Понад 14% людей, які звернулися цього року до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, – це особи з інвалідністю. Найчастіше – щодо вирішення різного роду спорів у сфері сімейного, цивільного, адміністративного права та цивільного процесу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Україна отримає 128 млн грн на цифровізацію послуг для вразливих груп населення".
"З 1 січня по 30 листопада цього року безоплатну вторинну правову допомогу отримали понад 7,3 тис. людей з інвалідністю. Наша діяльність спрямована на спрощення доступу до правової допомоги для осіб з інвалідністю та надання правових послуг цим людям у максимально зручний для них спосіб", – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
Зазначається, що отримати правову допомогу люди з інвалідністю можуть звернувшись до одного з понад ніж 500 місцевих центрів або бюро правової допомоги — для зручності відвідувачів на візках у центрах та бюро облаштовані пандуси. Також правові консультації надаються за допомогою електронних засобів зв’язку.
Зокрема, по всій країні працює мережа дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги, здійснюються виїзди мобільних консультаційних пунктів. Такі віддалені точки доступу до БПД функціонують, зокрема, у територіальних центрах соціального обслуговування населення, закладах охорони здоров’я, будинках-інтернатах, геріатричних пансіонатах, громадських та волонтерських організаціях, які опікуються питаннями захисту прав осіб з інвалідністю тощо.
Так, на початку 2017 року у Центральній спеціалізованій бібліотеці для сліпих імені М. Островського, що у Києві, розпочала роботу дистанційна точка доступу до безоплатної правової допомоги, яка у листопаді 2019 році перетворилася на постійний пункт – бюро правової допомоги Правобережного київського місцевого центру з надання БВПД.
"Люди з порушеннями зору знаходяться в особливо складній ситуації, оскільки міська інфраструктура майже не адаптована для людей з інвалідністю. Тому ми розпочали співпрацю з Центральною спеціалізованою бібліотекою для сліпих імені М. Островського з метою поліпшення доступу таких людей до якісної правової допомоги. Саме завдяки цій співпраці на світ з’явився перший буклет про безоплатну правову допомогу шрифтом Брайля", – розповідає керівник бюро правової допомоги Правобережного київського місцевого центру з надання БВПД Євген Рибак.
Допомога – без бар’єрів
Система безоплатної правової допомоги разом з партнерськими організаціями реалізує різні пілотні проєкти, спрямовані, зокрема, на спрощення доступу людей з інвалідністю до правової допомоги, в тому числі із використанням сучасних інформаційних технологій.
На базі Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з жовтня 2019 року реалізується пілотний проєкт із залучення перекладача-дактилолога. Це дозволяє особам з порушеннями слуху отримати безоплатну правову допомогу жестовою мовою, в тому числі за допомогою skype-зв’язку. Станом на кінець вересня 2020 року такі послуги отримали 78 осіб із порушенням слуху.
Шосткинський місцевий центр з надання БВПД протягом останніх років тісно співпрацює з Шосткинською територіальною організацією Українське товариство глухих (УТОГ). На базі УТОГ діє мобільний пункт консультування, проводяться правопросвітницькі заходи.
"За допомогою перекладача жестової мови Світлани Авіленко ми доносимо правову інформацію, роз’яснюємо, консультуємо людей, які не можуть нас почути. Є випадки, коли клієнт приходить особисто на консультування, і тоді в пригоді стають аркуш паперу та ручка – ми «розмовляємо» письмово. Але найефективнішим є спілкування через перекладача", – розповідає юристка Шосткинського місцевого центру з надання БВПД Наталія Бохан.
У Сумському місцевому центрі з надання БВПД з вересня 2020 року започаткована практика надання правових консультацій та проведення правопросвітницьких онлайн-заходів для осіб з вадами слуху та мови.
Специфіка надання правової допомоги
Робота з клієнтами з інвалідністю має певну специфіку. Головне, як стверджують фахівці системи БПД, уникати стереотипів та упередженого ставлення до них.
Фахівці системи БПД кажуть, що для комунікації з клієнтами з порушеннями слуху або зору потрібні одні навички, а для роботи з людьми з порушеннями опорно-рухового апарату або ДЦП – інші. Найскладніше працювати з людьми із психічними розладами та розумовою відсталістю. Тобто потрібні відповідні навички спілкування та встановлення контакту, знання етики та психології комунікації з такими людьми. Адже переважно це розгублені люди, зневірені у державних установах, для яких система БПД – остання надія.
"Люди з інвалідністю є частиною суспільства. У кожного з них свій неповторний характер, свої слабкі і сильні риси, свої мрії. Вони не кращі й не гірші за інших. Вони всі різні, і вони всі рівні", – говорить фахівчиня Конотопського місцевого центру з надання БВПД Оксана Козіна.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
Документи для подання:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) такої особи та/або її представника, опікуна, піклувальника;
- пенсійне посвідчення або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, або довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про встановлення інвалідності;
- довідка про розмір пенсії або довідка про розмір соціальної допомоги, що призначається замість пенсії за останній місяць, що передує даті звернення.
Читайте також: "Трудові права та гарантії осіб з інвалідністю".
Перелік документів не є вичерпним. Особа, яка бажає отримати БВПД, має право подати будь-який інший документ, який підтверджує її належність до суб’єкта права на БВПД.