15 жовтня 2021, 16:17

Діяльність Держекоінспекції протягом останніх 3,5 років не сприяла покращенню стану довкілля,- Рахункова палата

Пресслужба Рахункової палати

Діяльність Державної екологічної інспекції України протягом 2018 – I півріччя 2021 років була недостатньо ефективною, а вжиті нею заходи не сприяли покращенню стану довкілля та відшкодуванню порушниками природоохоронного законодавства збитків. Про це йдеться у звіті про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих Державній екологічній інспекції України, повідомляє пресслужба Рахункової палати.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "За 4 роки Рахункова палата виявила порушень на 13 млрд грн у використанні коштів на охорону довкілля"

Аудит засвідчив, що стан навколишнього природного середовища в Україні через значний рівень забруднення складових компонентів довкілля, зокрема поверхневих і підземних вод, ґрунтів та повітря є критичним. Це негативно впливає на стан здоров’я населення України та становить загрозу національній безпеці. За висновками експертів, в Україні лише за рік через забруднене повітря помирає 55 тис. людей від серцево-судинних хвороб і онкозахворювань. Це 94,2 млн доларів США втрат для економіки, або 27% ВВП всієї України.

Недостатня ефективність здійснення Держекоінспекцією державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища зумовлена низкою причин.

Зокрема, відсутній закон, який би системно регулював здійснення відповідного нагляду у різних галузях. Крім того, неналежною є координація та взаємодія між центральними органами виконавчої влади, які наділені функціями здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища у відповідних галузях. Таких центральних органів, крім Держекоінспекції, є ще сім.

Чинне законодавство не запобігає непоодиноким випадкам невиконання законних розпоряджень та приписів, інших законних вимог посадових осіб, які здійснюють відповідний державний нагляд. Протягом 2018–2020 років зафіксовано 856 випадків недопуску суб’єктами господарювання державних інспекторів до здійснення планових заходів нагляду (контролю). При цьому 63% з них – суб’єкти господарювання з високим ступенем ризику. Це зумовлено низьким рівнем відповідальності за порушення у сфері охорони навколишнього середовища. Штраф за недопуск становить лише від 255 до 765 гривень.

Досі не врегульоване питання звільнення від сплати судового збору органів Держекоінспекції. Стягнення збитків за завдану навколишньому природному середовищу шкоду у судовому порядку (особливо при значних розмірах сум, які підлягають стягненню) зазвичай не реалізується через нестачу коштів на оплату судового збору. Аудит засвідчив, із загального обсягу розрахованих збитків за 2018–2020 роки, добровільно сплатили та примусово стягнули за результатами розгляду претензій за порушення природоохоронного законодавства лише 4,8%. При цьому на початок 2021 року з 5,3 млрд грн розрахованих збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства (нараховані упродовж 2018–2020 років), у частині справ на суму 3,2 млрд грн сплив термін позовної давності. Зазначене свідчить про втрачання бюджетами різних рівнів доходів на таку суму.

В Рахунковій палаті вважають, що факти недопуску говорять про намагання об’єктів контролю приховати порушення законодавства, уникнути відповідальності за шкоду, заподіяну довкіллю. А факти значних розрахованих та несплачених сум за порушення природоохоронного законодавства – про недосконалість законодавства, а також методики нарахування таких сум.

На ефективність роботи Держекоінспекції протягом 2018 – I півріччя 2021 років негативно впливав тривалий процес реформування інституції. За 3,5 роки Уряд фактично щорічно ухвалював рішення щодо ліквідації та утворення як центрального, так і її територіальних органів. А це, на думку аудиторів, свідчить про їх недостатню обґрунтованість. При цьому деякі з цих рішень не узгоджувалися із прийнятою у 2018 році Урядом Концепцією реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Реформування мало завершитися у 2020 році, але станом на 1 липня 2021 року територіальні органи Держекоінспекції в 11 областях нереформовані.

Аудит встановив, що на забезпечення своєї діяльності Держекоінспекція протягом 2018 – I півріччя 2021 років використала майже 1,4 млрд грн. При цьому через неналежний внутрішній контроль та несвоєчасно прийнятті управлінські рішення допущені порушення та недоліки при використанні понад 156 млн грн бюджетних коштів. Держекоінспекція та її територіальні органи не дотримувалися окремих вимог законодавства про публічні закупівлі.

Територіальні органи Держекоінспекції протягом 2018–2020 років провели майже 110 тис. ресурсних перевірок на об’єктах контролю щодо додержання ними вимог природоохоронного законодавства. Це 36% від загальної кількості перевірок. При цьому 29% перевірок проведені у сфері охорони навколишнього природного середовища стосуються заходів державного контролю у сфері поводження з відходами. За їх результатами, суб’єкти господарювання сплатили майже 11 млн грн штрафів – 44% від загальної суми сплачених штрафів. Протягом 9 місяців 2020 року через заборону на проведення перевірок у зв’язку з COVID-19, Держекоінспекція не провела понад 8 тис. планових перевірок суб’єктів господарювання (76% плану), з яких майже 4 тис. мають високий ступінь ризику порушення природоохоронного законодавства та заподіяння шкоди довкіллю.

Рахункова палата за результатами аудиту рекомендувала Уряду внести до Верховної Ради України проєкт закону, який би системно регулював питання здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища у різних галузях. Уряду також рекомендовано запровадити дієві механізми для запобігання необґрунтованому прийняттю рішень про ліквідацію та/або реорганізацію центральних органів виконавчої влади під час їх оптимізації; відмовитись від практики введення заборони на здійснення заходів державного нагляду; посилити відповідальність за недотримання вимог законодавства у відповідній сфері тощо.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати