Рівненський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, яким доньці спадкодавця було визначено додатковий строк для прийняття спадщини. Про це повідомив Рівненський апеляційний суд.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КГС ВС: Одночасне стягнення двох пеней за один період прострочення може становити подвійну відповідальність"
Із матеріалів справи відомо, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина. Його мати звернулася із заявою до державного нотаріуса, після чого було відкрито спадкову справу. Доньці спадкодавця нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск строку для її прийняття. Позивачка звернулася до суду, посилаючись на наявність поважних причин, які, на її думку, перешкодили їй вчасно прийняти спадщину після смерті батька.
Суд першої інстанції задовольнив позов і визначив позивачці додатковий строк для прийняття спадщини – два місяці з дня набрання рішенням законної сили. Відповідачка, мати спадкодавця, оскаржила це рішення в апеляційному порядку.
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду задовольнила апеляційну скаргу та скасувала рішення місцевого суду, врахувавши обставини справи та усталену практику Верховного Суду у подібних правовідносинах. У суді нагадують, що за ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців. Він починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України суд може визначити спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, якщо такий строк було пропущено з поважної причини.
Апеляційний суд врахував висновок Верховного Суду, за яким поважними причинами пропуску строку є обставини, пов’язані з об’єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця.
Водночас суд не може визнавати поважними причинами юридичну необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність про наявність спадкового майна чи відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, відсутність коштів для проїзду або несприятливі погодні умови.
У Рівненському апеляційному суді зазначають, що якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, правових підстав для визначення додаткового строку немає.
Оцінка поважності причин пропуску строку має насамперед стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку для її прийняття. Саме в цей час мають існувати об’єктивні та істотні перешкоди для подання заяви.
У цій справі встановлено, що в передбачений законом строк спадщину після смерті чоловіка прийняла його мати як спадкоємиця першої черги за законом. Позивачка пояснювала пропуск строку тим, що не знала про смерть батька, оскільки відповідачка нібито приховала цей факт. Також вона посилалася на роботу волонтером і систематичні відрядження у прифронтові зони.
Апеляційний суд врахував позицію Верховного Суду, за якою неспілкування зі спадкодавцем та необізнаність спадкоємця про факт смерті батька самі по собі не є об’єктивними й непереборними труднощами для прийняття спадщини.
Крім того, надані позивачкою накази про відрядження у прифронтові зони не підтвердили її безперервного перебування поза межами Рівного протягом усього шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини. Оскільки місцевий суд не врахував ці обставини та неправильно застосував норми матеріального права, Рівненський апеляційний суд скасував його рішення.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 6 серпня 2026 року у справі № 569/8294/25.