Війна росії проти України внесла корективи в різні сфери юридичної практики. Наразі українці бачать багато злочинів проти основ національної безпеки, воєнних злочинів, колабораціонізм, злочинів проти навколишнього середовища тощо. При цьому їхня кількість лише збільшується.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
9 грудня Асоціація адвокатів України провела 12-й Kyiv Criminal Law Forum, який був присвячений головним проблемам під час воєнного стану та шляхам їх вирішення: найактуальнішим практичним питанням у сфері кримінального права та процесу, новаціям і змінам.
Зокрема, представники влади, бізнесу та правники обговорили проблемні питання кримінального права і процесу під час воєнного стану в Україні, зокрема, головні зміни кримінального права та процесу у зв'язку з воєнним станом; захист жертв та відшкодування збитків; кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність; боротьбу з корупцією під час війни тощо.
Генеральним партнером форуму виступив EQUITY, партнерами форуму – VB PARTNERS, АО «Лещенко, Дорошенко і партнери», Gracers Law Firm, а також RIYAKO & PARTNERS.
На початку заходу з вітальним словом виступили президентка ААУ, керуюча партнерка «Dmitrieva & Partners», менторка «Law & Business Studio» Ольга Дмитрієва та партнер EQUITY, голова Комітету ААУ з кримінального права та процесу Тарас Пошиванюк. За словами Ольги Дмитрієвої, кримінальне право завжди було справою високопрофесійних юристів, а сьогодні під час війни за кожною справою стоять біль, горе, загибель воїнів, мирного населення, тих, хто загубив свої домівки та дах над головою, залишився без засобів для існування.
«Правова система призначена не лише для встановлення істини. Сьогодні це також працює і для встановлення справедливості, чого дуже прагне наше суспільство. Тому це покладає дуже високу відповідальність на всіх учасників процесу», – сказала вона.
Тарас Пошиванюк висловив упевненість, що за день форуму учасники отримають чимало нових знань та практики – особливо в тих умовах війни, які є наразі. «Наприклад, ні для кого не секрет, що є чимала кількість справ щодо колабораційної діяльності, як вони розслідуються, як суди ставляться, на що потрібно звернути увагу – ми це сьогодні обговоримо», – розповів він.
Головні зміни кримінального права та процесу у зв'язку з воєнним станом
Модераторкою першої сесії була партнерка та керівниця практики кримінального права та захисту бізнесу АО «Arzinger», членкиня правління ААУ, адвокатка Катерина Гупало, яка сказала, що весь форум присвячений новій реальності під час війни – особливо перша сесія, яка стосується нових змін, в які потрібно було оперативно вникати і втілювати в практиці.
На тему: «Нові обставини, що виключають кримінальну відповідальність особи в умовах воєнного стану» виступив професор кафедри кримінального права НЮУ ім. Ярослава Мудрого, д.ю.н., професор, член Комісії з питань правової реформи при президентові України, голова робочої групи з питань розвитку кримінального права (з 2019 р.) Юрій Баулін. Зокрема, він зазначив, що обставиною, що виключає протиправність діяння, є дія або бездіяльність, яка:
1) заподіює шкоду правам чи правоохороннюванним інтересам особи, інтересам суспільства чи держави або інтересам міжнародного правопорядку;
2) є правомірною, тобто вчинена при використанні особою свого суб’єктивного права, виконання юридичного обов’язку або здійсненні владних повноважень і
3) відповідає умовам, передбаченим Конституцією України, розділом VIII загальної частики КК або іншим законом України.
Юрій Баулін також назвав обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння, які передбачені чинним КК. Це, зокрема, (у використанні суб’єктивного права) захист України від збройної агресії, необхідна оборона, затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення, крайня необхідність, діяння, пов’язане з ризиком, а також (у виконанні юридичного обов’язку) виконання наказу або розпорядження, виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України тощо.
Водночас обставинами, що виключають кримінальну протиправність діяння, які передбачені іншими законодавчими актами України, є:
1) у використанні суб’єктивного права – спричинення особі шкоди за її згодою, спричинення шкоди під час заняття спортом, інші обставини;
2) у виконанні юридичного обов’язку – виконання професійних обов’язків та здійснення службових повноважень;
3) у здійсненні владних повноважень – застосування уповноваженою особою сили, спеціальних засобів та зброї, бойовий імунітет тощо.
Керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Віктор Дубовик виступив із темою: «Кримінальна та адміністративна відповідальність державних реєстраторів при оскарженні дій, щодо активів громадян країни-агресора».
За його словами, проблема цієї теми буде розвиватися, а її масштаби до кінця незрозумілі, тому що постійно вдосконалюється законодавство і розширюється перелік тих, до кого застосовуються санкції. «І яким чином відбувається відчуження майна, яке їм належить в Україні, а також яким чином такі спеціальній суб’єкти, як державні реєстратори та нотаріуси, можуть сприяти тому, що відповідні санкції, накладені відповідно до законодавства України, можуть бути в пошуці шляхів, яким чином це можна обійти», – сказав він.
Партнер EQUITY Олександр Лисак розкрив тему: «Захист бізнесу в умовах воєнного стану». Зокрема, він зазначив, що бізнес зараз має проблеми з правоохоронними органами: «Я думаю, що про цю тему потрібно також говорити. Тому що сьогодні є такі випадки, коли, наприклад, є процесуальний кодекс 2012 року, але він узагалі нашими правоохоронними органами ігнорується».
З темою «Досудове розслідування під час війни. Зловживання прокурорами своїми повноваженнями» виступив адвокат VB PARTNERS Сергій Бойко.
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Лілія Дараган виступила з темою: «Правосуддя у кримінальних справах в умовах воєнного стану». За її словами, формально введення воєнного стану не впливає на процес відправлення правосуддя, тому що є, зокрема, Конституція України, однак у реальності забезпечити безперебійну роботу судів під час війни дуже важко.
Вона розповіла, що одразу після російського вторгнення спочатку українські суди оговтувалися від того, що відбувається; на сайтах багатьох судів були розміщені оголошення, що судові справи будуть зняті з розгляду до окремого повідомлення. Далі Рада суддів України ухвалила рішення щодо вжиття невідкладних заходів та оприлюднила рекомендації щодо роботи в умовах воєнного стану, передбачаючи певні особливості. Також, за словами Лілії Дараган, дуже оперативно працювала Верховна Рада.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, к.ю.н., членкиня правління АРССУ Ольга Чайкіна зазначила, що після запровадження воєнного стану тривалий час відкладалися судові засідання. «У подальшому, після отримання листа Верховного Суду з роз’ясненням, що можна застосовувати будь-який зв'язок, безумовно, ми намагалися забезпечити доступ з урахуванням ст. 12 прим. 1 закону про воєнний стан… Однак зараз у зв’язку з відключенням світла ми оцінюємо ситуацію щодо можливості брати участь у режимі ВКЗ виключно за обставинами справи», – розповіла вона, додавши, що, наприклад, у Дніпропетровської області буває так, що в суді є світло лише дві години.
Захист жертв та відшкодування збитків
Модератором другої сесії виступив адвокат, керуючий партнер юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS Євген Ріяко. На початку виступив судовий експерт, керуючий партнер Незалежного інституту судових експертиз, президент ГО «Всеукраїнська Експертна Палата» Геннадій Пампуха з темою: «Проведення комплексної комісійної експертизи щодо встановлення шкоди, завданої в результаті російської агресії». За його словами, спочатку адвокати та юристи мають для себе та замовника з’ясувати, з якою метою проводиться оцінка. «Якщо мета – отримання компенсації, то це один напрямок, інші методики та інші суб’єкти проведення такої експертизи. Навіть це може бути оцінювач Фонду державного майна України», – сказав він.
Адвокатка АО «Лещенко, Дорошенко і партнери» Лідія Карплюк розповіла про практику Європейського суду з прав людини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю під час збройних конфліктів. Вона зазначила, що за вісім років війни Україна подала до ЄСПЛ десять міждержавних заяв проти росії, які наразі об’єднані судом у п’ять справ, що стосуються різних періодів конфлікту та різних аспектів порушень прав людини:
1) щодо Криму;
2) щодо подій на сході України;
3) щодо нападу на українських моряків у Керченській протоці 29 листопада 2018 р.;
4) щодо політичних вбивств опонентів росії на своїй території та поза її межами;
5) щодо широкомасштабного збройного вторгнення росії з 24 лютого 2022 р.
На тему: «Відшкодування збитків державі, які завдані злочинами проти довкілля, у т.ч. в умовах збройного конфлікту» виступила заступниця начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури Леся Шульга. «На території України у ході збройного конфлікту сталося значне забруднення довкілля хімічними токсичними речовинами, тяжкими металами внаслідок артилерійських обстрілів та застосування вибухівки; утворилися численні воронки, що понівечили землю й знищили природні території, відбулося затоплення шахт, пошкодження каналізаційних і водогінних мереж», – розповіла вона.
Також пані Шульга зазначила, що з початку війни вже зафіксовано понад 2200 злочинів проти довкілля. Шкода довкіллю вже перевищила 1 373 млрд грн., або понад 37,4 млрд євро. З них найбільше страждає повітря від горіння нафтопродуктів та лісових пожеж. 927 млрд грн. – такою є матеріальна шкода від забруднення повітря.
Крім того, адвокатка VB PARTNERS Лілія Кузнець виступила на тему: «Як українські юристи протидіють західним постачальникам ВПК рф?».
Кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність
Модератором третьої сесії виступила адвокатка та правозахисниця Катерина Нікітюк. Тему запобіжних заходів у справах про колаборацію та інших злочинах проти національної безпеки розкрила суддя Галицького районного суду м. Львова, викладачка Національної школи суддів України Катерина Котельва.
Вона зазначила, що першою ціллю наразі є перемога України у війні, а другою – це відновлення справедливості: «Дуже важливо, щоб наше бачення та розуміння дії і національного законодавства, і прав людини в Україні, як це працює, як ми це будемо застосовувати для того, щоб оця справедливість запрацювала, щоб відновлення справедливості стало реальністю. І дуже важливо, щоб ми думали приблизно в одних рамках».
Д.ю.н., професорка, Заслужена юристка України, адвокатка, професорка кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ, членкиня НКР при Верховному Суді Ірина Гловюк розкрила тему: «Вироки за статтею 111-1 КК «колабораційна діяльність»: аналіз тенденцій». За її словами, проблем кримінального права стало в рази більше у зв’язку з воєнним станом.
Водночас пані Гловюк розповіла, що наразі питання вироків за зазначеною статтею є наболілим: «Станом на липень їх було 42. Останньою цифрою, якою зі мною поділилися мої колеги-науковці, які також вивчали цю проблематику, – це 116 вироків. Зараз практично їх реєстр не шукає – мені показало цілих сім вироків, причому один реально без тексту, інший – реально не за статтею 111-1. Як я розумію, ці вироки з позиції безпеки з якихось причин приховані».
На тему: «Як не стати колаборантом (на що звернути увагу бізнесу і простим громадянам) та нейтралізація ризиків?» виступив адвокат VB PARTNERS Cтаніслав Єна.
Адвокат, старший юрист EQUITY Дмитро Бондарчук розповів про відповідальність за колабораційну діяльність. Він зазначив, що сьогодні, наприклад, у Херсоні проводиться багато досудових розслідувань і зареєстровано кримінальних проваджень: «Уже видно практичну проблему – те, що досить часто сусід на сусіда робить доноси, деколи правдиві, деколи неправдиві. Це небезпечна практика».
Андрій Тригуб, асоційований партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери», к.ю.н., розповів про міжнародний досвід кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність. «Це в першу чергу історичний досвід – це те, що вже відбулося в інших країнах та проявило себе в правовому полі», – сказав він, додавши, що такий досвід багато чого пояснює та демонструє, що ті явища, які є зараз, певним чином є закономірними, а цей досвід дозволяє робити певні прогнози.
Начальник першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу Генерального прокурора Станіслав Торопчин назвав особливості досудового розслідування злочинів, передбачених ст. 111-1 КК України. «Після початку воєнної агресії набули як ніколи важливості докази та здобутки внаслідок фіксування з відкритих джерел – це месенджери, Facebook- та Instagram-сторінки, публікації, в тому числі й країни-агресора», – сказав він.
Андрій Савченко, заступник керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідування, розкрив питання кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність. Він зазначив, що збройна агресія росії проти України внесла суттєві корективи в пріоритетні напрями діяльності ДБР: «Зокрема, на перше місце щодо досудового розслідування вийшли злочини проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку, посягання на територіальну цілісність та недоторканність України, державної зради, колабораційної діяльності тощо».
Війна та боротьба з корупцією
Модераторкою четвертої сесії була адвокатка АО «Лещенко, Дорошенко і партнери» Лідія Карплюк. На початку з темою: «Судовий розгляд корупційних справ: виклики воєнного часу» виступила суддя Вищого антикорупційного суду Тетяна Гавриленко, яка зазначила, що введення воєнного стану та запровадження мобілізації в Україні відбилося на всіх сферах та інституціях. «Забезпечення стабільного і безперебійного судового розгляду в умовах війни є досить складним. Це пов’язано із забезпеченням, зокрема, обов’язкової участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження», – сказала пані Гавриленко.
Керівниця практики вирішення спорів Gracers Law Firm, голова Комітету ААУ з White-collar crime Людмила Куса розповіла, що за останні декілька тижнів є гучні рішення щодо заочного арешту високопосадовців та колишніх депутатів. Тому, за її словами, наразі трапляється різноманітна практика.
На тему: «Правовий статус викривачів у кримінальному провадженні» виступив керівник управління захисту викривачів та обробки повідомлень про корупцію Департаменту запобігання і виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції Василь Луцик. «Якщо по цивільних та адмінсправах ми в принципі сформували на рівні Верховного Суду позиції в частині того, хто є викривачем та його статус, то в кримінальному провадженні, на жаль, у нас кожен суд першої інстанції тлумачить цей термін по-різному», – зазначив він.
Директор Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро України Володимир Деулін розповів про роботу НАБУ в умовах війни. За його словами, за 11 місяців війни в управлінні бюро були в провадженні 693 справи, повідомлено про підозру 156 особам, у тому числі дев’яти народним депутатам, п’яти очільникам державних інститутів, екскерівнику держбанку тощо.
Крім того, адвокатка, президентка АО "Юридична компанія "Капітал", членкиня дисциплінарної комісії НАБУ (2018-2020 рр.) Тетяна Козаченко виступила на тему: «Інститут стягнення необґрунтованих активів, перші результати та помилки антикорупційних органів». Вона зазначила, що проблематика питання полягає в загальних правилах та обізнаності громадян України, як працює закон: «Рівність усіх перед законом, невибіркованість його застосування, системність, обізнаність, передбачуваність, як буде ця норма працювати, як повинні виконувати державні інституції – це в принципі і є прерогатива».