24 жовтня 2025 року Асоціація правників України провела в Києві XVIII форум із корпоративного права – щорічну подію, що об’єднала юристів, представників державних органів, суддів, власників і керівників бізнесу задля обговорення ключових змін, викликів та рішень у сфері корпоративного регулювання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Цьогорічна програма заходу була сфокусована на найактуальніших питаннях, що формують корпоративне середовище в Україні та наближають його до європейських стандартів.
З вітальними словами виступили Микола Стеценко, президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM, та Лариса Рогач, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
За словами Миколи Стеценка, саме з дискусій форуму свого часу починалися зміни, які вплинули на появу закону про ТОВ, розвиток корпоративних договорів, реформу ринку капіталів і системи врядування: «Для мене цей захід має особливе значення – колись я починав саме з нього. Минуло вже понад два десятиліття, а форум продовжує залишатися осередком для фахової дискусії та місцем, де народжуються ідеї, що згодом трансформуються в норми права».
Лариса Рогач розповіла, що питання європеїзації українського корпоративного права, його адаптація до європейських принципів є дуже важливим: «Коли ми говоримо про те, як має розвиватися українське корпоративне право, які чинники мають сприяти його розвитку, то маємо згадувати насамперед, що певними орієнтирами (які вже запроваджені директивами, регламентами ЄС) є прозорість управління, відкритість інформації про бенефіціарів, власників, забезпечення захисту прав міноритарних акціонерів від можливих зловживань, можливість транскордонного розвитку юридичних осіб».
За її словами, якщо взяти законодавство ЄС, то воно характерно тим, що запроваджені основні напрями є комплексними й стосуються того, як має бути організована юридична особа, як вона може здійснювати свою реструктуризацію, розвиватися, як гарантується стабільність її фінансового стану й забезпечення від ризиків.
Пані Рогач також поділилася аналітикою КГС ВС щодо показників розгляду корпоративних спорів: лише за перше півріччя 2025 року суд розглянув 482 корпоративні справи.
ЄС
Першу сесію «Гармонізація корпоративного права з ЄС» модерувала Марія Орлик, голова Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнерка CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang.
На сесії учасники розглядали такі питання:
- наслідки скасування ГК для корпоративних відносин;
- юрособи в оновленому ЦК. Доля держпідприємств і не тільки. Юрособи публічного права. Співвідношення нових норм зі спеціальним законодавством;
- питання наближення українського корпоративного права до права ЄС, включаючи, серед іншого, digital tools, BRIS; політика інституційних інвесторів як акціонерів. Зміни в контрольних повноваженнях НКЦПФР.
Олексій Мовчан, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, поділився досвідом участі в реформі, що передбачала скасування Господарського кодексу України. На початку, як зізнався депутат, суть і значення змін були для нього незрозумілими, однак згодом він усвідомив глибину цієї ініціативи: «Це прорив, що дозволяє подолати багаторічний конфлікт між господарниками і цивілістами».
Олексій Кот, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України (виступав онлайн), окреслив історичний контекст скасування Господарського кодексу, наголосивши, що десятиліття паралельного існування двох кодексів (Цивільного та Господарського) створювали системну колізію, яка давно потребувала вирішення.
Читайте також: «Оновлення положень книги першої ЦКУ: законопроєкт прийнято за основу».
Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Максим Лібанов вказав, що рівень гармонізації корпоративного законодавства України з правом ЄС перевищує 60%, а участь суддівської спільноти допомагає закріпити практику його застосування.
Серед майбутніх викликів, за його словами, – імплементація директиви Multiple Share Structures, запровадження моделі Division by Acquisition та чітке розмежування публічного і приватного права.
Питання врядування
Модератором другої сесії «Корпоративне врядування» був Володимир Ігонін, заступник голови Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнер «Василь Кісіль і Партнери», член Ради директорів Професійної асоціації корпоративного управління.
У фокусі сесії були такі питання:
- глобальні тренди корпоративного врядування;
- державний сектор: рік із Політикою державної власності: перші результати і подальші плани;
- комунальний сектор: законопроєкт про корпврядування в комунальних підприємствах;
- кейси приватних компаній (і участь юристів у них).
Сергій Булавін, член наглядових і дорадчих рад, ex-CEO AgroGeneration та ex-Vice President SigmaBleyzer, лектор ПАКУ, KMBS зосередив увагу на глобальних трендах. За його словами, тренди корпоративного врядування у світі наступні:
- зміщення фокусу Рад з нагляду на Стратегічний розвиток;
- збільшення залученості членів Рад у діяльність компанії: регулярні засідання Ради не один раз на квартал, а частіше; періодичні індивідуальні зустрічі Ради з ключовими співробітниками; «nose in, hands out» залишається як загальний принцип роботи Ради, але починають виникати виключення;
- участь Ради не лише в затвердженні, a і y розробці Стратегії;
- поширення Private Fquity підходу в роботі Рад;
- збільшення важливості ролі СНРО експертизи на рівні Рад.
Також він розповів про тренди корпоративного врядування в Україні:
- фокус на стратегічний розвиток, а саме намагання знайти можливості по зростанню при довготермінових прогнозах стагнації майже у всіх напрямах;
- розуміння критичної практичної важливості: Business Continuity Planning, планування наступності, утримання працівників та нетрадиційні методи поповнення штату, ментальне здоров'я працівників;
- особливості гендерного балансу в Радах та топменеджменті через війну.
Іван Лівий, в.о. директора департаменту політики власності та санкцій Мінекономіки, під час свого виступу акцентував увагу на ключових ініціативах, над якими працює Мінекономіки в межах реформи корпоративного управління.
Також на сесії виступили член НКЦПФР Максим Лібанов, який поділився результатами звітування акціонерних товариств, та нардеп Олексій Мовчан, який вказав, що ухвалення законопроєкту №5593-д стало значним кроком уперед для держсектору, наближаючи моделі корпоративного управління до сучасних міжнародних стандартів.
Спори та практика
Олеся Лукомська, начальниця управління аналітичної та правової роботи Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, модерувала третю сесію «Судова практика. Спори з менеджментом».
У фокусі сесії були такі питання:
- звільнення директора – за власним бажанням чи за рішенням компанії;
- відповідальність директора за збитки, завдані компанії;
- позасудові запобіжники: статут, корпоративний договір, контракт з директором. Які інструменти працюють?
Олександр Банасько, суддя Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС), торкнувся питання розмежування юрисдикції трудових і корпоративних спорів. За його словами, ВП ВС наділена повноваженнями вирішувати питання юрисдикційності тієї чи іншої справи, адже процесуальними кодексами визначено, що справа підлягає передачі розгляд ВП ВС, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції (ч. 6 ст. 40З ЦПК України, ч. 6 ст. 346 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 6 ст. 302 ГПК України).
Він вказав, що ВП ВС раніше наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб’єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім цього, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі №367/4695/20).
Сергій Деркач, радник Ario Law Firm, розповів про актуальні тенденції та надав практичні поради. За його словами, після повномасштабного вторгнення росії суттєво зросла кількість спорів, пов'язаних із менеджментом компаній. Тенденції наступні:
- часто відсутній контакт із власниками: виїзд за кордон, мобілізація, окупація, втрата інтересу до бізнесу тощо;
- керівник не може самостійно звільнитися – загальні збори не проводяться з різних причин;
- директор не має технічної можливості сам внести зміни до ЄДР;
- звернення до суду – це єдиний дієвий механізм звільнитися або припинити повноваження керівника як посадової особи.
У цьому контексті він надав практичні поради щодо звернення до суду. Так, перед подачею позову необхідно:
1) направити заяву про звільнення за власним бажанням на адресу юридичної особи та/або її учасників;
2) скликати загальні збори уповноваженого органу з порядком денним, де включити питання щодо звільнення та обрання нового керівника/т.в.о.;
З) зафіксувати факт непроведення зборів/відсутності кворуму для прийняття рішення;
4) визначитися з позовними вимогами та суб'єктним складом учасників.
Олександр Баранець, суддя, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, представив судову практику щодо відшкодування збитків керівниками. За його словами, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК спори про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, належать до юрисдикції господарських судів і розглядаються як похідні позови, подані власниками чи учасниками в інтересах юридичної особи.
Він також навів статистику: за період з 2018 по серпень 2025 року Верховний Суд ухвалив 47 постанов: 4 – ВП ВС, 43 – КГС ВС. Суддя вказав, що 67% рішень судів першої та апеляційної інстанції залишилися без змін, що свідчить про стабільність судової практики.
Про корпоративну відповідальність директорів розповіла Олександра Кологойда, професорка КНУ імені Тараса Шевченка, членкиня НКР ВС. Вона підкреслила, що цей інститут є самостійним видом відповідальності, який охоплює не лише компенсацію збитків, а й репутаційні та управлінські наслідки (дискваліфікацію, втрату права голосу, примусовий викуп часток тощо).