27 травня 2023, 10:49

Бюро економічної безпеки працює. Чи сталося, як гадалося?

23 травня в Київській торгово-промисловій палаті відбулася зустріч у форматі круглого столу з обговорення питань: чи була досягнута мета створення Бюро економічної безпеки? Аналітичний продукт як документ, що встановлює факт спричинення збитків державі. Проблемні питання арешту рахунків і активів у кримінальному провадженні.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


БЕБ захід

Захід був організований Комітетом з питань безпеки ведення бізнесу при КТПП (Голова Комітету – голова АО «Яр.ВАЛ» Йосип Бучинський) у партнерстві з Палатою. В обговоренні взяли участь адвокати, судді, народні депутати, судові експерти та представники бізнесу.

З вітальним словом виступив Віталій Майстренко, віце-президент КТПП: «Бізнес та адвокатська спільнота вже зробили певні висновки щодо робити Бюро економічної безпеки. Поки цей орган не укорінився у своїй діяльності, необхідно зробити максимум та зібрати конкретні пропозиції, які б могли змінити його роботу на краще».

«Сьогоднішнє обговорення дуже знакове. Організовуючи захід ми не мали на меті пошук крайніх, наша мета визначитися, що робити далі, які зміни необхідно внести в чинне законодавство і навіть КПК України, щоб зменшити тиск БЕБ, зокрема, на бізнес», – розпочав захід Йосип Бучинський, Голова Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, голова АО «Яр.ВАЛ».

Мета створення Бюро економічної безпеки. Чи вона досягнута?

Як йдеться у пояснювальній записці до проекту Закону «Про створення Бюро економічної безпеки України», так і численних виступах політичних діячів, основною метою створення Бюро економічної безпеки України було усунення дублювання функцій різними правоохоронними органами у сфері економіки, насамперед у розслідуванні податкових злочинів (ст. 212 КК України), і недопущення у такий спосіб невиправданого тиску на бізнес.

Проте на сьогодні є очевидним, що зазначена мета досягнута не була. Адже розслідування злочинів у сфері економіки здійснюють, окрім БЕБ, також органи ДБР, Національної поліції та навіть Служби безпеки України. Про це зазначають у Комітеті з безпеки ведення бізнесу Київської торгово-промислової палати.

Водночас звертають увагу, що у цьому разі зловживання з підслідністю відбуваються у двох формах.

По-перше, кримінальне провадження, порушене правоохоронним органом не за своєю підслідністю, в порушення вимог ст. 216 КПК України не передається через прокурора за підслідністю, а по суті протиправно розслідується таким правоохоронним органом.

По-друге, що останнім часом набуло поширення, кримінальне провадження, в якому по суті розслідується справа з ухилення від сплати податків, порушується іншими правоохоронними органами (Нацполіції, ДБР) не за ст. 212 КК України, а за іншими статтями КК України, наприклад, ст. 364 КК України. Хоча, по факту, в фабулі провадження саме про ухилення від сплати податків.

Як протидіяти такій ситуації, зважаючи на факт, що КПК України 2012 року не передбачає дослідчої перевірки відомостей про злочин. Натомість, замість винесення мотивованої постанови про порушення кримінальної справи, КПК України 2012 року (ст. 214) покладає на органи розслідування прямий обов’язок для слідчого (детектива, прокурора): невідкладно внести отримані ним з будь-яких джерел відомості про злочин (не залежно від підслідності такого злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати слідство.

Комітет з безпеки ведення бізнесу вважає, що у цій частині варто погодитися з ідеологією КПК України 2012 року, що сам факт порушення кримінального провадження не впливає на права й обов’язки особи. Відповідно, боротися потрібно з можливими наслідками, та прямо закріпити в положення КПК України, які передбачають тимчасове обмеження права особи внаслідок гласних або негласних слідчих дій (тимчасовий доступ, обшук, арешт майна, негласне зняття інформації тощо) обов’язок слідчого судді, у процесі вирішення питання про надання дозволу на такі слідчі дії, перевіряти дотримання вимог підслідності правоохоронними органами, тобто положень ст. 216 КПК України.

Під час заходу Валерій БУНЯК, заступник голови Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, керуючий партнер «BSB Partners» зазначив: «Минуло вже майже 2 роки від створення Бюро економічної безпеки, і за цей час звести всі розслідування злочину у сфері економіки до одного органу не вдалось. На мій песимістичний погляд, і не вдасться. Сьогодні є багато процедурних причин. А саме: зміст КПК такий, що будь-які дані про злочин, обґрунтовані чи не зовсім, мають вноситись до єдиного реєстру будь-яким органом і розслідування має розпочинатись. У подальшому це розслідування має передаватися за підслідністю. Є і методи, і можливість порушувати за іншими статтями. На мою думку, якщо взяти КПК так, як він побудований, і не чіпати ст. 214 і не повертатись до дослідчої перевірки перед порушенням кримінальної справи, то виправити цю ситуацію буде досить важко».

БЕБ захід-3

На його думку, інше питання – коли правоохоронні органи звертаються за обмеженням певних прав. Передусім це накладення арешту на рахунки та активи, тут мають працювати певні засоби контролю: "Це найголовніше, на чому треба сконцентруватися, тому що тиск на бізнес відбувається насамперед через необґрунтовані арешти. Інколи у діяльності БЕБ та інших правоохоронних органів єдиною слідчою дією є арешт майна, інших слідчих дій не проводять. Тому повертаючись до того, чи сталося, як гадалося, на жаль, не сталося. Але певні кроки до виходу з ситуації, навіть не змінюючи парадигми нашого КПК , ми вважаємо за можливе".

Дмитро БАСАЛАЄВ, адвокат, представник Департаменту по взаємодії з БЕБ АППУ, підтвердив факт, що мета створення БЕБ у частині усунення дублювання функцій різними правоохоронними органами по розслідуванню злочинів у сфері економіки, насамперед податкових злочинів, не досягнута. За його словами, у практичній діяльності адвоката та представника Директорату Асоціації платників податків України, який надає безпосередньо правову допомогу суб’єктам господарювання, зокрема які є членами Київської торгово-промислової палати, є приклади розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням, усіма правоохоронними органами (не тільки Бюро економічної безпеки України, а й Національною поліцією, ДБР та СБУ). Необ’єктивність, упередженість претензій та методи досудового розслідування однаковою мірою характерні для них усіх.

Аналітичний продукт як документ, що встановлює факт спричинення збитків державі

Системний аналіз Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» дає підстави до висновків, що аналітичний продукт не є джерелом доказів (доказом) у кримінальному проваджені, але має на меті інші, суто управлінські цілі. Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» формує аналітичні матеріали з метою оцінювання загроз та ризиків вчинення (зростання кількості) кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Дмитро БАСАЛАЄВ, зазначив, що при складанні «Аналітичного продукту» взагалі не використані первинні бухгалтерські документи, а винятково інформація, що міститься у базах доступних для Бюро економічної безпеки України: «На моє переконання, (а я впевнений, що ця думка буде підтримана всіма фахівцями-економістами експертного рівня), без дослідження наявних первинних документів неможливо зробити висновок про спричинення збитків бюджету».

Підставою формування таких висновків (про нібито спричинення шкоди у вигляді несплати податків до Державного бюджету) у більшості досліджених мною «Аналітичних продуктах» є (цитати):

«…проведення ймовірно ризикових господарських операції»;

«…контрагенти включені до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості»;

«…операції  мають ознаки транзитності та фіктивності»;

«…порушення строків подання податкової звітності»;

З викладених підстав у «Аналітичних продуктах» робляться висновки:

- «…про ймовірність завищення податкового кредиту з ПДВ»;

- «…про недоврахування та несплату податкових зобов’язань» на   мільйонні суми, тобто висновки про шкоду.

«Зазначені підстави жодного відношення до норм Податкового кодексу України не мають. А, якщо говорити наприклад, про майбутні можливі підозри за ст.212 КК України, то нагадаю, що ця стаття КК України бланкетна, вона відсилає до норм податкового законодавства, тобто до Податкового Кодексу України. Кримінальні провадження в основі яких є виключно такий «Аналітичний продукт», а не акт податкової перевірки, проведеної у відповідності до норм Податкового кодексу,  не мають на моє переконання, обґрунтованої судової перспективи в розумінні винесення можливого обвинувального вироку, але в якості інструменту тиску на бізнес, як підстава для проведення обшуків, накладення арешту на активи та банківські рахунку таки працює, нажаль «ефективно», – зазначив спікер.

БЕБ захід-5

Максим Беспалов, адвокат, член Комітету з безпеки ведення бізнесу КТПП, член ТСК ВРУ з питань реформування БЕБ, висловився щодо критики аналітичних продуктів, які створюються співробітниками Бюро економічної безпеки: «Хочу доповнити, що ще однією проблемою цих аналітичних продуктів є те, що вони зазвичай містять особисті дані та іншу інформацію, отриману з баз з обмеженим рівнем доступу, і в той же час не мають обмежень у доступі до викладеної в них інформації (крім випадків, коли вони долучені до матеріалів справи)».

За його словами, спосіб вирішення даної проблеми – встановлення грифу «Для службового користування» для таких матеріалів за прикладом узагальнених матеріалів Держфінмоніторингу.

Ірина Тихоненко, судовий експерт-економіст, розповіла, що на практиці бізнес звертався щодо підтвердження висновків аналітичних продуктів. За результатами було дуже важко його підтвердити. «Аналітичний продукт – це 15-20 сторінок, з яких більша частина дані про підприємство (його рахунки, інформація про власників, контакти тощо.), далі на півтори сторінки описані дані з баз, на які посилається БЕБ та робиться висновок про ймовірність заниження податку. Тобто в цьому аналітичному продукті, особа, яка його склала викликає сумніви, адже не доведено та не проаналізовано жодної норми та документу. На підставі аналітичних продуктів, з якими мені доводилося мати справу, були арештовані рахунки підприємства. У такому разі воно не могло працювати значний період часу. Не розумію, як можна документально підтвердити висновки про ймовірність порушення . Будь-який податок має бути обґрунтований на підставі проведення детального аналізу. Тому виникає багато питань до аналітичного продукту, як доказовості порушень, які можна брати до уваги», – зауважила судовий експерт.

Йосип Бучинський зазначив, що аналітичний продукт має право на існування для того, щоб внести інформацію в ЄРДР, відкрити кримінальне провадження та надалі вилучити документи в підприємства і призначити детальні перевірки. На його думку, якщо встановлюється шкода, то вона має бути не лише ймовірною, а встановленою до точності. Сьогодні аналітичні продукти працюють «ефективно!!!» лише щодо можливості тиранити бізнес.    

БЕБ захід-1 Павло Слободянюк, суддя Шевченківського районного суду м. Києва, звернув увагу учасників круглого столу, що надається доволі велике значення аналітичному продукту. За його словами, на практиці, коли подають відповідні матеріали до суду, слідчий суддя ухвалюючи рішення, орієнтується не тільки на ті відомості, які зазначені в аналітичному продукті. Але водночас Павло Слободянюк погодився, що основними є аргументація і посилання на висновки, що той чи інший розмір шкоди носить ймовірний характер, тому саме це і призводить до того, що в подальшому таким документом прокуратура не може обґрунтовувати обвинувачення: «Якщо взяти статистику щодо розгляду матеріалів пов’язаних із обшуками з тимчасовим доступом та іншими заходами тиску на бізнес, то дивує практика, коли до суду надходять одиничні справи повязані з ухиленням сплати податків. У межах доброго тролінгу ми з колегами ставимо питання слідчому та прокурору, скільки подали справ до суду про ухилення сплати податків і отримуємо мовчання».

Суддя погодився з Йосипом Бучинськом, що потрібно встановлювати експертним шляхом той обсяг інформації, яким буде доведено ухилення від сплати податків: «На жаль, це не виконується, а закінчується арештом рахунків, проведенням обшуків, вилученням майна. Після цього тривалий час не вирішуються питання про повідомлення про підозру, тому є багато питань». 

Щодо проблеми з розслідуванням непідслідних злочинів

Ще однією поширеною схемою зловживання з підслідністю є оперативне супроводження розслідування кримінального провадження оперативним підрозділом органу, до компетенції якого не входить розслідування проваджень такої категорії. Наприклад, оперативний підрозділ Національної поліції збирає матеріал про ухилення від сплати податків, спрямовує його в БЕБ, детектив БЕБ вносить відомості до ЄРДР, після чого дає доручення оперативникам, які принесли матеріал, на проведення певних слідчих і процесуальних дій, зокрема обшуків і арештів рахунків.

Адвокат Максим Беспалов бачить дві можливості вирішення цієї проблеми:

1) підвищення процесуальної культури рядового та начальницького складу правоохоронних органів до рівня розуміння неправомірності таких дій та самостійного виключення ними таких випадків;

2) внесення до ст. 41 КПК законодавчої заборони слідчому / детективу / прокурору направляти доручення про проведення слідчих / процесуальних дій оперативним підрозділам органів, до компетенції яких не віднесено розслідування даних злочинів.

БЕБ захід-2

Арешт рахунків і активів у кримінальному провадженні. Проблемні питання

Як зазначають в КТПП, арешт рахунків і активів на практиці є найпоширенішою формою тиску правоохоронців на бізнес. Зокрема у тому, що такий захід не допустимо застосовувати у так званих фактових КП, в яких розслідування триває роками, і жодній особі навіть не пред’явлено повідомлення про підозру.

Можливості (випадки) допустимого арешту рахунків і активів так званої третьої особи, а по суті бізнесу, досить широко визначено ст. 170 КПК України, причому не просто арешту майна, а арешту майна з забороною його використання. Дискреційність підходів суддів різних регіонів і різних судів у питанні арешту майна, поєднана з відсутністю єдності судової практики у ньому (через відсутність касаційного оскарження арешту майна третьої особи в КП), дає всі підстави говорити про високі корупціоногенні ризики, зокрема пов’язані з тиском на бізнес.

Варто зазначити, що всі інші процесуальні кодекси (КАС України, ГПК України та ЦПК України) сьогодні передбачають можливість касаційного оскарження ухвали суду про арешт майна як захід щодо забезпечення позову.

Відповідно, з метою забезпечення єдності судової практики та недопущенні протиправного тиску на бізнес у певних окремих регіонах (де позапроцесуальний зв'язок між правоохоронцями, прокуратурою та суддями може бути досить тісний, нерідко поєднаний родинним відносинами), пропонується внести зміни до ст. 424 КПК України та допустити касаційне оскарження ухвал слідчого судді  (після апеляційного перегляду) або апеляційного суду про арешт майна (рахунків і активів) третіх осіб.

До того ж, у контексті зловживання підслідністю при розслідуванні економічних злочинів, пропонується внести зміни до ст. 171 і 173 КПК України наступного змісту:

  • Визначити вимогою до клопотання про арешт майна (рахунків) при розслідуванні ухилення від сплати податків наявність акту податкової перевірки, який вказує на обґрунтованість таких висновків.
  • Покласти на слідчого суддю прямий обов’язок при вирішенні клопотання про арешт майна (рахунків) перевіряти відповідність фабули кримінального провадження його попередній кримінально-правовій кваліфікації.

Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, співавтор закону про БЕБ, підсумувала: «Наразі створена Тимчасова слідча комісія, яка абсолютно прозора та вивчає всі питання від аналітичних записок до конкурсу на посади  БЕБ». Вона повідомила, що готується перезапуск Бюро та запропонувала учасникам круглого столу надати всі конструктивні пропозиції, щоб внести в закон про перезапуск з можливим внесенням змін в КПК України, де планується унормування та заборона зловживань даним органом.

«Сподіваємося, що перезапуск Бюро дасть належний прозорий результат роботи, на який сподіваються адвокати та бізнес, а також буде справедливим до всіх споживачів податків, які живуть за рахунок бізнесу та сумлінно сплачують ці податки», – резюмувала пані Ольга.

БЕБ захід-4

Герман Анісімов, суддя ВС у Касаційному кримінальному суді, секретар Третьої судової палати, зазначив: «З погляду висловлених пропозицій, зокрема внесення змін до КПК та законодавства про БЕБ, хочу зазначити, що зміст законів завжди складається з тих приписів, які адресовані добросовісному виконавцю». Він також повідомив, що Касаційний кримінальний суд у складі ВС послідовно відстоював позиції по те, що порушення підслідності є істотним порушенням КПК України, який в певних випадках може призвести до визнання доказів недопустимими. Але не всі суди сповідують таку ідеологію. Також він додав: «За останній рік можу згадати 5-6 рішень у практиці нашого суду, де йдеться про те, що порушення підслідності взагалі не є тим істотним порушенням, яке може призвести до недопустимості доказів і має оцінюватися з точки зору загальної справедливості всього провадження».

На його думку, учасники обговорення дещо перебільшують значення аналітичних матеріалів: «Це лише думка формалізована органом досудового розслідування, оперативного підрозділу, про те що вчиняється кримінальне правопорушення. Слідчі судді не керуються змістом довідки, є певні вимоги до змісту обґрунтованості такого припущення». На переконання судді, потрібно врахувати, що в кожному провадженні узагальнених рецептів не буде. Практика показує, що ВС дійсно не може втручатися у формування судової практики з цього питання, адже відсутні такі підстави в КПК України. А втім, можна було б передбачити відповідні механізми в законі, щоб ВС міг на власний розсуд взяти до розгляду те чи інше провадження, сформувати позиції без дослідження доказів та спрямувати судову практику у певний бік. Наразі це було б доцільно, адже в окремих регіонах виріщуються питання по-різному, не має усталеної практики.

«З погляду відповідальності за ухилення від сплати податків, вважаю, що в Україні має бути  приділена максимальна увага такого роду кримінальним провадженням. Наскільки справедливою є система оподаткування, то вже риторичне питання», – зауважив Герман Анісімов.  

У ході круглого столу була можливість висловитися й представникам бізнес-спільноти, які підсумували, що стомилися від свавілля БЕБ та просили внести обговорені зміни у чинне законодавство та перезавантажити даний орган.

Олена Ткаченко, заступник генерального директора ТОВ «Консалтингова компанія СІДКОН» анонсувала книгу з питань безпеки ведення бізнесу, яким займається її компанія.

«Стосовно аналітичного продукту, який виробляє БЕБ, повинні бути визначені чіткі правила гри, які зрозумілі всім сторонам у справі. Якщо бізнес не розуміє повноваження цього аналітичного продукту, то це не є ознакою цивілізованої країни. Повноваження документу мають бути чітко регламентовані, а бізнес та адвокати мають розуміти, яку структуру повинен мати цей документ».

Також участь у дискусії взяли Віта Полянська, помічник-консультант народного депутата Ольги Василевської-Смаглюк; Грігол Катамадзе, президент ВГО «Асоціація платників податків України», Віце-президент Європейської Асоціації платників податків, Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії; Тетяна Леонідівна Ізовіт, президент-голова правління, Асоціація «Укрлегпром», Олександр Григорович Бородиня, президент ГО Ліга «Укршкірвзуттяпром», Віктор Федоров, власник ТОВ «Арсенал Центр», В’ячеслав Некрасов, д.ю.н., професор Національної академії внутрішніх справ, активний учасник обговорення закону «Про Бюро економічної безпеки України»; Ірина Валеріївна Педь, керуючий партнер – Генеральний директор ТОВ Експертної групи S&D Ukraine, Оксана Журба,  редактор, журналіст «Юридична Газета».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати