15 квітня 2026 року відбулася медіазустріч із головою Європейського суду з прав людини Маттіасом Гійомаром, який перебував із робочим візитом у Києві.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами голови ЄСПЛ, такі зустрічі сприяють не лише розвитку особистих зв’язків, а й кращому розумінню ситуації в Україні: «Ми маємо якомога більше заглиблюватися в те, яка наразі ситуація в кожній із країн-членів ЄС. Що стосується України, то нам було важливо надати необхідну підтримку, приїхавши сюди. Важливо поговорити та побачити, які є проблеми, що робить/думає не лише влада, а також і академіки, науковці та студенти, з якими в нас також була зустріч. Я неймовірно вражений українцями – наскільки ви стійкі, хоробрі та як справляєтеся з постійними масовими атаками».
Суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський зазначив, що такий візит є знаковою подією, оскільки це перший візит в Україну голови ЄСПЛ за останні 15 років. На його думку, це означає, що ЄСПЛ розуміє важливість України для Європи. Маттіас Гійомар висловив впевненість у тому, що мир та справедливість для України переможуть: «Це не Європа підтримує Україну, а Україна підтримує Європу, борючись проти цієї жорстокості. Ці атаки відбуваються проти людяності – і на цьому важливо наголошувати».
Розгляд справ
Учасники розповіли, що справи, пов’язані з воєнними злочинами в Україні, геноцидом, депортацією дітей, розглядаються ЄСПЛ на основі рішень у міждержавних справах – насамперед у справі «Україна та Нідерланди проти росії», але також і в справі України проти рф щодо Криму. Заступник секретаря ЄСПЛ Абель Кампос наголосив, що такі справи є надзвичайно ресурсозатратними. У ЄСПЛ їх розглядає спеціальний відділ, який складається з 20-и осіб.
За словами Миколи Гнатовського, надалі справи, пов’язані з воєнними злочинами в Україні, геноцидом, депортацією дітей, будуть розглядатися максимально швидко.
«Суд справи, пов’язані з війною рф проти України, вважає пріоритетними, але їх дуже багато (на розгляді ЄСПЛ наразі таких приблизно 5800). Можливо, рік чи два ЄСПЛ буде ще ними займатися. Підкреслюю: ЄСПЛ – це суд про відповідальність держави за Європейською конвенцією з прав людини, а не суд про кримінальну відповідальність за злочини як такі, в яких є конкретний автор злочину, якого потрібно притягнути», – сказав він.
Микола Гнатовський також уточнив інформацію про те, що ЄСПЛ планує завершити розгляд міждержавних справ Україна-росія до кінця 2028 року: «Так, я думаю, що це правда. Справи дійсно вимагають багато ресурсів, але також це все залежить від того, як їх розглядатимуть. Якщо судді виходять на рішення швидко, то й одразу його ухвалюють. Якщо вони вважають, що потрібно далі розглядати справу, перероблювати рішення, проєкти, то це займає певний час. Тому ми не можемо давати жорсткі обіцянки. Суд робить усе, щоб розглянути їх оперативно – плани, як на мене, розглянути їх до 2028 року є реальними, але будемо дивитися, як воно піде. Це залежить від багатьох чинників, зокрема якості коментарів, які дають сторони (заявники). З одного боку є рішення в міждержавних справах, де загальні питання щодо відповідальності росії встановлені, але конкретний заявник має продемонструвати, що це все його стосувалося, надати відповідну доказову базу. Суд не може прийняти це на віру без доказів».
Читайте також: «Маргарита Сокоренко: ЄСПЛ наголосив, що збройна агресія рф розпочалася з Криму».
Інше
Маттіас Гійомар зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Суд постійно демонструє стійкість системи, яка стоїть на захисті жертв. Він навів приклад справи «Україна та Нідерланди проти росії», де ЄСПЛ знайшов багато порушень прав людини, які допустила рф на території України, починаючи з 2014 року. Це, сказав він, лише підтверджує факт, що ЄСПЛ є тим органом, який хоче притягнути рф до відповідальності: «Подібний вибір і рішення Суду – це послання до теперішнього та майбутнього».
Також голова ЄСПЛ сказав, що Конвенція з прав людини є «живим» інструментом: «Це означає, що Суд вирішує, як інтерпретувати Конвенцію, щоб вона відповідала теперішнім подіям і безпрецедентним викликам загалом. Справа «Україна та Нідерланди проти росії» стала прикладом того, як Суд під час війни спроможний розв’язувати такі складні питання. Важливими наразі є інноваційні питання, спроможність підлаштовувати та адаптувати Конвенцію, яка була жахливо написана 75 років тому, ще й у загальних рисах».
За його словами, ЄСПЛ не оцінює національні реформи (наприклад, судову реформу в Україні): «Суд не може сказати, що це було зроблено правильно, це – ні, а тут рухаємося в правильному напрямі. Але це питання Комітету міністрів Ради Європи – органу, який здійснює нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ. Зі сторони України є важливою її повна готовність зробити все можливе, щоб виконати рішення Суду якнайкраще. Попри війну та інші складні моменти, Україна робить дуже багато для того, щоб виконати рішення ЄСПЛ».
Читайте також: «Результати України у виконанні рішень ЄСПЛ: 97 справ закрито у 2025 році».
На думку Миколи Гнатовського, неможливо забезпечити дотримання прав людини без судової системи, яка функціонує належним чином:
«ЄСПЛ у своїх рішеннях (щодо різних країн) послідовно вказує, що потрібно захищати незалежність судової системи, індивідуально суддів. Суд встановлював багато порушень у справах, де національні процедури порушували незалежність суддів. Одна з таких справ – це «Олександр Волков проти України»… Держава має забезпечити, щоб судова система працювала незалежно, в тих умовах, які дають можливість завоювати довіру громадян, оскільки без цього судова система не буде ефективною. Важливо, щоб вона мала ресурси: проблема в Україні не лише в незалежності судової системи, а й у розумних строках розгляду судових справ. Те, що в нас є системна проблема надмірності тривалості проваджень як у кримінальних, так і цивільних справах – це величезна біда, яка тягне за собою низку інших порушень прав людини».
Довідка
Маттіас Гійомар очолив ЄСПЛ 30 травня 2025 року, змінивши на цій посаді Марка Бошняка. Упродовж попередніх п’ять років він працював суддею ЄСПЛ, а ще раніше був генеральним секретарем Французької виборчої комісії та суддею Державної ради країни (Вищий адміністративний суд).
Читайте також:
- ЄСПЛ визнав порушення Україною у шести справах щодо надмірного тримання під вартою. Серед заявників — Олексій Тандир
- ЄСПЛ визнав неприйнятною заяву ексголови ОАСК Павла Вовка: що відомо
- ЄСПЛ: Використання зображень глядачів гумористичного шоу без їхньої згоди може порушувати право на приватне життя
- ЄСПЛ визнав порушення свободи вираження поглядів судді через покарання за дописи у Facebook
- Робота ЄСПЛ та виклики для України: відбулася зустріч із Миколою Гнатовським
- ЄСПЛ: Штраф адвокату за «неповагу до суду» порушує свободу вираження поглядів