійсно трудових відносин. Серед них суворі вимоги компанії до працівника, неможливість виконувати роботу поза робочим місцем, регулярна звітність тощо.
Якщо вищезазначене має місце, переконана експерт, у разі звернення до суду працівник може розраховувати на гарантії встановлені трудовим законодавством.