Створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності викликає чимало питань та обговорень. Одне із них відбулося сьогодні, 19 жовтня 2017 року, у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, де директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України Олена Орлюк розповіла про досвід створення та функціонування патентних судів у країнах Європи та торкнулася питання захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За її словами, в Україні досить великою є проблема із захистом прав інтелектуальної власності, масштаби якої постійно зростають, тому питання створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності є актуальним та необхідним для суспільства. До того ж, відбувається й інституціональна реформа сфери управління. «Вищий суд з питань інтелектуальної власності буде працювати за правилами ГПК, а заходи захисту мають бути справедливими та ефективними», - зазначила Олена Орлюк.
При цьому вона навела статистику, за якою в Україні, у період з 2014 по 2015 рр., до відповідальності за порушення прав IB була притягнута всього 31 особа.
З огляду на це, основними, за словами Олени Орлюк, проблемами захисту прав ІВ є: відсутність компетентних правоохоронних органів, постійне порушення прав інтелектуальної власності, недостатня підтримка національного виробника, невідомі критерії відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності тощо. До того ж, як зазначила директор, в Україні - не досить висока підготовка фахівців саме з питань IB - у 2017 році на відповідну спеціальність подали документи всього 33 особи. Бакалаврат та магістратура з ІВ діють у КНУ імені Тараса Шевченка, Одеській юридичній академії, проте загалом технічна підготовка залишає бажати кращого.
Також Олена Орлюк вказала, що за даними ЄДРСР України (Єдиний державний реєстр судових рішень – прим. ред.) у 2006-2015 рр. загальна кількість розглянутих справ про порушення прав на об’єкти IB складала 18 104 справ, з яких:
- 6803 – справи про порушення авторського права та суміжних прав;
- 11 301 – справи про порушення прав на об’єкти промислової власності.
При цьому директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності розповіла, що суддею Вищого суду з питань інтелектуальної власності може стати суддя, стаж роботи якого складає щонайменше 3 роки. Також суддею може бути:
- патентний повірений - з досвідом діяльності щонайменше 5 років;
- адвокат – з досвідом здійснення представництва в суді у справах захисту прав ІВ не менш ніж 5 років;
- особа з сукупним досвідом роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначениї п. 1-3 частини ст. 33 Закону «Про судоустрій та статус суддів» – щонайменше 5 років.
Також Олена Орлюк розповіла про різні моделі спеціального патентного суду, серед яких виокремила європейські країни (Австрія, Великобританія, Німеччина, Швеція, Швейцарія) та інші країни світу (США, Японія, Південна Корея тощо).
За її словами, діяльність судів цих країн базується на:
- цивільному праві – Австрія, Великобританія, Ірландія, Швейцарія;
- поєднанні норм цивільного і адміністративного процесів – Німеччина;
- застосуванні процедур адміністративного процесу – Швеція;
- квазісуд – Японія.
Окремо Олена Орлюк зупинилася на темі різних патентних судів у країнах Європи. Так, наприклад, Федеральний патентний суд ФРН щорічно приймає близько 4,5 тис. нових справ, 3,5 тис. з яких призводять до нових судових розглядів, та складається з 140 суддів у 29 судових складах. Особливістю суду є те, що кількість завершених справ відповідає кількості нових надходжень.
Кандидати у ФПС ФРН обираються з діючих суддів на термін у 2 роки. Якщо кандидат не є юристом, то повинен:
- мати досвід щонайменше 5 років;
- мати знання у галузі права взагалі;
- бути фахівцем у будь-якій галузі техніки;
- мати освіту з патентного права.
Загалом у Великобританії (Англія, Уельс) діє Палата лордів, Апеляційний суд (розташований у Лондоні), Високий суд (частиною якого є Патентний суд), а також Патентний суд графства (суд першої інстанції). Вимоги до кандидатів наступні:
- вік – не старше 65-67 років;
- громадянство;
- обов’язковий попередній судовий досвід;
- наявність вищої освіти.
Юрисдикція Швейцарського Федерального патентного суду налічує 26 окремих судів, а сам суд почав роботу з 2012 року. Так, кандидат на посаду судді повинен:
- бути суддею або мати досвід роботи судді;
- мати досвід роботи у патентному секторі.
Особливістю Швейцарського Федерального патентного суду, на відміну від інших, є те, що звичайні судді не можуть професійно представляти суд. Це вказує на потребу у повній кваліфікації кандидата на посаду судді.
Патентні справи в Австрійській моделі патентної юстиції виключені з підсудності адміністративного суду, а вимоги до кандидатів на посаду судді є такими:
- вища освіта юриста;
- громадянство;
- професійна придатність;
- стажування кандидата у будь-якому судовому органі – щонайменше 5 місяців;
- відгук судді;
- проходження іспиту, тестування тощо.
Олена Орлюк зазначила, що ближчою до України є німецька модель із захисту прав інтелектуальної власності, а основною категорією осіб, що будуть подавати документі на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності, стануть саме судді.
До того ж, вона наголосила, що дипломи магістрів та бакалаврів з ІВ будуть відрізнятися від тих, що були раніше. «У дипломах відтепер буде написано «Магістр з інтелектуальної власності», а не «Юрист»», - сказала Олена Орлюк.