Операції з імпорту послуг від нерезидентів підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів. Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "РРО та ПРРО у 2026: за що ДПС штрафує бізнес насправді? ТОП помилок підприємців | TAX Podcast"
У ДПС пояснюють, що для цілей валютного законодавства послуги прирівнюються до товарів.
Закон України "Про валюту і валютні операції" передбачає, що термін "товар" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права. Тому українським підприємствам, які користуються послугами нерезидентів, варто враховувати вимоги валютного нагляду.
Йдеться, зокрема, про:
- консультаційні послуги;
- маркетингові послуги;
- транспортні послуги;
- ІТ-послуги;
- рекламні послуги;
- інжинірингові послуги;
- інші послуги від нерезидентів.
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків починається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів. Це означає, що протягом зазначеного строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання. Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".
Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, які підтверджують фактичне отримання послуг. Серед таких документів можуть бути:
- акти;
- інвойси;
- платіжні документи;
- регістри бухгалтерського обліку;
- інші первинні документи.
У ДПС радять перед здійсненням авансової оплати визначати реалістичні строки виконання договору, перевіряти банківські реквізити нерезидента та своєчасно оформлювати документи, які підтверджують отримання послуг.
Також підприємствам варто контролювати дотримання граничного строку розрахунків. Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, у ДПС радять не чекати його завершення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені. Зокрема, йдеться про:
- отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
- документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
- звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Водночас кожна з таких підстав застосовується лише у випадках та порядку, визначених ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".
У ДПС наголошують, що документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв’язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов’язань.