31.10.2025 Асоціація правників України провела в Києві IP UKRAINE NOW 2025 – конференцію, присвячену трансформації сфери інтелектуальної власності України в умовах євроінтеграції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Програма заходу була побудована навколо ключових змін, що відбуваються у зв’язку з адаптацією українського законодавства до норм ЄС, оновленням регулювання авторського права, захисту торговельних марок, винаходів та цифрових активів. У фокусі конференції були наступні питання: виклики для бізнесу, нові можливості для інновацій, правові аспекти використання штучного інтелекту та реальні кейси виходу українських компаній на європейські ринки.
На початку заходу з вітальними словами виступили Тетяна Лисовець, віцепрезиденка АПУ, старша партнерка АК «Соколовський і партнери», Тетяна Харебава, голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, керівниця юридичного департаменту Sport Labs Group, юридична радниця Meta.ua, Олександр Циборт, заступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Тетяна Огневʼюк, заступниця голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнерка AMBASSADORS, та Вікторія Сопільняк, партнерка Doubinsky & Osharova.
Тетяна Лисовець висловила вдячність Силам оборони України, українським правникам на фронті, а також усім партнерам заходу: «Мені завжди приємно, що IP форум збирає велику аудиторію, попри обстріли. Про що це говорить? Ми намагаємося відійти від наших старих стереотипних бачень інтелектуального права та йти в Європу, цивілізований світ». Олександр Циборт поділився успіхами та планами розвитку сфери ІВ, заявивши, що, зокрема, було напрацьовано чотири ключові законопроєкти про авторське право, торговельні марки, комерційні таємниці, патенти та корисні моделі, які передбачають системні зміни.
«В реаліях війни ми все одно розуміємо, що інтелектуальний капітал нашої нації – це те, що нас буде вести вперед. Війна закінчиться, але наші інтелектуальні здобутки залишаться. І вже зараз важливо зрозуміти, як ми їх будемо охороняти й захищати. Це дійсно для нас важливо», – вказала Тетяна Харебава.
Тетяна Огневʼюк привітала учасників заходу, наголосивши на важливості підтримки ЗСУ та інноваційних проєктів ІВ, які в такий період є особливо важливими: «Уся наша діяльність побудована навколо того, що ми долучаємося до розмови й праці, а за допомогою розуму захищаємо наших клієнтів». Вікторія Сопільняк подякувала АПУ за платформу, яка об’єднує однодумців, провідних фахівців та дозволяє разом формувати нові стандарти та проводити дискусії.
Окремо відбулося посмертне вручення відзнаки Асоціації правників України Ірині Ошаровій – фахівчині, яка стояла біля витоків становлення сфери інтелектуальної власності в Україні. Відзнаку, якою АПУ вшановує її професійну спадщину та вагомий внесок у розвиток правничої спільноти, вручила Тетяна Харебава. Від імені Ірини Ошарової нагороду отримала Тетяна Шпакович, партнерка Doubinsky & Osharova.
ІВ та ЄС
Тетяна Харебава, голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, керівниця юридичного департаменту Sport Labs Group, юридична радниця Meta.ua, була модераторкою першої сесії «Інтелектуальна власність та євроінтеграція: нові правила гри для бізнесу й інновацій».
На початку сесії Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповів про адаптацію українського законодавства у сфері ІВ до норм ЄС. За його словами, існує дуже багато речей, які Україна не до кінця належним чином оцінює в контексті інтеграції з ЄС: «Раніше, коли ми робили законопроєкти, то на початку 90-х та у 2000-х багато чого копіювали з російського законодавства. Але потім, дякуючи Богу та свідомому вибору всіх нас, почали копіювати з європейського напрямку. Це вже усталена традиція. Багато чого в основі нашого законодавства у сфері ІВ базується на європейських підходах та директивах. Це була одностороння адаптація, наш політичний вибір. Зараз ми перебуваємо в переговорах з ЄС – це докорінна зміна. Начебто все виглядає так само, такий самий набір законопроєктів, можливо, такі самі експерти ЄС, але тепер це формальний діалог між українським урядом та Єврокомісією. Ми, грубо кажучи, сертифікуємо ці законопроєкти (перед тим, як подати до Верховної Ради), щоб отримати оцінку саме Єврокомісії – не лише з погляду знання, а й із погляду саме інституції як такої. Ми знаємо, що таке неформальна порада, а що таке порада з підписом. Власне, за цей підпис ми й боремося. Це важливо тому, що офіційна позиція Єврокомісії про те, що наше законодавство відповідає європейському, знімає додатково левову частку ризиків і сумнівів із боку інших держав, юристів».
Олена Орлюк, директорка УКРНОІВІ (ІP офісу), розповіла про поточний стан та результати діяльності у сфері інтелектуальної власності. За її словами, на порядку денному IP сфери – велика кількість питань, пов’язаних із трансформацією національної системи інтелектуальної власності, адаптацією IP законодавства до норм ЄС та цифровізацією процедур.
Вона зазначила, що наразі спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України відбувається доопрацювання проєкту Стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України до 2030 року, яка пройшла експертизу міжнародних експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).
Крім цього, одним із ключових завдань для IP сфери залишається євроінтеграція. «Україна не лише має адаптувати законодавство до європейських правових норм, а й сформувати ефективну практику правозастосування. Адже європейські партнери оцінюють наш прогрес на шляху до ЄС не лише через призму якості законодавства, а й через відповідність високим європейським стандартам його застосування, роботу системи в цілому», – акцентувала Олена Орлюк.
Також очікується фідбек Єврокомісії щодо направлених пропозицій, які стосуються адаптації національного законодавства в IP сфері до стандартів ЄС. Йдеться про пропозиції щодо імплементації EU acquis у таких сферах:
Очільниця УКРНОІВІ також розповіла про розбудову національної системи інтелектуальної власності, спроможності IP офісу, цифрову трансформацію та підвищення рівня професійного представництва.
Олександр Циборт, заступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, торкнувся питання цифрового напряму євроінтеграції в ІР. Серед іншого, він акцентував на цифровій трансформації процедур ІВ та інтеграції України до системи TMview, що відкриває бізнесу доступ до європейських ринків і показує українські рішення як приклад для ЄС.
Дмитро Таранчук, директор з правового забезпечення АТ «Фармак», підкреслив значення ІВ у виході на європейські ринки, зокрема у фармацевтичному секторі та технологіях подвійного призначення, і розповів про сучасні практики захисту прав ІВ у M&A та IPO.
Зокрема, він розповів, що не визнається порушенням прав, що випливають із державної ресстрації винаходу (корисної моделі), або прав володільця сертифіката додаткової охорони:
- подання та розгляд заяви про державну реєстрацію лікарського засобу;
- подання матеріалів для проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб та їх розгляд;
- ухвалення рішення про державну реєстрацію лікарського засобу;
- внесення відомостей про лікарський засіб до Державного реєстру лікарських засобів;
- видача або одержання реєстраційних документів щодо лікарського засобу;
- інші дії щодо реєстрації лікарського засобу у встановленому законом порядку.
Партнер Arzinger Тарас Кислий торкнувся питання ролі інтелектуальної власності в масштабуванні компаній. Зокрема, він наголосив на ролі ІВ у зростанні технологічних компаній та оборонних стартапів та розповів, що окремий акцент робиться на вдосконаленні дронів та РЕБ. Наразі є такі тенденції:
- формула успіху полягає в поєднанні обмежених ресурсів, питанні виживання, великому бойовому досвіді, високому інженерному рівні та креативності;
- силою України є водні, повітряні, наземні дрони та РЕБ – ефективні та недорогі;
- якщо Україна є центром виникнення ідей і зрощування кадрів, то за кордоном у наших союзників є безпечне місце для формування та капіталізації технології, залучення фінансування та масштабування виробництва;
- стрімке вдосконалення технологій диктує вищий попит на ІР, а не на готове озброєння.
Окремо він розповів і про актуальні виклики в IP, серед яких обмеження на передачу технологій, недоліки ланцюга передачі прав, помилки у виборі інструмента захисту IP та оформлення, різне бачення цінності у стартапа та інвестора тощо.
Ярослав Огнев’юк, керуючий партнер AMBASSADORS, керівник практики ІВ, зазначив, що стратегічний вектор України на ЄС уже зафіксований, але для успішної інтеграції бізнесу потрібна реальна конкурентоспроможність, трансформація правової культури та орієнтація на майбутні європейські стандарти.
Авторське право
Другу сесію заходу «Авторське право та суміжні права у цифрову епоху. Майбутнє регулювання штучного інтелекту в Україні. Перспективні законодавчі зміни у рамках євроінтеграційного процесу» модерувала Вероніка Мильцева, адвокатка, експертка з міжнародного регулювання штучного інтелекту, eкспертка Sandbox при Мінцифри.
Олег Дубно, менеджер ШІ-напрямку в Міністерстві цифрової трансформації України, представив державні ініціативи у сфері розвитку та регулювання штучного інтелекту, зокрема, розповів про рекомендації з відповідального ШІ, словник ШІ-термінів для української мови.
Він також нагадав, що 15 травня 2025 року Україна підписала Рамкову конвенцію Ради Європи щодо ШІ, а також впроваджує Національну ШІ-стратегію, яка забезпечить країну необхідними рішеннями для сталого розвитку та інновацій і дозволить увійти до трійки світових лідерів у сфері ШІ до 2030 року. Стратегія буде охоплювати такі сектори: державне управління, національна безпека та оборона, економіка та промисловість, охорона здоров’я, освіта та соціальні послуги, дослідження, розробки та розвиток талантів, а також співпраця та міжнародні партнерства.
Петро Білик, партнер практики технологій та інвестицій Juscutum, зазначив, що юристи відіграватимуть ключову роль у визначенні меж між людським і машинним внеском: «ШІ наразі є асистентом, помічником, ми з ним доволі активно взаємодіємо. Наразі відбувається друга стадія (приблизно займе п’ять років по розвитку) – вже є агентні системи, де частина роботи буде автоматизована. Наступна стадія – у Великій Британії вже авторизували юридичну фірму, де ШІ надає послуги. Це все відбувається зараз, але цю третю стадію оцінюють на рівні 10-15 років розвитку або вона ніколи не настане».
Олена Андрієнко, заступниця директора з правових питань Publicis Groupe Ukraine, членкиня Експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери ШІ в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України, керівниця Етико-правового напряму розвитку української великої мовної моделі ШІ, звернула увагу на питання відповідальності юриста в епоху автоматизації, вказавши, що, навіть якщо делегувати якусь кількість завдань ШІ, вивільняються завдання, де людина виконує функцію нагляду.
«Ця функція є виснажливою, оскільки той, хто перевіряє, завжди бере на себе відповідальність. Недарма керівники вищої ланки отримують більші зарплати, ніж просто виконавці, оскільки беруть на себе оцю відповідальність – не лише за команду, а й за результати технології, яку залучаєш», – зазначила вона.
Також на сесії виступили Любов Майданик, заступниця директора УКРНОІВІ (ІP офісу), яка зосередилася на викликах авторського права в умовах розвитку генеративних технологій, та Дмитро Ніколаєвський, головний юрист Проєктного офісу з розвитку цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України, який проаналізував стан ринку віртуальних активів і підкреслив, що держава має створити прозорі правила та захист прав користувачів.
Питання ТМ
Олександр Мамуня, керуючий партнер Mamunya IP, заступник голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності, модерував третю сесію «Права на торговельні марки та винаходи – законодавчі зміни на шляху до ЄС».
У фокусі сесії були такі питання:
- впровадження європейського законодавства про торговельні марки – ключові новели проєкту закону України «Про охорону прав на торговельні марки»;
- як працює закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар» – досвід перших місяців застосування та перспектива;
- закон України «Про лікарські засоби» – що буде з data exclusivity з 1 січня 2027 року?
Тетяна Терехова, начальниця департаменту розвитку сфери промислової власності УКРНОІВІ (ІP офісу), представила ключові новації законопроєкту «Про охорону прав на торговельні марки»:
- запроваджено модель, відповідно до якої експертиза заявки проводиться НОІВ за абсолютними підставами для відмови, а відносні підстави застосовуються в разі подання заперечення проти реєстрації ТМ або під час визнання реєстрації ТМ недійсною;
- передбачено «post-grand» процедуру подання заперечень проти реєстрації ТМ та порядок скасування реєстрації ТМ за результатами їх розгляду;
- додані нові абсолютні підстави для відмови та передбачено можливість подання до НОІВ зауважень 3-х осіб;
- додані нові відносні підстави для відмови (підстави для скасування реєстрації ТМ), для чого, зокрема, введено поняття «більш ранньої ТМ» та «ТМ з репутацією»
Керуюча партнерка TRINITI JUREX, патентна повірена Вілья Вішунайте (виступала онлайн) наголосила, що власникам торговельних марок важливо використовувати свої знаки, відстежувати нові заявки та активно застосовувати механізм опозицій для захисту брендів.
Мирослава Коваль-Лавок, радниця Baker McKenzie Ukraine B.V., розкрила тему впровадження європейського законодавства про торговельні марки. Вона також розповіла про законопроєкт «Про охорону прав на торговельні марки», вказавши на такі новації, як введення поняття та регулювання сертифікаційних та колективних торговельних марок, виокремлення абсолютних та відносних підстав для відмови, оновлення процедури проведення експертизи, врегулювання статусу НОІВ, включення юрисдикції Вищого суду з питань IВ, прозорість процедур та чітке закріплення строків, розмежування відмови, припинення, визнання ТМ недійсною тощо.
Олександр Козирєв, керівник юридичного департаменту Тева Україна, торкнувся питання практичного застосування закону про Болар, зазначивши, що цей документ скасував відповідальність за дії, пов'язані зі здійсненням державної реєстрації генеричного лікарського засобу під час строку дії патенту. За його словами, правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією лікарських засобів, є тривалими за своєю правовою природою (починаються в момент подання заяви про державну реєстрацію цих засобів та закінчуються (1) прийняттям МОЗ відповідного рішення або (2) у зв'язку з відкликанням заявником заяви).
Він вказав, що застосування закону про Болар відповідає правовим висновкам КСУ та принципу верховенства права: не можна визнати порушенням триваючу дію після набуття чинності законом, який скасував відповідальність за її вчинення.
Віталій Савчук, партнер LA Law Firm, пояснив, що виняток Болар гармонізує українське регулювання з нормами ЄС і сприяє балансу між інтересами інноваторів та виробників генериків. Він також навів судову практику:
- до 05.06.2025 у постанові КГС BС від 27.04.2023 у справі №910/9215/21 йшлося про те, що в Україні не передбачена можливість подання заяви на реєстрацію лікарських засобів та отримання реєстраційного посвідчення до закінчення дії патенту. Суд зазначав, що подання заяви на реєстрацію цих засобів є посяганням на права власника патенту. Водночас у постанові КГС ВС від 08.12.2022 у справі №910/17860/21 йшлося про те, що подання інформації для реєстрації лікарських засобів та їх державна реєстрація не визначені в законі «як дії, що не визнаються порушенням патентних прав, перелік яких (дій) є виключними»;
- після 05.06.2025 в ухвалі Господарського суду м. Києва від 24.06.2025 у справі №910/5З96/25 зазначалося, що імплементоване положення Болар в українське законодавство немає зворотної дії у часі, тому до спірних правовідносин має застосовуватися законодавство, яке було чинне на момент подання заяви на реєстрацію лікарського засобу, тобто станом на 12 вересня 2024 року.
ІР-захист
Тетяна Кудрицька, партнерка AEQUO, та Вікторія Сопільняк, партнерка Doubinsky & Osharova, модерували четверту сесію заходу «ІР-захист у дії: судові та адміністративні інструменти».
Ігор Бенедисюк, суддя КГС ВС, представив справи щодо застосування додаткових охоронних сертифікатів на лікарські засоби – Kenzi та Darzalex® (GENMAB A/S). За його словами, обидві справи продемонстрували важливість точного дотримання строків і уважного реагування на зміни законодавства.
Заступник директора УКРНОІВІ (ІP офісу), голова Апеляційної палати Владислав Білоцький детально розповів про саму Апеляційну палату, нагадавши, що це колегіальний орган, який розглядає заперечення проти рішень щодо набуття прав на об’єкти ІВ, заяви про визнання прав на об’єкти ІВ недійсними повністю або частково, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
Він навів цікаві кейси з рішень палати та розповів про нові тенденції в її роботі. Наприклад, у палаті була проведена робота щодо цифровізації процедур (було оптимізовано процеси подання та розгляду справ: електронний документообіг, участь в засіданнях онлайн у режимі відеоконференції тощо), можливості вибору способу захисту (врегулювання спору шляхом проведення медіації на будь-якій стадії розгляду справи в Апеляційній палаті), а також гармонізації з європейською практикою (є орієнтир на підходи Європейського патентного відомства (ЕРО) та Відомства з інтелектуальної власності ЄС (ЕUIPО)).
Євгеній Компанець, адвокат, PAKHARENKO & PARTNERS IP and Law Firm, представив аналітичний огляд стану ІР-захисту у взаємодії з правоохоронними та митними органами. На його думку, існує потреба у спеціальній стратегії щодо прав ІВ (є важливим, зокрема, щодо заходів, спрямованих на постійне поліпшення результатів у сфері захисту прав ІВ), а також запровадженні системи електронного обліку речових доказів та підвищенні кваліфікації детективів.
Він також розповів, що за дев’ять місяців 2025 року митні органи України в інтересах клієнтів «Пахаренко і партнери» здійснили понад 500 призупинень митного оформлення контрафактних товарів (від І до 1100 одиниць) різного асортименту.
