Федеральний апеляційний суд США скасував рішення майже на $125 млн проти промислового порту Луїзіани через те, що суддя не розкрила сторонам масштаби своєї багаторічної дружби з адвокатом позивача. Про це повідомляє Reuters.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Суд США став на бік Starbucks у спорі щодо одягу працівників із символікою профспілки"
5-й окружний апеляційний суд США в Новому Орлеані постановив, що колишня федеральна магістратська суддя Кетлін Кей повідомила сторонам лише про те, що донька головного адвоката позивача працювала її помічницею, але не розкрила характер і тривалість власних стосунків із ним. Суддя Джеймс Грейвс, який написав рішення більшості, зазначив, що Кей та адвокат Вільям Монк були близькими друзями сім'ями майже 40 років.
Суд дійшов висновку, що порт, ймовірно, не знав про дружні стосунки, коли погоджувався розглядати справу у магістратському суді замість окружного. Нові факти стали відомі пізніше: Монк був боярином на весіллі Кей у 1980-х роках, а суддя провела церемонію одруження його доньки за кілька місяців до подання позову у 2016 році. При цьому сторонам повідомили лише про роботу доньки Монка клерком у судді.
Спір виник щодо днопоглиблювальних робіт у районі Contraband Bayou, які компанія IFG Port Holdings хотіла провести для зведення зернового експортного терміналу. У 2019 році, після судового розгляду без присяжних, Кей присудила IFG $124,5 млн. Окружний суд спочатку відмовився анулювати рішення, але в 2023 році, після розпорядження апеляційного суду, було проведено триденне слухання, за результатами якого суд підтримав порт.
Суддя Ендрю Олдем не погодився з рішенням більшості. Він заявив, що апеляційний суд фактично дозволив порту використати «останній шанс» для скасування рішення після того, як інші юридичні аргументи були вичерпані. На його думку, рішення створює небезпечний прецедент, заохочуючи сторони досліджувати приватне життя суддів, а підставою для скасування рішення на $112 млн фактично стали, серед іншого, весільні фотографії 1980-х років.